ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З N 19 від 15.

  Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України

28 квітня 1999 р.

за N 269/3562

 

 

Про затвердження Правил любительського і спортивного

рибальства та Інструкції про порядок обчислення та

внесення платежів за спеціальне використання водних

живих ресурсів при здійсненні любительського і

спортивного рибальства

 

 

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 N 224 ( z0817-04 ) від 15.06.2004 )

 

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року N 1126 ( 1126-98-п ) “Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства” Н А К А З У Ю:

 

1. Затвердити Правила любительського і спортивного рибальства та Інструкцію про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства ( z0270-99 ) (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність: Правила любительского и спортивного лова рыбы и других водных организмов и растений в Западно-Черноморском бассейне, затверджені наказом Захчоррибводу від 24.10.83 N 148, Правила любительского и спортивного рыболовства в водоемах бассейна Азовского моря, Манычских водохранилищах, водоемах Калмыцкой АССР и Ставропольского края, подведомственных Азоврыбводу, затверджені наказом Азоврибводу від 20.07.89 N 141, Правила любительского и спортивного рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР, затверджені наказом Укррибводу від 01.08.90 N 83.

Скасувати Правила любительського рибальства у водоймах Республіки Крим, затверджені наказом Кримазчоррибводу та Держуправління з охорони навколишнього природного середовища Криму від 21.12.93 N 76-П/46.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держкомрибгоспу України Степаненка О.М.

Перший заступник Голови                              В.Бондаренко

 

Затверджено

Наказ Державного комітету

рибного господарства України

15.02.99 N 19

 

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 квітня 1999 р.

за N 269/3562

 

Правила

любительського і спортивного рибальства

 

Правила любительського і спортивного рибальства (далі – Правила рибальства) розроблені відповідно до Закону України “Про тваринний світ” ( 3041-12 ) та Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. N 1126 ( 1126-98-п ), і регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи лову та інше.

 

1. Район дії Правил рибальства

 

1.1. Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні об’єкти України (далі – водойми) та їх придаткову систему в межах, яких вона сягає за максимальних паводків (за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонено).

 

1.2. Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких умовних регіонів:

а) Чорноморський;

б) Азовський;

в) внутрішні водойми.

1.2.1. До Чорноморського регіону належать:

Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами;

ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та тимчасовими водними об’єктами, а також – усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:

– р.Дніпро – від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с.Велика Олександрівка;

– р.Південний Буг – від місця впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно;

– р.Інгул – від гирла до с.Чернишівка Миколаївської області включно;

– р.Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище – в межах Одеської області;

– р.Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;

– усі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;

– інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

1.2.2. До Азовського регіону належать:

Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;

річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:

– р.Берда – до греблі Бердянського водосховища;

– р.Кальміус – до греблі Павлопольського водосховища;

– річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з’єднує їх з морем;

– інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.

( Пункт 1.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

1.2.3. До регіону внутрішніх водойм належать:

всі водойми України, за винятком водойм Чорноморського та Азовського регіонів.

 

2. Визначення термінів

 

2.1. Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства, мають таке значення:

водойми – сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);

внутрішні водойми – озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об’єкти;

придаткові системи водойм – непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;

рибогосподарські водойми – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватись для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;

рибогосподарські водойми загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;

рибогосподарські водойми спеціального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об’єктів за окремими особами;

водні живі ресурси – сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді.

До їх числа належать:

прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;

круглороті;

морські ссавці;

водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові;

ракоподібні, черв’яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;

водорості, вищі водні рослини;

спеціальне використання водних живих ресурсів – усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування), що здійснюються з їх вилученням з природного середовища;

любительське і спортивне рибальство – вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);

промислове рибальство – вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;

користувачі водних живих ресурсів – підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;

дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства – документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);

природно-заповідний фонд – ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання;

прибережна захисна смуга – частина водоохоронної зони відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

забруднювальна речовина – речовина, що спричиняє погіршення якості води;

маломірні судна – плавзасоби, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства судновласника;

меліоративний лов – вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх складу та покращення стану водних екосистем;

води транскордонні – водні об’єкти, які розташовані на кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;

б’єф – ділянка річки, що розташована вище або нижче від водопідпірної споруди (греблі).

 

3. Загальні положення

 

3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі – лов) заборонені цими Правилами рибальства.

3.2. Любительське і спортивне рибальство (далі – любительське рибальство) на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

3.3. Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі – водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.

3.4. Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань. ( Абзац перший пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.

3.5. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.

3.6. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої встановлюється Укрдержрибгоспом за узгодженням з Мінфіном. ( Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

3.7. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3.8. Водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах.

3.9. Громадські організації, що об’єднують громадян, які займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до законодавства України.

3.10. Для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому законодавством порядку культурні рибні господарства (далі – КРГ).

Створюються такі господарства за погодженням з органами рибоохорони. Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно до статті 8 Водного кодексу ( 213/95-ВР ).

Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються.

Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або юридичні особи всіх форм власності.

3.11. На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство.

На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.

Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.

3.12. Об’єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено цими Правилами рибальства.

3.13. Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов’язані:

виконувати вимоги цих Правил рибальства;

підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;

мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред’являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;

не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.

3.14. Забороняється:

застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;

перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;

продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;

продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;

миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;

зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо);

організація змагань з рибальства в період нересту риби;

пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);

пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту – всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;

лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;

вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;

вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об’єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;

проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо.

3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:

із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;

у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;

у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;

у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);

з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);

з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км – в Азовському морі;

у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх – на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих Правил рибальства;

поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;

у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;

у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;

на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

на зимувальних ямах;

з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями – на відстані більш як за 500 метрів від берега;

на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;

у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях; ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

 

 

4. Здійснення любительського рибальства

 

4.1. Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:

на водоймах загального користування – безкоштовно;

на водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства:

членам таких об’єднань – за їх членськими квитками;

іншим громадянам – за платними відловлювальними картками, які видаються цими об’єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об’єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;

на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги – за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони.

Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кіломертрів.

Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):

інвалідам I та II груп;

учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій, а також дітям до 16 років.

Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, пойменованих в п.4.10 цих Правил рибальства, в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:

4.1.1. На водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку, та спінінгом.

4.1.2. На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство:

з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом.

4.1.3. На водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства:

членам громадських об’єднань за їх членськими квитками з берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом;

іншим особам – забороняється;

особи, пойменовані в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства, мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.

4.1.4. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

4.2. Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше N 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:

на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями – не більше п’яти на рибалку;

на водоймах, де впроваджене платне рибальство – не більше десяти на рибалку.

4.3. Підводне полювання на риб дозволяється:

гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів:

на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства;

при наявності посвідчення підводного мисливця.

Підводне полювання здійснюється з обов’язковим дотриманням вимог цих Правил рибальства щодо строків, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та водні живі ресурси.

( Пункт 4.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

4.5. Лов безхребетних дозволяється:

усіх безхребетних – ручним збиранням, а також:

креветок, гамаруса, мотиля – однією підсакою з діаметром не більше 70 см;

мотиля – однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних пристроїв;

мідії, черевоногого молюска рапана – щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;

раків – раколовкою-“хапкою” з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою;

“розщіпом” – не більше п’яти снастей на ловця.

Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.

( Пункт 4.5 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

4.6. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях:

—————————————————————————————————

|Об’єкти лову |  Водойми        |Водойми, закріплені за громадськими|

|(добування)  | загального      |об’єднаннями, а також ті, де                    |

|                         |користування  |впроваджене платне рибальство           |

|——————-+———————+——————————————————|

|риба (кг)        |      3                     |                                          5                             |

|раки (шт)       |     30                    |                                          50                          |

|мідії (кг)         |      5                     |                                           8                            |

|рапана (шт)   |     10                    |                                         20                           |

|креветки (кг) |      1                     |                                          2                            |

—————————————————————————————————-

 

Вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, – незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.

 

( Абзац пункту 4.6 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

 

4.7. Застосування живої насадки – живця на рибальських снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в додатку цих Правил рибальства.

Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не більше 100 см або “хваткою” (“павуком”) розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм.

4.8. Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231 ( 231-2000-п ). ( Пункт 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

4.9. Лов водних безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно на водоймах загального користування, на відведених органами рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.

4.10. Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:

– дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

4.11. Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.

4.12. Максимально дозволений прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком поштучно, не більше 30 % від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства.

 

4.13. Забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:

4.13.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:

а) перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника;

б) в Дністровському лимані:

– перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;

– на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;

– перед гирлом, яке з’єднує Дністровський лиман з морем – на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;

– у Карагольській затоці;

в озері Ялпуг – у верхів’ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з’єднує північну межу села Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі с.Виноградівка;

в озері Кагул – від риборозплідника рибгоспу ім.Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Руська;

в озері Кугурлуй – від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал “Георгій Запша” до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;

у верхів’ях Хаджибейського лиману – від лінії, яка з’єднує північний край с.Щорсове з південним краєм с.Жовте, до гирла р.Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с.Білка;

у верхів’ях озера Сасик – від лінії, яка з’єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарата і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі Татарбунари – Жовтий Яр;

в) на річці Південний Буг:

на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз за течією (Миколаївська область);

на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.Кодима вниз річкою до краю міської межі;

у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р.Південний Буг;

г) на річці Дніпро:

на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;

на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с.Львів);

на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів’я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі – на материковий берег, і в Дніпровському лимані – перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибальче, на Станиславській ямі (навпроти села Станислав) тощо.

4.13.2. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до нього впадають:

від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;

від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;

від фортеці до північної межі с.Соляне на Арабатській стрілці;

від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу “Азовський” на відстані 18 км береговою лінією;

від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд м.Керч у районі Булганацької балки.

 

4.13.3. Внутрішні водойми:

у Дніпровських водосховищах:

Київському – перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до с.Приборськ.

Канівському:

– на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;

– в затоці “Річище” вниз, від греблі до гатки;

– в затоці “Галерне” на всій акваторії.

Кременчуцькому:

– на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані “Тарасова гора”;

– верхній вхід до урочища “Озеро Криве”;

– у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами; ( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– в затоках:

Сульській – від острова “Жовнинська круча” – село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула;

Цибульницькій – від острова “Московська гора” траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;

– перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони та вглиб водосховища;

– в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с.Кедина Гора;

Дніпродзержинському:

– на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;

– у відрозі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р.Псел і до створу N 9;

– у Ворсклянській затоці – лінією: Кишеньковське лісництво – с.Великий Курган, від нього – на лівий берег (колишнє с.Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі “Світлогорськ – Кобеляки” біля с.Лучки.

Дніпровському:

– на відстані 5 км – униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автошляхового мосту в м.Дніпродзержинську;

– у балці Велика Осокорівка – від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу “Дніпро – Західний Донбас” – траверзою на протилежний берег угору за течією до траси “Москва-Сімферополь”, включаючи всі балки та затоки;

– в балці Вороній – від с.Мар’ївка Синельниківського р-ну – униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.

Каховському:

– на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р.Дніпро, від гранітного кар’єру до затоки “Вирва”;

у затоках:

Капулівській – від лінії: мис в с.Капулівка – мис в с.Олексіївка – насосна станція колгоспу ім.К.Маркса – вглиб затоки;

Новопавлівський – від лінії: мис у районі зони відпочинку м.Нікополя, включаючи Зелений острів, – західна межа смт Червоногригор’ївка – углиб затоки;

Рогачицький – від лінії: мис в с.Рогачик – с.Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя – Нова Каховка;

на внутрішніх водоймах Кучугур:

а) від східної межі с.Іванівка до пристані Енергодар – у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;

б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;

в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур;

у водосховищах:

Дністровському:

– перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, – на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією.

Ладижинському:

– від острова в с.Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету;

– від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим берегом;

у річках:

– Конка – на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва-Сімферополь через цю річку;

– Ворскла – на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста Кобеляки;

– Псел – на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю річку біля станції Потоки;

– Цибульник – на всій її протяжності;

– Сула – на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом і до с.Горошино лівим берегом;

– Вільшанка – на ділянці від гирла до с.Байбузи;

– Південний Буг – на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;

– Оскол – на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС;

– Сіверський Донець – на ділянці від села Студенок до села Кам’янка Ізюмського району Харківської області;

– на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки; ( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець; ( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;

– Деркул – на ділянці від села Герасимівка до гирла;

– Тетерів із заплавою – на ділянці від гирла до с.Приборськ;

 

( Абзац пункту 4.13.3 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

 

– від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на відстані 1 км;

– Бистриця Надвірнянська – на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району; ( Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– Бистриця Солотвинська – на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району; ( Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– Прут з притоками – в межах території Карпатського Національного природного парку; ( Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками – на ділянці від початку до села Кути Косівського району;

– Рибниця з притоками – на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;

– Лімниця з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Рівни;

– Чечва з притоками – на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище;

– Свіча з притоками – на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району; ( Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

– Лужниця з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Гошів;

– Сукіль з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в місті Болехів;

– Десна – в іхтіологічному заказнику “Кам’яна гряда” – ділянка на відстані 1 км в районі пристані м.Новгород-Сіверський Чернігівської області.

 

4.14. Забороняється лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки:

4.14.1. Чорноморський регіон:

р.Дунай в межах України – на 30 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик – на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);

р.Дністер в межах Одеської області – з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах – з 15 квітня по 15 червня;

р.Дніпро – від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок* – з 10 квітня по 15 червня;______________

* Примітка: у  подальшому строки заборони,  встановлені для річок,

поширюються також на їх придаткову систему.

 

р.Південний Буг – від впадання у Бузький лиман до с.Голоскове – з 5 квітня по 25 травня;

р.Інгул – від гирла до с.Чернишовка – з 1 квітня по 30 червня;

в лиманах:

Дніпровському, Бузькому і Березанському – на усій акваторії – з 5 квітня по 5 червня;

Дніпровському – на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему – з 6 червня по 15 червня;

Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловському – з 1 травня по 15 червня;

Хаджибейському – з 15 квітня по 15 червня;

Дністровському з прилеглими плавнями – з 15 квітня по 31 липня;

Дніпровському по всій акваторії – з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу – у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему – до 15 червня;

у Кучурганському водосховищі – з 15 квітня по 15 червня;

у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями – з 15 квітня по 15 червня;

у озерах і гирлах лиманів, які з’єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів – на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману – з 1 квітня по 31 серпня;

в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах – з 1 квітня по 30 червня;

у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим – з 1 квітня по 31 травня;

таких об’єктів лову:

– азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах – з 20 серпня по 10 вересня;

– оселедця в р.Дунай і передгирловому просторі Чорного моря – в строки ступеневої заборони;

– оселедця в рр.Дністер, Турунчук і Дністровському лимані – в строки ступеневої заборони;

– бичка в Чорному морі – з 1 травня по 15 червня;

– глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах – з 14 лютого до 1 травня;

 

 

( Абзац пункту 4.14.1 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

 

 

– креветок – з 1 червня по 31 серпня;

– мідії – з 1 червня по 30 серпня.

4.14.2. Азовський регіон:

в усіх річках з їх придатковими системами – з 1 квітня по 31 травня;

в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш: камбали-глоси – з 1 січня по 31 травня, креветок – з 1 липня по 31 липня.

4.14.3. Регіон внутрішніх водойм:

на період нересту риби:

у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей – з 1 квітня по 10 червня; ( Абзац третій пункту 4.14.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

в річках, притоках і озерах Закарпатської області – з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;

р.Дністер з усіма притоками – з 1 квітня по 10 червня;

у всіх інших річках та їх кореневих водах – з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових – з 1 квітня по 30 червня;

на зимувальних ямах – з 1 листопада до закінчення зимового періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони лову на яких щорічно затверджуються управліннями або інспекціями рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями рибоохорони через засоби масової інформації);

на окремих ділянках у таких межах:

у водосховищах:

Київському – з 1 листопада до 30 червня:

– від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;

Кременчуцькому – з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;

Дніпровському – з 1 березня по 31 серпня:

– в балці “Гадюча” (Малишовка) від гирла до вершини;

– у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с.Одинківка – Кремська затока;

– з 1 квітня по 31 серпня в балках:

Мала Осокорівка – від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;

Вільна – від гирла до селища Відрадне;

Крачуновське – з 1 квітня по 31 серпня:

– від гирла річки Боковенька до с.Христофорівка;

– на річці Боковій – з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до с.Софігейківка.

З 1 листопада по 20 травня в річках:

– Десна – від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с.Шестовиця;

– перед гирлами річок Снов та Убідь – в обидва боки на відстані 1 км від гирл;

– Убідь – з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.

 

5. Контроль за дотриманням Правил рибальства

 

5.1. Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля. ( Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

5.2. До системи органів рибоохорони входять:

Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);

басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);

інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);

структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

5.3. Органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право:

визначати водойми для організації любительського рибальства, надавати дозволи на його здійснення;

давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;

перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;

доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;

у встановленому законодавством порядку застосовувати спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;

вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а також відповідні документи;

використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і запобігання цим порушенням;

викликати громадян і посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

складати протоколи і в установленому порядку розглядати справи про адміністративні правопорушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;