16 серпня 2024 року після тяжкої хвороби перестало битися серце виконавчого директора Українського товариства охорони птахів (ТОП), члена науково-технічної ради НПП «Білобережжя Святослава» Дудкіна Олега Володимировича. Олег Володимирович був у джерел створення в квітні 1994 року цієї організації що займалася і займається охороною рідкісних диких птахів та їхніх природних середовищ існування. Завдяки його енергії товариство в співпраці з українськими орнітологами та працівниками заповідної справи об’єднало більше 20 осередків, 32 дитячих груп, понад 1000 індивідуальних членів і волонтерів. ГО «ТОП» стало офіційним українським партнером BirdLife International. Серед найбільших досягнень TOП в Україні а зрозуміло і Олега Володимировича – дослідження й опис 167 територій, що відповідають міжнародним критеріям оцінки для існування птахів; створення польового визначника птахів фауни України, що містить найповніші відомості про сучасну орнітофауну нашої країни. У співпраці з іноземними партнерськими організаціями і за підтримки міжнародних донорів ТОП відновлювало і відновлює біорізноманіття українських степів, водно-болотні екосистеми Полісся, зберігає букові праліси Карпат та водойми на Півдні України. І з самого початку роботи ТОП Олег Володимирович завжди цікавився проблемами Кінбурнської коси, добре знав її, розумів значення Кінбурнського півострова для орнітокомлекса нашої країни. За його безпосередньої участі підтримувалось ряд проектів в рамках регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» і в подальшому при створенні національного природного парку «Білобережжя Святослава» ця підтримка тільки зростала. Досить тільки згадати проведення виїзного семінару Мінекології на базі нашого парку в 2013 році, після якого прийняті рішення по відновленню водообміну Бієнкових плавнів у нас і Молочного лиману (Запоріжська облась) почали впроваджуватись у життя і знову за участі товариства та Олега Володимировича. І як результат в 2015 році до пересохлих Бієнкових плавнів, завдяки новим водообмінним каналам К-1 та К-2 повернулось пташине життя.

В наступному році 2016 році допомога від товариства вже була в рамках акції «Я люблю своє узбережжя» в результаті якої повністю ліквідовано багаторічне (тридцятирічне) сміттєзвалище в кварталі №23.Зібрані відходи (біля сотні тон) в значній мірі відсортовано та вивезено на офіційний полігон ТПВ смт. Гола Пристань.

Взимку 2017 року ГО «ТОП» і зрозуміло Олег Володимирович підтримав ініціативу наукового відділу нашого парку по проведенню регіонального обліку орлана –білохвоста від Дунаю до Меотиди, який підвердив ключове значення Кінбурнської коси в збереженні цього виду.

В наступних роках за його безпосередньої участі відбулись заходи по охороні та зарибленню Бієнкових плавнів, створення мережі спостережних веж на території парку, поновлення каналів К-1 та К-2, створення островів –платформ, нового плаваючого, мобільного типу. Завдяки йому і еко- громадськості вдалося стримати навалу нуворишів при встановленні в 2021 році меж населених пунктів на Кінбурнській косі.В ці межі горе-планувальники хотіли ввести і заповідні зони національного природного парку. Тому заслужено Олег Володимирович став першим лауреатом нашої « Зірки Білобережжя» за проект відновлення водообміну Бієнкових плавнів що здійснено з залученням Кока-Кола Україна та інформаційній підтримці журналу «National Geographic Україна».І в наступному Олег часто з посмішкою казав що в мене є з’явився стимул для більш активної праці щоб стати повним кавалером звання «Зірки Білобережжя». Нажаль…не встиг, не встиг дуже багато і багато чого що вже було обговорено та навіть заплановано і чому завадили спочатку війна а зараз нагла смерть. Але пам’ять по Олега Володимировича не тільки як про фахівця, менеджера та ініціатора безлічі проектів але й живу, життєрадісну, чуйну, товариську людину, патріота Кінбурнської коси та справи збереження природи України, залишиться назавжди.

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

З початку військових дій науково-дослідним відділом за допомогою методу дешифрації космічних знімків на території НПП «Білобережжя Святослава» було зафіксовано 380 пожеж, які загалом пошкодили природні комплекси на площі 6348 га. У 2022 році ідентифіковано 67 згарищ загальною площею 4395,66 га, з яких 40,89 га отримали повторні пошкодження (з них 12 пожеж площею понад 100 га). У 2023 році встановлено формування 141 пожежі загальною площею 2399,72 га, з повторними пошкодженнями у 421,89 га (з яких 2 пожежі площею понад 100 га). У 2024 році, станом на 2024.08.14, зафіксовано 172 пожежі загальною площею 2545,86 га, з яких 1762,66 га (69% !) приходиться на повторні пошкодження по згарищам 2022-2024 років (5 пожеж площею більше 100 га).

Сухі цифри цієї сумної статистики виявляють досить неординарні впливи на територію Кінбурну:

По-перше, 2,5 роки бойових дій призводять до чисельних повторних пошкоджень природних комплексів, при яких вогонь проходить не тільки по минуло- та позаминулорічним згарищам, а й по цьогорічним, на яких суха біомаса рослин- ефемероїдів досягла певних обсягів для поширення пожежі. Саме тому, при 6348 га пошкодженої території НПП сума площ пожеж складає значно більші значення – 9311,24 га.

По -друге, велика площа пошкодження при незначній кількості пожеж у 2022 (та частково у 2023) роках пов`язані з вигоранням штучних лісових соснових насаджень, для яких характерно злиття декількох осередків вогню в єдине згарище. Так, найбільша за площею пожежа на території НПП наприкінці серпня 2022 року була сформована як мінімум з двох осередків займання – зі сторони урочища Бієнкові Плавні та околиць хутора Чимилівка. У 2023 році пошкоджені території активно відновлювались (з позиції обсягів біомаси), тому кількість пожеж площею понад 100 га у 2024 році значно зросла, але вони формувались вже по лучно-болотним та болотним комплексам (в тому числі по згарищам соснових насаджень).

Без сумніву, пірогенний вплив на території НПП за період військових дій вносить дуже суттєвий негативний вплив на біоту. Однак змінився і характер впливу. Так, у 2022-2023 роках основним фактором впливу виступали «пазлові» пожежі, коли нові великі згарища виходять на межі сусідніх, пошкоджених раніше, ділянок. За такою схемою значно зростає площа пошкоджених комплексів, які у процесі відновлення виступають у ролі резерватів для різних видів флори та фауни. У 2024 році на перший план вийшов вплив повторних пожеж, коли біогеоценоз у процесі постпірогенного відновлення знову вражається вогнем ще до його повернення у природний стан. В залежності від особливостей систем (за даними досліджень в Чорноморському, Чорнобильському БЗ, БЗ Асканія-Нова, НПП Кам`янська Січ та інших), відновлення комплексів проходить за період від 3-5 до 15-20 і більше років, впродовж яких закономірно змінюється флора та фауна пошкоджених ділянок (так звані сукцесії). Саме тому повторні пожежі несуть значно більшу загрозу біорізноманіттю, ніж навіть вельми масштабні одноразові пожежі.

Звісно, оцінити масштаби ушкоджень досконало ми зможемо лише після звільнення та розмінування території, але за таких умов ми зможемо опрацювати комплекси, які будуть знаходитись на різних стадіях відновлення. В той же час, наші екосистеми представляють інтерес для науковців світового рівня (на рівні систем колишнього Каховського водосховища), адже ситуація для нашого регіону безпрецедентна. Але вважаємо що природні комплекси за тисячоліття розвитку сформували великий арсенал для самовідновлення, тому, на нашу думку, перлина Кінбурну і надалі буде мати велику природоохоронну цінність та унікальність. Відповідні висновки з вогневої катастрофи ми повинні зробити на подальше майбутнє – як з точки зору моніторингу , охорони , відновлення так і в наступному використання об’єктів природи, і в цих процесах головне на нашу думку, навіть для природного відновлення є все-таки відношення між нами, між людьми.

Науково-дослідний відділ НПП

30.07.2024 начальником Покровсько-Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” Шалаєвським В.В. та доцентом  кафедри екології та природоохоронних технологій національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Мельничук С.С. був проведений робочий виїзд   в район оз. Солонець-Тузли.

Під час експедиції на прибережній території гідрологічного заказника були виявлені нові місцезнаходження рідкісних видів – Морківниця прибережна
 (зореморквиця) Astrodaucus littoralis у кількості 10 особин (одне місцезнаходження),  Кермечник злаколистий Goniolimon graminifolium (3 місцезнаходження). Координати і фото внесено в Укрбін. Масово квітує кермек Кермек Маєра (Limonium scoparium, Безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum) та ін. Виявлено, на березі озера сліди: Свині дикої (Sus scrofa), Борсука європейського (Meles meles).

В зв’язку з кліматичними особливостями поточного року зафіксовано досить раннє випадіння (встановлення) сольового покриву на основній акваторії озера Солонець Тузли.

Відділ державної охорони НПП

Науковці Центру дослідження природи (місто Вільнюс, Литва), Гінтас Жилінскас, Даріюс Ярмалавічус та провідний науковий співробітник, науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов здійснили науково-дослідну експедицію до прибережних акваторій Балтійського моря. Відповідна експедиція була здійснена в рамках проекту по вивченню впливу Клайпедського морського порту на стан навколишнього середовища Балтійського моря.

Головною метою експедиції було вивчення рельєфу підводного схилу Балтійського моря в районах демпінгу піщано-гравійного матеріалу, який отримується при поглибленні дна Клайпедської протоки та підхідного каналу до порту. Об’єктом дослідження були три зони демпінгу, розташовані на відстані біля 25 км від Клайпедського порту та на глибині понад 40 м, на дні Балтійського моря. В районах відповідних зон спеціальні судна, періодично розвантажують матеріал отриманий при поглиблені дна підхідного каналу та Клайпедської протоки. Після скидання матеріалу, на дні утворюються штучні пагорби, які не лише впливають на життєве середовище морських організмів, вони здатні впливати на характер певних гідрологічних та геологічних явищ, а також погіршувати навігаційні умови прибережних акваторій. Різнопланове вивчення впливів такого технологічного процесу і пошук шляхів мінімізації їх негативу для науковців з України цікаве тим що, аналогічні проблеми виникають і в нашій зоні при прочистці та поглибленню судохідного каналу (ВДЛК) в Дніпро-Бузькому лимані на місцях викиду донних порід та можуть мати безпосередній вплив на акваторії парку.

Щорічна зйомка дна в межах зон демпінгу дозволяє відслідковувати динаміку рельєфу підводного схилу та прогнозувати можливі наслідки впливу функціонування зон демпінгу на розвиток підводного схилу, на динамічність берегових процесів та темпи занесення підхідного каналу до Клайпедського порту.

Давидов О.В., провідний науковий співробітник НДВ

19 червня 2024 року  в он-лайн режимі в зв’язку з військовим діями відбулось друге засідання науково-технічної ради національного природного парку «Білобережжя Святослава». В роботі  засіданні із 14 членів НТР взяли участь 10 її членів. Вів засідання голова Ради , директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор Васильович.

По першому питанню «Про проведення заходів з охорони гніздових територій НПП в весняно-лiтній період 2024 року» виступив Холодняк П.А., заступник директора – головний природознавець НПП «Білобережжя Святослава», який акцентував увагу членів Ради що всі реальні заходи охоронного, інформаційного та біотехнічного напрямку яку проводить зараз служба держохорони парку зосереджені на території озера Солонець Тузли. і станом на червень 2024 року тут проведено 19 природоохоронних рейдів, змонтовано стелажі для підкормки тварин в зимовий період та які можуть слугувати в якості штучних гніздівель в наступний весняно-літній період. Активізована також інформаційно-профілактична робота працівників служби держохорони об’єкту ПЗФ з місцевим жителями щодо необхідності збереження як самої цінної, внесеної до об’єктів Смарагдової мережі Європи території ,що підтримує життя птахів, так  зрозуміло і самих представників пташиного царства особливо в важливий для існування виду гніздовий період.

З другого  питання винесеного на розгляд НТР «Про стан еколого-освітньої роботи НПП «Білобережжя Святослава» виступила Тарабан С.В., начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава».Світлана Валентинівна розповіла  що нові  виклики воєнного сьогодення породжують і нову необхідність та відповідно нові форми та формати еколого-освітньої роботи серед учнівської молоді, такі як он-лайн семінари , спілкування та донесення інформації в соціальних мережах та інш. за допомогою  яких відділ досить ефективно проводить цю роботу. Продовжує працювати у відділі досвідчений фахівець – Лахтіонова Ірина, яка робить акцент на інформуванні та координації  учнів  Василівської та Покровської  шкіл , які  зараз, нажаль знаходяться  на теренах всієї України. Почала свою роботу також в «гарячій точці», селі Солончаки Куцурубської ОТГ, молодий фахівець Дрозд Людмила Петрівна.

Науковий співробітник НДВ національного природного парку Касьянов Є.О. проінформував членів науково-технічної Ради про площі та характер пожеж на території НПП «Білобережжя Святослава» що виникли протягом 2024 року. Станом на 12 червня 2024 року їх кількість складала 57, а поточна площа враження – 634,75 га, з яких 415,26 га – повторні враження по згарищам 2022-2023 років. За минулі два роки основні площі лісових масивів та трав’яних комплексів були вражені на площах 4354,77 га та 2342,65 га відповідно. Очікується, що пожежі можуть формуватись впродовж всього пожежонебезпечного періоду до припинення військових дій на території Кінбурнського півострову. Надана інформація членами НТР взята до відома.

Науково-дослідний відділ НПП

7 червня 2024 року зусиллями співробітниками трьох національних парків «Білобережжя Святослава», «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ», був проведений науково-практичний семінар з природоохоронної справи.

Для участі у семінарі були запрошені співробітники різноманітних природоохоронних установ України, представники органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої освіти, шкільні вчителі, аспіранти, здобувачі усіх рівнів вищої освіти.

Головна мета семінару полягала в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України, в аналізі існуючих проблем, сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах військового стану. Формат семінару передбачав три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напрямку були проведені дискусійні платформи, під час яких виступили діючі співробітники природоохоронних установ, які розкрили свій погляд на певні проблеми природоохоронної діяльності та поділилися власним досвідом.

Перша дискусійна платформа – «Організація та керівництво діяльністю природоохоронних установ в умовах військового стану», була проведена директором національного природного парку «Білобережжя Святослава» Віктором Васильовичем Ковалем. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• заступника директора НПП «Білобережжя Святослава» Холодняка П.А. на тему: «Адміністрування природоохоронної установи в умовах війни».
• заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Адміністрування НПП «Нижньодніпровський» в умовах військового стану».
• заступника директора НПП «Кам’янська Січ» Ходосовцевої Ю.А. на тему: «Національний природний парк «Кам’янська Січ»: спадщина війни».

Друга дискусійна платформа – «Сучасні напрямки науково-дослідної діяльності природоохоронних установ», була проведена начальником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Василем Богдановичем Чаусом. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Чауса В.Б. на тему: «Робота науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» у 2022-23 рр.».
• заступника директора НПП «Нижньодніпровський» Дзеркаль В.М. на тему: «Вплив військових дій на НПП «Нижньодніпровський»».
• наукового-співробітника Соколова Є.В. на тему: «Стан Чорного моря – річниця після Каховської трагедії».

Третя дискусійна платформа – «Актуальні напрямки природоохоронної діяльності», була проведена науковим співробітником науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексієм Віталійовичем Давидовим. Під час проведення відповідної платформи учасники семінару почули доповіді:

• начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Білобережжя Святослава» Тарабан С.В. на тему: «Навчання та комунікація, що захищає і рятує життя. Досвід парку».
• науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Кас’янов Є.О. на тему: «Результати моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області) за даними дистанційного зондування Землі за період 23 лютого 2022 року по 31 травня 2024 року».
• науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Давидов О.В. та помічник декана з цифровізації Херсонського державного університету Сімченко С.В. на тему: «Досвід застосування супутникових даних та гідрометеорологічних моніторингових систем у природоохоронній діяльності»».

Після роботи кожної платформи проводилось обговорення та дискусія. Для участі у семінарі зареєструвалося 106 учасників, з трьох країн світу (Україна, Литва та Німеччина), які представляють 11 національних природних парків, три університети та два ботанічні сади. За результатами семінару всі учасники отримують сертифікати.

Давидов О.В., провідний науковий співробітник
науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава”

Організація та проведення Літніх Щкіл, стали вже доброю традицією для Чорноморського національного університету ім. Петра Могили. Окремою темою, окремим цільовим блоком проведеним у формі Вебі–Кару було питання «Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС. Вплив на природоохоронні території та акваторії. Чи потрібно в наступному відновлювати Каховське водосховище?»

До розгляду цього питання було залучено ряд провідних фахівців природоохоронної справи причорноморського регіону, які виказали різні думки по тематиці засідання.

Як завжди ґрунтовним був виступ Мойсієнко Івана, доктора біологічних наук, завідуючого кафедрою ботаніки ХДУ розповів про стан природних комплексів національного природного парку «Камянська Січ» територія якого внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС втратила водні площі і за досить короткий час на цих ділянках активно почала розвиватись різноманітна рослинність та формуватись новий рослинний комплекс протягом 2023 -2024 років. Домінантами комплексу стали два виду верби верба біла (Salix alba L.) та верба пурпурова (Salix purpurea L.). Динаміка росту дерев вражає також формації прибережні вербові формації внесені до охоронних списків Бернської конвенції. В 2024 році на території без водосховища виявили вже одиничні екземпляри рідкісних видів рослин. Щодо дискусійного питання то доповідач , який також входить до керівництво ГО «Українська природоохоронна група» не був категоричним, Іван Іванович запропонував залишити окремі ділянки під заповідування, та створити систему невеликих і загалом менших за площею водосховищ для вирішення комунальних та інших потреб жителів регіону.

Дуже цікавим були матеріали спостережень впливу російської агресії на гідро- екологічний стан пониззя Дніпра – Кутіщева Павла к.б.н., доцента кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-екологічного університету. Забруднення, евтрофікація, різка зміна видового складу іхтіофауни, замулення нерестових ділянок які сформувались в багаторічний період функціонування Каховського водосховища. Терези думки фахівця, щодо відновлення Каховського гідровузла розділилися як він сказав: «.. 50 на 50». Є і позитивний вплив регульованого гідрологічного режиму в період роботи водосховища , на природні процеси – на жаль є ризики і тоді і зараз після руйнації греблі. Для надання чіткої відповіді фахівець вважає що треба ще продовжувати моніторингові дослідження за характером змін що відбуваються зараз.

На відміну від території НПП «Камянської січі» природні комплекси, об’єкти тваринного світу національного природного парку «Нижньодніпровський» потрапили в епіцентр повені- піковий рівень якої на ділянках парку в червні 2023 року складав +6,15 метрів .Про вплив повені, про її наслідки та досить значну шкоду нанесену природним комплексам парку розповіла Дзеркаль Вікторія заступник начальника науково-дослідного відділу НПП «Нижньодніпровський». Доповідачка також наголосила що для встановлення більш повних та достовірних даних потрібен доступ до території парку, якого зараз нажаль працівники парку не мають.

Дуже яскравим та цільним був виступ Пилипенка Ігоря Олеговича доктора географічних наук, професор, декана факультету біології, географії і екології ХДУ він навів досить вагомі аргументи щодо важливості водосховища для регіону для комунальних потреб міст та підприємств, сільського господарства яке існувало та досить інтенсивно розвивалось завдяки системи каналів що доставляли живильну вологу для зрошення сільськогосподарських культур. Інших варіантів без Каховського водосховища немає для цієї існування галузі , а відповідно і для підтримання добробуту десятків тисяч селян- поки немає або вони на порядок будуть менш ефективними. Ігор Олегович виступив проти ідеї зробити каскад менших за розміром декількох водосховищ . Щодо створення заповідного об’єкту там де було водосховище вважає, що справжня заповідність взагалі може бути коли населення чи то регіону, чи то країни має відповідний матеріальний достаток а не вимушене займатись браконьєрством з метою виживання. І таких порушника, порушників ніякими правилами та структурами охорони , нажаль не зупиниш.

Чаус Василь, начальник наукового відділу національного природного парку розповів про вплив повені на територію та природні комплекси, в 2023 році значна шкода була завдана через забруднення акваторій національного природного парку «Білобережжя Святослава». Навів нові дані спостережень після повеневого періоду: другої половини 2023 року по травень 2024 року, що свідчать про не критичні зміни в прилиманських екосистемах парку та навіть їх частково позитивний вплив щодо наповненості внутрішніх озер Бієнкових та Василівських плавнів та підвищення їх біопродуктивності, що може поліпшити кормову базу для багатьох видів птахів в тому числі пелікана рожевого , орлана-білохвоста та інш. Ступені впливу та їх часову тривалість потрібно визначати поєднанням постійного космічного моніторингу та натурними спостереженнями. Незважаючи на перебіг природних процесів на території парку в звичному режимі станом на травень 2024 року (це без врахування інших впливів військових дій) варіант відновлення Каховського гідроенергетичного комплексу з додержанням процедур ОВД вважає за більш гармонічний.

Загалом всі доповідачі та слухачі Літньої Екологічної Школи дуже вдячні організаторам та координаторам заходу Мітрясовій Олені Петрівні ,Чвиру Вадиму Андрійовичу, адміністрації ЧНУ ім. Петра Могили, представникам проекту Еразмус +, що в наш досить складний час продовжують традицію проведення Літньої щколи . Дуже також важливо що на розгляд слухачів пропонується актуальні та досить складні питання що стосуються різноманітних екологічних проблем та адаптації до Європейського природоохоронного законодавства. Щодо теми що була предметом дискусії Вебі-Кару «Необхідність відновлення Каховського водосховища ,гідровузла», то зрозуміло шо її не можливо охопити та тим паче вирішити одноразово навіть в межах широкомасштабних нарад. Проведена в рамках Літньої школи дискусія дала розуміння, що ця проблема і питання відновлення- чи не відновлення водосховища, ГЕС, багатоаспектні, багатошарові, мають свої різнопланові екологічні, соціальні та політичні пласти, тому потребують обговорення та прийняття виважених та максимально гармонізованих рішень. І дуже добре що є можливість та платформи де можна висловити по діловому та конструктивно навіть діаметрально протилежні думки з цього надважливого питання.

Оргкомітет Вебі-Кару

«Рік після руйнування греблі Каховської ГЕС…?»

У п`ятницю, 31 травня 2024 року відбулась робоча зустріч, присвячена надзвичайною екологічною ситуацією в Україні через пошкодження водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарських угідь) внаслідок агресії Російської Федерації, яка проводилась в Орхузькому центрі (м.Київ) та он-лайн.

На зустрічі були присутні представник Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Павло Іванов, та керівник команди експертів з оцінки шкоди, спричиненої Рамсарським угіддям, Михаель Джон Ковін.

Спектр доповідачів охоплював науковців-практиків з великим досвідом роботи та представників адміністрацій установ природно-заповідного фонду України, на яких покладено моніторинг та охорону відповідних Рамсарських угідь.

Військові дії, спричинені масштабною агресією РФ, через значні пошкодження водно-болотних угідь викликали критичну реакцію з боку Комітету Рамсарської Конвенції, членом якої є, зокрема, і Росія. Про це було наголошено старшим нуковим співробітником Державної екологічної академії Григорієм Парчуком. Однак наявність щільного мінування, активні бойові дії та тимчасова окупація частини території України призводять до зміщення акценту моніторингу до дистанційних методів зондування Землі. Про це було докладно наголошена у доповідях міжнародного ГІС-експерта Іва Бартолемія, професором університету Ліннея Олафом Лінденом, молодшим науковим співробітником Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, професором кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лідією Горшкової, науковим співробітником НПП “Білобережжя Святослава” Євгенієм Касьяновим та іншими.

Дуже цікавими були доповіді польових практиків та науковців, які акцентували увагу на використання фактичного досвіду та збору, хоча й розрізнених, але безцінних, фактів впливу військових дій на біорізноманіття та природні комплекси Рамсарських угідь. Такі проблеми висвітлювали провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Ігор Загороднюк, заступник директора з наукової роботи Інституту морської біології Віктор Демченко, старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника Юрій Москаленко, заступник начальника НДВ Приазовського НПП Олександр Антоновський та інші.

Без сумніву, в умовах війни значну увагу потрібно приділяти прогнозом подальшого відновлення та існування Рамсарських угідь, особливо в умовах активних бойових дій та в зоні впливу після руйнування греблі Каховської ГЕС. З такими діаметрально протилежними висновками виступили завідувач кафедри екології та інформаційних технологій Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій Наталія Сурядна, та доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Вадим Манюк. Такі протилежні точки зору говорять про необхідність комплексного підходу до вирішення відновлення України після війни, та відсутність однозначних відповідей на всі складні питання, пов`язані з впливом війни на природу, – їх потрібно вирішувати, спираючись на досвід та знання всіх категорій фахівців. Щиро дякуємо організаторів зустрічі, зокрема Олесю Петрович, за можливість обміну досвідом та знаннями на міжнародному рівні.

Науково-дослідний відділ НПП Білобережжя Святослава

Щороку з настанням сухої і вітряної погоди розпочинається пожежонебезпечний період, – існує підвищений ризик до виникнення пожеж в екосистемах, зокрема і лісових масивах. Як правило пожежі в екосистемах виникають через порушення громадянами вимог Правил пожежної безпеки.

Вогонь – це найбільший ворог для лісу, адже у вогні гине все живе. Лісові пожежі були і є найбільшим лихом для лісу. За лічені хвилини вони можуть знищити або пошкодити лісові насадження, що вирощувалися десятиріччями. При цьому пошкоджуються не тільки дерева, кущі, трав’яниста рослинність, а гинуть також дикі тварини, птахи, комахи; вогонь знищує службові споруди у лісах, може перекинутись на житлові будинки, що знаходяться поряд з лісом. На лісових пожежах можуть загинути й люди.

Зверніть увагу!
В лісових масивах забороняється:

• розведення багаття у лісі;
• заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів;
• палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
• заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
• випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські підпали);
• звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.

Порушення вищезазначених правил тягне за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Порушення пожежної безпеки у лісах карається накладанням штрафу. Так, статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на громадян від 3060 до 6120 грн.;
• на посадових осіб – від 15300 до 21420 грн.

Ті самі дії, вчинені   в  межах  територій  та  об’єктів  природно-заповідного  фонду, тягнуть за собою накладення штрафу:

• на громадян від 6120 до 12240 грн;
• на посадових осіб – від 21420 до 30600 грн.

Крім цього згідно ст. 245 Кримінального кодексу Україні за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем передбачена кримінальна відповідальність, а саме за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від 91800 до 153000 грн. або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Побачивши незагашене багаття чи лісову пожежу, негайно загасіть їх. Якщо самі не в змозі це зробити, то повідомте про пожежу на 101. Дотримуючись простих правил пожежної безпеки в лісі можна попередити безповоротні наслідки, які стануть фатальними для природи та людини.

Тому ще раз нагадуємо – пожежу легше попередити, ніж загасити!
Будьте відповідальними! Дотримуйтесь Правил пожежної безпеки!
Тільки спільними зусиллями ми зможемо зберегти ліси від вогню!

Начальник відділу державної охорони 

Вікторія ПЕТРЕНКО

Протягом чотирьох днів травня 2024 року в чудовому приморському місті Юрмала, Латвія пройшла міжнародна наукова конференція «Нові виклики для Балтійського моря при дослідженні природних систем Землі». У цьому престижному заході прийняло участь понад 100 науковців з 20 країн світу.

На конференції були наступні тематичні напрямки:

1. Морські біогеохімічні дослідження та моделювання
2. Природні небезпеки та екстремальні події
3. Динаміка рівня моря, динаміка наносів, берегові процеси та вплив на узбережжя
4. Людський вплив на навколишнє середовище, взаємодія та варіанти управління
5. Моделювання минулих і майбутніх кліматичних змін
6. Короткочасні природні процеси та їхній вплив на масштабну динаміку і закономірності
7. Порівняння окраїнних морів світу
8. Філософські аспекти морських досліджень

В конференції прийняв участь провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов. Він зробив усну доповідь на тему: «Вплив екстремальних штормів на розвиток ерозії берегових акумулятивних форм не припливних морів (Балтійське, Чорне та Азовське)».

За результатами конференції  видана збірка наукових праць.

Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»