21 грудня цього року МІНДОВКІЛЛЯ (за підписом Міністра Світлани ГРИНЧУК) відповідно до листа першого заступника Державного секретаря КМ України К. Мар’євича від 22.05.2024р. (на підставі клопотання Національного природного парку «Білобережжя Святослава» від 14.05.2024р. за підписом директора Віктора КОВАЛЯ) розробили проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та на підставі до параграфів 37 та 38 Регламенту КМ України просить погодити проект акту в десятиденний строк наступні відомства: Миколаївську обласну військову адміністрацію, Міністерство економіки України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство розвитку громад та територій України, Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державне агентство водних ресурсів України.

Трудовий колектив та спеціальна адміністрація Національного природного парку «Білобережжя Святослава» (надалі Парк) звертається до вище зазначених центральних органів виконавчої влади з проханням погодити проект розпорядження Кабінету Міністрів України про надання дозволу Парку на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 19800 гектарів, що належать до земель запасу державної власності водного фонду (землі прилеглої акваторії Чорного моря навколо Кінбурнського півострова), з подальшим наданням її у постійне користування зазначеному парку із зміною цільового призначення для збереження та використання національного природного парку.

За інформацією відділу еколого-освітньої роботи та рекреації

Відкрив засідання Ради її голова, директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор Васильович, який проінформував про оновлення складу науково-технічної ради , входження до неї нових членів:

Маца Дмитра Анатолійовича – заступника начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА;

Редінова Констянтина Олександровича – в.о. директора РЛП «Кінбурнська коса»;

Деркача Олега Михайловича – начальника науково-дослідного відділу НПП «Куяльницький».

На розгляд засідання Ради від 20 грудня винесено було декілька головних питань, що стосувались звіту роботи парку за 2024 рік та розгляду планів роботи на 2025 рік.

Розпочав доповідь по першому питанню «Про підсумки роботи національного природного парку «Білобережжя Святослава» за 2024 рік» Павло Холодняк, головний природознавець, заступник директора парку. Він акцентував увагу на основних досягненнях парку, а це робота з дистанційного моніторингу, по розширенню території НПП, обмін досвідом з НП «Куршська Коса» та інші.

Конкретизувала діяльність служби ДО за 2024 рік начальник відділу державної охорони Петренко В.І. Начальник науково-дослідного відділу Чаус В.Б. надав Звіт (щорічне інформування) щодо наукової та науково-технічної діяльності парку за рік. Доповідачем було зазначено, що є досягнення в роботі відділу в частині міжнародного співробітництва, проведення низки знакових семінарів, але є і проблеми зниження деяких показників кількості поданих наукових статей, проведення моніторингових заходів безпосередньо на території окупованої Кінбурнської коси.

Завершила розгляд першого питання начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Тарабан С.В., яка проінформувала про зростання чисельності інформаційних матеріалів так і заходів з еколого-освітньої діяльності. Світлана Валентинівна наголосила, що вже третій рік неможливо організовувати та проводити рекреаційну діяльність на належному рівні, так як основні туристичні локації парку, за виключенням озера Солонець – Тузли, перебувають в зоні активних бойових дій.

Другим і третім питанням для обговорення членами Ради були: «Розгляд планів відділів національного природного парку «Білобережжя Святослава» та «Затвердження плану засідань науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава» на 2025 рік». За результатами розгляду затверджено план проведення наукової та науково-технічної роботи на 2025 рік та план засідань науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава» на 2025 рік (в додатках.)

Особливо хвилюючим вийшов розгляд пропозиції по відзначенню знаком «Зірка Білобережжя» за 2024рік. Заступник директора, головний природознавець парку Холодняк П.А. оголосив клопотання про нагородження знаком «Зірка Білобережжжя» за 2024 рік.

Відповідно до Положення про почесний знак національного природного парку «Зірка Білобережжя», за організацію дієвої співпраці та обміну досвідом між національним парком «Куршська Коса» та НПП «Білобережжя Святослава» по моніторинг , збереженню та відновленню приморських природних комплексів, впровадженню сучасних підходів в організації еколого –освітньої діяльності установ ПЗФ України та Литви, було запропоновано нагородити відзнакою «Зірка Білобережжя»директора національного парку «Куршська Коса» Ліну Дікшайте. Додала приємних емоцій он-лайн присутність самої номінантки – пані Ліни.

Також Рада проголосувала за відміну рішення НТР грудня 2021 року щодо відзнаки «Зіркою Білобережжя» Бєлякова Сергія, що підозрюються в співпраці з окупантами на території Кінбурнської коси.

На завершення Голова Ради, Коваль Віктор Васильович подякував всім членам науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава» за участь в роботі Ради, виказав бажання, щоб воно буде останнім заключним засіданням, проведеним в період військових дій.

Науково-дослідний відділ

Вже традиційно ці читання відбулися на базі Центральної міської бібліотеки ім. М.Л.Кропивницького. В ході читань розглядались дуже актуальні питання, що потребують спільних дій влади, громадськості, спеціалістів-екологів та представників журналістської спільноти – на цьому акцентувала увагу заступниця директорки бібліотеки ім. М.Л.Кропивницького Любов Варюхіна. Вона також наголосила, що загальна тематика цього року не була, як це робилось раніше, чітко визначена, тому що громадян зараз хвилює майже все. Це і питання переробки відходів від пошкоджень, і питання озеленення, як потерпала Миколаївщина, і які наслідки повномасштабного вторгнення, і питання збереження біорізноманіття, це також питання виховання екологічної культури й отримання екологічних знань.

Спілкування здійснювалося у форматі змішаної оф- та онлайн зустрічі. Безпосередньо на майданчику бібліотеки були присутні декілька доповідачів. Серед них – Дмитро Мац, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної військової адміністрації, який доповів, що зараз працюють декілька комісій для обрахування шкоди, визначення обсягів збитків, які завдані збройною агресією РФ. Дмитро Анатолійович згадав про наш парк, наголосив, що Кінбурнський півострів – це єдина територія Миколаївської області, яка сьогодні знаходиться в окупації і щоденно потерпає від військових дій. Повідомив, що запроваджуються нові, сучасні стандарти відновлення постраждалих внаслідок війни територій. Також, спеціалісти екологи працюють над створенням нових природно-заповідних об`єктів. Щороку їх кількість поступово збільшується в регіоні Північного Причорномор`я, але, як зазначила головний спеціаліст управління екології Романенко Марина, темпи створення заповідних об’єктів вкрай низькі як для Миколаївщини, так і в цілому для України. Щоб досягнути встановлених для Європи показників нам потрібно 430 років заповідання, що зрозуміло неприпустимо.

Власне цьому була і присвячена доповідь і презентація начальника науково-дослідного відділу НПП Василя Чауса «Заповідання території під назвою «Ольвійська хора» – важлива ланка виконання регіональних, загальнодержавних програм, міжнародних конвенцій та зобов’язань України». Доповідач наголосив, що практика внесення цінних територій до об‘єктів міжнародного значення (Смарагдової мережі), дотримання вимог законодавства в частині режиму водоохоронних зон, збереження ділянок археологічної цінності, об’єктів рослинного та тваринного світу, занесених до ЧКУ, – без визначення відповідальних  структур та механізмів контролю не приводить до автоматичного та повного виконання задекларованих вимог. Одним із дієвих напрямків збереження та охорони природних, історичних та археологічних комплексів є шлях заповідання та створення об’єктів природно-заповідного фонду України зі спеціальними адміністраціями. Алгоритм дій по віднесенню земель «Ольвійської хори» до території національного природного парку повністю відповідає цілому ряду програм та проектів як загальнодержавного, регіонального характеру так і інтересам місцевих жителів. Було також підкреслено, що національний природний парк є повністю державною установою, відкритою для співпраці з місцевими громадами та знаходиться під контролем громадськості. Мати таку установу на своїй території – це значить підвищити її імідж та цінність, знайти нові можливості для міжнародної співпраці. На сьогодні для Миколаївщини заповідання території Ольвійської хори – це найкраща природоохоронна ідея в цьому напрямку, яка вже має свій організаційний скелет, вже затверджені первинні документи Міндовкілля, має підтримку наукової громадськості. Але вона поки не рухається, нажаль, належним чином, тож потребує підтримки та єднання всіх, хто зацікавлений в успіху та результаті благородної справи, справи збереження природи Рідного краю.

Науково-дослідний відділ НПП

28 листопада 2024 року в он-лайн режимі відбулося третє засідання науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава». Вів засідання Ради її голова, директор НПП Коваль Віктор Васильович.

Перед початком засідання члени НТР вшанували хвилиною пам’ять члена науково-технічної ради нашого парку, прекрасного організатора природоохоронної справи, генератора багатьох проектів екологічного та природоохоронного напрямку по всій Україні, виконавчого директора ГО «Українське товариство охорони птахів» Дудкіна Олега Володимировича.

По першому питанню «Про проведення  заходів з розширення території НПП» виступив Холодняк Павло, заступник директора, головний природознавець НПП «Білобережжя Святослава», який акцентував увагу членів Ради на комплекс проблем що виникли на етапі погодження та необхідність подальшої роботи з представниками ДП «Ліси України».

Розгляд запланованого ще в 2023 році другого питання «Про розгляд проекту лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на 2025р.» не відбувся з відсутністю можливості поки використовувати природні ресурси на окупованій території Кінбурнської коси.

Про хід виконання меморандумів та договорів в галузі природоохоронного співробітництва членів Ради та запрошених на засідання проінформували  начальник науково-дослідного відділу національного природного парку Чаус Василь та провідний науковий співробітник відділу Давидов Олексій.

Загалом доповідачі проаналізували хід виконання дванадцяти укладених та діючих на сьогодні меморандумів та договорів про співпрацю .Ними зроблено висновок, що до чинного часу не було критичного підходу необхідності укладення угод з конкретною установою, який стан їх виконання, хто повинен бути персонально відповідальним координатором укладених договорів? Доповідачі вважають що зараз потрібно визначити та визначитись в питанні які Угоди втратили свою чинність чи свою актуальність, було запропоновано провести своєрідний аудит укладених національним природним парком меморандумів та стан їх виконання.

З договорів та меморандумів про співпрацю укладених вже після початку повномасштабного вторгнення РФ в позитивному плані було виділено меморандуми, які носять міжнародний характеру, що свідчить про підтримку європейським науковим товариством та екологічною спільнотою заповідної справи та об’єктів ПЗФ України. На думку доповідачів це дуже важливо в цей досить  тяжкий і критичний час військового лихоліття. Особливо яскравою була інформація та презентаційна згадка про виконання договору з НП «Куршська Коса» та відвідування Литви делегацією нашого парку в рамках виконання цього договору яке відбулось з 1 по 5 жовтня 2024 року.

За результатами розгляду цього питання була прийнято відповідне рішення Ради.

Науково-дослідний відділ НПП

12 листопада 2024 року  в  місті  Миколаєві  проведено  засідання робочої групи «Комісії  з визначення фактів заподіяння шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду Миколаївської області, а також їхніх масштабів внаслідок збройної агресії Російської Федерації» при Миколаївській обласній військовій адміністрації (надалі Комісія).
Членами  робочої групи в складі: Олександри ЄФІМЕНКО – начальника управління екології та природних ресурсів обласної військової адміністрації (Голова комісії); Андрія КУЗЮКА – в.о. першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно – Західного округу (заступника Голови комісії);  Вікторії ПЕТРЕНКО – начальника відділу служби державної охорони НПП “Білобережжя Святослава” (членкині комісії); Костянтина ЗІНКІНА – співробітника Державної екологічної інспекції Південно – Західного округу; Євгенія  КИРИЛЕНКО – керівника Миколаївської обласної спеціалізованої екологічної прокуратури розроблено механізм застосування протоколу  Берклі щодо фіксації  шкоди та збитків від  пожеж на території  Кінбурнської  коси в межах Миколаївської області на трьох об’єктах природно-заповідного фонду (208 пожеж за період з 15.03.2022-31.10.2023).
Вище зазначений механізм буде застосований  в рамках досудового розслідування кримінального провадження за  № 42022152020000040 внесеного до  ЄРДР від 09.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України як електронний доказ завданих збройними формуваннями рф збитків потерпілому (Національному природному парку «Білобережжя Святослава») з подальшим відшкодуванням в судовому порядку останньому.
Також були розглянуті питання, щодо розгляду та затвердженню Комісією розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням атмосферного повітря неорганізованими викидами забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій  під час дії воєнного стану на територіях НПП “Білобережжя Святослава”, РЛП “Кунбурнська коса” та Чорноморського біосферного заповідника (у межах Миколаївської області) .
Розрахунки збитків були проведені спеціалістами Державної екологічної інспекції Південно – Західного округу дистанційно та на підставі матеріалів  космічних знімків пожеж (ресурси супутників Sentinel-2 та Landsat-8) наданих фахівцями Парку.

Служба державної охорони НПП

Вже традиційно, дванадцятий рік поспіль, національний природний парк «Білобережжя Святослава» є активним учасником Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою» Let’s do it Ukraine! І в цьому році, у вересні місяці, незважаючи на непросту ситуацію в країні через військову агресію російської федерації проти України, ми залишилися вірними цій традиції -здійснили прибирання біля офісної будівлі парку в м.Очаків. Хоча дещо змінилися можливості та формати проведення заходу. А от сьогодні, 11 листопада, як і завжди, вийшли на прибирання та наведення порядку на території навколо озера Солонець-Тузли, що в Коблівській ОТГ. Виявлено значну кількість минулорічних захаращень, скляної тари, що «дбайливо» була звалена в прибережній зоні озера. З дотриманням правил безпеки в умовах воєнного стану, зібрано та вивезено на утилізацію близько 1,5 м³ сміття.
Кожен з учасників акції вклав свій посильний внесок в справу збереження рідного довкілля, адже всі ми відповідальні за збереження оточуючої природи та її екологічний стан. Ця акція довготривала та буде продовжуватися, як запорука позитивних змін в нашій державі!

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП

В Україні восени починається сезон паління сухої трави, листя й гілок дерев, попри те, що це заборонено. Спалювання трави є широко поширеною практикою, яка використовується для очищення земель від непотрібної рослинності, але цей метод має значний негативний вплив на довкілля. Однією з основних проблем спалювання трави є викидання в атмосферу великої кількості вуглекислого газу (СО₂), метану (СН₄) та інших шкідливих речовин, яке призводить до забруднення повітря та негативного впливу на здоров’я людей, особливо тих, хто страждає на захворювання дихальних шляхів. Крім того, спалювання трави може мати негативний вплив на ґрунтовий покрив, позбавляючи його від поживних речовин та мікроорганізмів, необхідних для здоров’я ґрунту та рослин, що призводить до зниження родючості ґрунту та збільшення ризику ерозії.

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава” нагадує, що чинним природоохоронним законодавством  заборонено спалювання сухої рослинності, стерні та, тим більше, будь-якого сміття.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 12 240 грн) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 грн до 30 600 грн).

Стаття 245 Кримінального Кодексу України. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. “Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Бережіть довкілля! Будьте відповідальними!

Служба державної охорони НПП

1 листопада 2024 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» організовано та проведено семінару-нараду на тему: “Робота заповідних об’єктів Миколаївської області  щодо розширення території ПЗФ України (зміни меж). Основні результати, проблеми та перспективи”.

Семінар був присвячений також відзначенню міжнародного Дня Чорного моря. В роботі семінару взяли участь біля тридцяти працівників заповідної справи, управлінських структур та громадських екологічних об’єднань.

Відкрив семінар-нараду  директор НПП «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор.

Підкресленням важливості піднятого в нашому заході, що мав регіональний характер, питання розширення територій природно-заповідного фонду стала участь в ньому директора департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля України – Іванова Павла Сергійовича, який акцентував увагу на постійну підтримку департаментом розширення та збільшення територій ПЗФ.

Від імені нашого парку виступив заступник директора НПП Холодняк Павло, що презентував доповідь «Робота НПП «Білобережжя Святослава» щодо розширення території ПЗФ України».

Від управління екології Миколаївської ОВА в роботі наради взяла участь провідний спеціаліст відділу розвитку природно–заповідної справи Романенко Марина. Наші колеги -Драбинюк Галина (директор ПЗ «Єланецький степ») та Артамонов Владислав (директор НПП «Бузький Гард») розповіли про проблеми своїх установ в питанні розширення, що виявилися подібними до наших.

Як завжди цікавим та предметним був виступ Олексія Василюка – голови ГО «Українська природоохоронна група». З Олексієм також було обговорено можливість розглянути пропонований ГО, НПП «Березанський лиман» в якості території для розширення «Білобережжя Святослава».

Для учасників семінару надходили питання від жителів Кінбурна:

Від Маркауцан Тетяни, майстра лісу Василівського лісництва Очаківського ЛМГ, до представників лісового відомства. Вона сказала, що на Кінбурні лісові площі та штучні насадження зараз вигоріли напевно на 90 відсотків. Чи розуміють керівники відомства, що успішність виконання завдань в наступному часі, зрозуміло, по очистці згарищ, переробці деревини і відновленню чи насадження нових лісових культур на спаленій території можливе тільки при співпраці і взаємодопомозі всіх сторін, і особливо національного природного парку та нашого лісництва, Південного лісового Офісу?

Питання від Лахтіонової Ірини вчительки Василівської ЗОШ звучало так: «Чого найбільше боїться місцеве населення від створення національного парку на території громади?

На завершення, на думку учасників, досить продуктивного семінару, було підведено загальні підсумки, також прийнято резолютивне звернення та надано пропозиції щодо організаційної та законодавчої підтримки розширення територій ПЗФ на регіональному рівні.

Науково-дослідний відділ НПП

24 жовтня 2024 року працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли в слуханнях комітету ВР України з екологічної політики та природокористування  на тему: “Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання”.

Слухання було присвячено розробці назрілих змін до природоохоронного законодавства в галузі ПЗФ. На слуханнях виступило біля 20 доповідачів, в тому числі представники міжнародної екоспільноти WWF, парламентарії зі Швеції, Великої Британії та інші. Не менш інформативними були доповіді представників національних природних парків України та вітчизняних громадських екологічних об’єднань, серед яких вирізнялись:

Анатолій Павелко («Екологія Право,Людина»), який наголосив, що з 2022 року система моніторингу та правова база щодо стягнення збитків потребує змін. Наразі під окупацією та в зоні бойових дій знаходиться близько 600 об’єктів ПЗФ загальною площею 1 млн га. Еколог також наголосив, що не треба забувати і про об’єкти на окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей, де фактично відбувається демонтаж об’єктів ПЗФ, зміна їх меж, режиму охорони, пониження їх статусу. Частина територій ПЗФ – це арена бойових дій, яка зазнає значного руйнівного впливу. Наприклад, постійні масові пожежі відбувались цього року на територій Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей; будівництво фортифікаційних споруд, вирубування лісів, мінування – це лише деякі з факторів війни, які перешкоджають дотримання режиму охорони та спричиняють загибель об’єктів тваринного світу.

Особливе значення має відсутність об’єктивного моніторингу. Дистанційний моніторинг здійснюється, на його думку, тільки силами ентузіастів. Є кричуща невідповідність моніторингу там, де є адміністрація, і на об’єктах без спеціальних адміністрацій – на території лісового відомства та й на приватних заповідних об’єктах (таких, як наприклад РЛП «Трахтемирів»). Фактори негативного впливу носять такий концентрований характер, що екосистеми не мають часу на самовідновлення.

На вкрай негативний вплив військових дій накладається зміна клімату та мозаїчність екологічної мережі. Порушена система еко-коридорів між об’єктами ПЗФ значно перешкоджає обміну генофондом мігруючих видів тварин. Еколог підкреслив, що країну ми зможемо відбудувати приблизно за десяток років, але природа, на жаль, відновиться (і то частково) за сотні років, а деякі її об’єкти назавжди втрачені.

Цікавою була думка фахівця щодо створення модельних об’єктів ПЗФ, до функціонування яких варто залучати кваліфіковані  кадри з об’єктів, що виїхали з окупованих територій, і тих фахівців, що залишились на окупованих територіях.

Олексій Василюк (Українська Природоохоронна група). Ці слухання п’яті в історії  України. Внаслідок перших слухань в 2008 році відбулося створення 35 об’єктів ПЗФ – переважно національних природних парків, в тому числі і нашого «Білобережжя». Зараз ще багато об’єктів, що мають унікальну природну цінність, ще потребують створення (як приклади – можливий об’єкт для заповідання «Донецький кряж», і ще багато інших, до розробки проектів створення яких долучилося ГО.

Віктор Демченко (інститут Морської Біологі) наголосив на застарілості нормативної бази в галузі ПЗФ, починаючи від Закону про ПЗФ, системи моніторингу та вимог до Літопису природи об’єктів ПЗФ.

Петро Тєстов (експерт–еколог) акцентував увагу на необхідність досягнення європейської норми заповідання в 30% від території України. Особливу увагу він звернув на лісові площі. Так, у нас лише 17% від площі країни складають ліси. Керівництвом ДП «Ліси України» зайнято неконструктивну позицію в заповідання лісів (як і позиція Мінангрополітики в питанні використання прибережних захисних смуг з кутом схилу в 7%). Заказники охороняються переважно на папері. Органи влади у питаннях розширення території ПЗФ мають, переважно, нечітку позицію. Помилкою було, на його думку, передавати місцевим ОТГ балки, яри, приморські природні смуги. У питаннях захисту природних комплексів найбільш активну позицію має прокуратура (як приклад, наведена її позиція по самосійних лісах, луках та пасовищах). Науковець запропонував завершити реформу Державного  екологічного контролю.

Емоційно та конструктивно про проблеми своїх заповідних об’єктів розповів директор НПП «Деснянсько-Старогутського» Сергій Кубраков. Території парку ще знаходяться в зоні бойових дій, заміновані, до 60% ділянок доступ відсутній. Адміністрація національного парку 25 років ходить по колу в питанні погодження відведення частини річки Десна, адже часові рамки для погодження ОДА повинні бути чітко встановлені нормативними документами.

Ірина Вихристюк (в.о. директора НПП  «Тузловські лимани») наголосила на питаннях кадрового та матеріально-технічного забезпечення СДО, що не знаходять вирішення десятки років. Основні правопорушення на території парку та їх чисельність знизились завдяки взаємодії дирекції з військовими та водною поліцією.

Голова підкомітету ВР України Юлія Овчинникова щиро подякувала всім працівникам установ природно-заповідного фонду, що як і працівники нашого національного природного парку «Білобережжя Святослава» відповідально роблять свою справу, знаходяться на передовій лінії, та особливо тим працівникам ПЗФ, що зараз служать у Збройних силах України, тримають тил і захищають довкілля!

Майже зі всіма проблемами, що оговорювались в ході слухань, зустрічається і наш парк; деякі з них (моніторинг, розширення) у зв’язку з постійними бойовими діями на території Кінбурнської коси загострені в рази і потребують свого законодавчо визначеного порядку вирішення.

Науково-дослідний відділ НПП

10 жовтня 2024 року працівники науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» прийняли участь у презентації Використання геоінформаційних систем і штучного інтелекту для захисту лісів України, який проводився під егідою WWF-Україна. Дуже предметним був виступ Дячука Петра Петровича, доцента Поліського національного університету, який розповів про основні системи супутникового моніторингу лісів, їх переваги та недоліки. Спеціалісти НДВ нашого парку знайомі з усіма презентованими системами, але найбільш ефективно використовують ресурси Sentinel-2 та Landsat-8. Доповідач зробив акцент на виявлення за допомогою супутникового моніторингу незаконних рубок, але, як доповнили його учасники презентації, дуже важливими питаннями є також відстеження стану лісів в частині пошкодження їх хворобами, шкідниками та пожежами.

На правових аспектах регулювання використання геоінформаційних систем та ШІ, в тому числі і в охороні та збережені лісів, зробила акцент викладач тренінгового центу головної прокуратури України м.Чернігів Інна Берднік. За її словами, підставами для унормування цього питання стали Закон України про національну мережу геопросторових даних та зміни в нормативних документів ЄС, прийняті в 2023 році, що визнають нові підходи в організації моніторингу та правозастосування аналізу (розвідки) з відкритих джерел та з використанням даних супутникової зйомки і квадрокоптерів. Перший крок визначений в статі 214 КПК України, який наголошує, що вносити до ЄДРДР факт порушення може будь-яка особа, що має роздрукований скріншот. Але для досудового слідства потрібно встановити не лише факт, але і істотність шкоди. На підставі висновку залученого експерту, згідно чинної відповідної методики проводиться нарахування шкоди. Пані Інна звернула увагу на недосконалість методик  наголосила, що вони ще вдосконалюються, напрацьовуються, пропозиції продовжують надаватися та аналізуються експертним середовищем. Інформація повинна закріплюватись на певних носіях – це можуть бути звичайні документи, акти оглядів та фіксації порушень. Робота з відкритими  джерелами потребує копіювання за участю спеціалістів та наявних оригіналів документів. Експертка також зупинилась на деяких положеннях Закону України «Про правові основи регулювання штучний інтелекту», який був прийнятий ВР України 1 серпня 2024 року, що визначає п’ять категорій ШІ.

Поєднання геоінформаційних систем (ГІС) і штучного інтелекту (ШІ) відкриває нові можливості для аналізу даних дистанційного зондування лісових територій, і дозволяє моделювати зміни таксаційних показників насаджень – запасу, зімкнутості крон, висоти деревостану та інших. Завдяки наявним глобальним продуктам моніторингу (Global Forest Watch, Global Forest Change, Forests – Copernicus Land Monitoring Service), та вбудованим системам сповіщень GLAD і RADD можна ефективно відслідковувати зміни в лісових екосистемах. Це сприяє більш оперативному оцінюванню стану лісів та їхньої реакції на зовнішні впливи, зокрема на зміну клімату.

Проведений семінар дійсно є актуальним за своєю суттю, і є показником того, що ми переходимо у нові виміри встановлення шкоди, моніторингу і моделювання відновлення природних комплексів, до яких безперечно відносяться і наші лісові комплекси, які у нас на території Кінбурнської коси перебувають на межі знищення від пожеж внаслідок військових дій, викликаних агресією Російської Федерації.

Науково-дослідний відділ НПП.