31 жовтня 2025 р. – Міжнародний День Чорного моря
31 жовтня 1996 р. шість причорноморських країн – Україна, Болгарія, Угорщина, Туреччина, Грузія та Росія – підписали Стратегічний план дій по захисту Чорного моря. Цей день вважається «Міжнародним Днем акцій із захисту Чорного моря!». Чому Чорне море потрібно захищати?
Більшість обізнані про значення екосистеми Чорного моря для збереження біорізноманіття, клімату, економіки, здоров’я людини. Але саме море теж потребує захисту та сталого використання його ресурсів. Понад 300 малих і великих річок несуть свої води у Чорне море. Майже 200 мільйонів людей своїм повсякденною діяльністю впливають на стан морського середовища. За довоєнними дослідженнями екологів понад 60% забруднюючих речовин потрапляло в Чорне море з річковим стоком з території 20 країн індустріальної Європи. Забрудненню моря сприяв скид стічних вод з пестицидами з рисових полів. За останні 45 років все це, разом із кліматичними змінами, призвело до незворотних змін у морських екосистемах.
З початком російського вторгнення ситуація погіршилася внаслідок хімічного забруднення (розливи нафти, паливно-мастильних матеріалів, потрапляння бойових хімічних речовин та ракетного палива), шумового забруднення (вибухи, робота гідролокаторів) та органічного забруднення (потрапляння великої кількості органічних речовин внаслідок Каховської трагедії, розлив соняшникової олії в Бузькому лимані і т.д.) Ці фактори матимуть довготривалі наслідки. Затонула морська техніка та боєприпаси будуть отруювати море протягом багатьох десятиліть. Тобто, позитивні результати , впроваджені під час виконання «Стратегічного плану дій по захисту Чорного моря» значною мірою нівельовані російською агресією та воєнними діями.
З нагоди Міжнародного Дня Чорного моря розповімо про два види морських птахів які щороку перебувають в акваторіях моря поблизу Кінбурнської коси та можуть зазнавати впливу воєнних дій.
Левантський буревісник – Puffinus yelkouan
Єдиний представник родини Буревісникових, ряду Буревісникоподібних в Україні. В Україні, крім левантського, спостерігали ще два види буревісників, але всі вони є дуже рідкісними залітними птахами.
Левантський буревісник використовує акваторії та узбережжя Чорного моря в періоди міграції, зимівлі та гніздування. Життя буревісника пов’язане з морською стихією. Птахи гніздяться в Середземному морі на островах, а в Чорне море прилітають живитися та дорослішати. До розмноження буревісники приступають лише на 5-му році життя. Гніздяться в норах, відкладаючи по одному яйцю.
Буревісників перебувають в морських акваторіях навколо Кінбурнської коси та інколи залітають навіть у Дніпро-Бузький лиман до с. Василівка. У зграях бувають сотні та навіть тисячі особин. Птахи летять низько над водою, часто лініями, виглядаючи здобич під час штилю та шторму. Найчастіше їх можна спостерігати в травні та серпні-вересні.
Буревісник має чорно-буре забарвлення верху, знизу – біле, розмах крил – 76–82 см. Між пальцями ніг є перетинки, а на дзьобі – дві трубки.
Зграйні риби слугують їжею буревісникам. За рибою вони пірнають і можуть пропливати під водою кілька десятків метрів. На суші їх не побачиш, буревісники відпочивають сидячи на воді.
У Червоному списку Всесвітнього товариства охорони природи та Європейському Червоному списку вид має статус – VU (вразливий). Левантський буревісник також охороняється Бернською конвенцією (додаток ІІ).
Короткохвостий поморник – Stercorarius parasiticus
Короткохвостий поморник представник родини Поморникові, ряду Сивкоподібні. В Україні крім короткохвостого трапляється ще три види поморників, але всі вони є залітними птахами.
Короткохвостого поморника можна вважати «морським піратом». Він щорічно буває в акваторії Чорного моря і на Кінбурнській косі. Під час міграцій зрідка трапляється на р. Дніпро.
Птах має специфічний вигляд, зокрема подовжені центральні рульові пера у середині хвоста. Сама будова птаха пристосована до хижацтва. При середній вазі близько 450 г, він має розмах крил 88–125 см, що забезпечує стрімкий маневрений політ. Гачкуватий міцний дзьоб довжиною біля 3 см пристосований для розривання здобичі. Оперення поморника має два варіанти забарвлення: темне та світле та перехідні форми.
Місця гніздування короткохвостого поморника розташовані переважно в тундрі, на скелястих островах або в болотистих районах, розташованих уздовж узбережжя. Місця зимівлі знаходяться на південь від екватора.
Саме під час міграцій у серпні – середині жовтня та рідше у квітні–травні птахи з’являються щорічно на Кінбурнській косі. Звичайно поморники тримаються у приморській смузі, поодинці або групами до 10 особин, але можуть віддалятися від берега на відстань до 50 км.
Птахи відпочивають на мілинах та косах або займаються своєю звичайною справою – «піратством»: відбирають їжу у крячків, мартинів, лисок, пірникоз і навіть скоп, переслідуючи їх. Діють вони досить зухвало, вириваючи їжу з дзьобу переслідуємого птаха, або спонукаючи кинути її. Такий спосіб добування їжі має наукову назву – клептопаразитизм, а по простому «розбійний напад». Саме цей спосіб здобування поживи є основним у короткохвостого поморника у місцях гніздування, міграцій і зимівлі. Звідси і його видова назва – parasiticus, від грецького Παράσιτο – «нахлібник».
Птахи інколи ловлять здобич самостійно на землі, у воді та повітрі: мишоподібних гризунів, рибу, куликів, дрібних птахів та інших. Інколи вживають і загинувших тварин, роздзьобуючи їх, або підбирають їстівні залишки викинуті з рибальських і інших човнів. Мисливці з Кінбурнської коси розповідали, що поморники швидко розкльовували здобутих під час полювання качок, прямо на воді.
Біля гнізда поморники поводяться дуже агресивно, атакуючи з повітря не лише великих птахів та ссавців, зокрема песців, а й людину, намагаючись останню вдарити дзьобом по голові.
Світова популяція короткохвостого поморника поки знаходиться в безпеці – категорія LC (у безпеці). У Європейському Червоному списку вид має статус – EN (під загрозою вимирання). Поморник також знаходиться під охороною Бернської конвенції (додаток ІІІ).
Науковий відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Корупція в нацпарку: екскерівники «Білобережжя Святослава» вимагали премії та працевлаштували «мертві душі»
Прокурори Миколаївської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо трьох учасників організованої групи — колишніх посадовців національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Їм інкримінують одержання неправомірної вигоди з використанням службового становища, поєднане з вимаганням, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України).
За даними слідства, упродовж 2024 року директор парку разом із заступником та головним бухгалтером вимагали у підлеглих частину премій. Погрожуючи скороченням посад і переведенням поза штат, керівництво щомісяця забирало частину нарахованих працівникам коштів. Загальна сума незаконно отриманої вигоди перевищила 2,2 млн грн.
Крім того, посадовці організували схему фіктивного працевлаштування. На посади інспекторів з охорони природно-заповідного фонду вони оформили трьох «мертвих душ» — мешканців Вінниці, Ізмаїла та Одеси, які фактично не виконували жодних обов’язків.
Щомісяця цим особам нараховувалася заробітна плата. Учасники схеми знімали кошти з банківських карток і привласнювали. Таким чином зловмисники привласнили майже 500 тис грн.
Досудове розслідування здійснювали слідчі Першого слідчого відділу ДБР (з дислокацією у Миколаєві) за оперативного супроводу Управління СБУ в Миколаївській області.
За вчинене обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади чи займатися визначеною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Всесвітній день мігруючих птахів
Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) започатковано у 2006 році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS). Обидва документи є компонентами Екопрограми ООН та ратифіковані Україною. Це рішення відобразило розуміння, того, що птахи не знають кордонів, і їхній захист вимагає координації країн з усіх континентів. Передумовою започаткування WMBD стала Міжнародна конвенція захисту птахів, яку було прийнято ще у 1906 році, та стрімке скорочення популяцій мігруючих видів птахів у ХХІ ст. Спочатку WMBD відзначали лише в травні, але з 2018 року його розширили на два періоди – весну та осінь, щоб охопити обидва сезони міграції.
У 2025 р. WMBD відзначався 10 травня та буде святкуватися 11 жовтня. Люди відзначають цей день, проводячи різноманітні громадські заходи, як-от фестивалі птахів, освітні програми, виставки та подорожі для спостереження за птахами. Хоча ці заходи зосереджені навколо головних днів святкування що припадають на другу суботу травня та жовтня, насправді їх можна організувати будь-коли протягом року.
Через південь Миколаївщини проходять екологічні міграційні коридори міжнародного, національного і регіонального рівня. Чисельність мігруючих птахів становить щонайменше десятками тисяч особин. Міграція триває протягом усього року. Наприклад, у травні ще триває весняна міграція бджолоїдок, куликів-сорок тощо, а лісові коловодники вже розпочинають зворотну «осінню» міграцію.
Загалом WMBD інформує людство про загрози, з якими стикаються перелітні птахи, та закликає всіх до міжнародної співпраці для збереження біорізноманіття. На офіційному сайті WMBD розміщено кілька простих дій для створення простору дружнього до птахів (https://www.migratorybirdday.org/):
- Приглушуйте світло вночі: сяйво міст і будинків може порушити цикл відпочинку птахів, змінити їх міграцію та вплинути на розмноження;
- Зробіть вікна видимими, птахи не розпізнають плоского скла і можуть зіткнутися з вікнами;
- Захист комах: 95% птахів залежать від комах протягом певного періоду свого життєвого циклу. Уникайте використання пестицидів та інших хімічних речовин, які сприяють зменшенню популяцій метеликів, бабок та інших комах;
- Стримуйте своїх домашніх тварин. Хоча ми любимо наших домашніх тварин, але коти й собаки можуть турбувати та навіть вбивати птахів;
- Скажіть «ні» пластику, повторно використовуйте сумки для покупок, уникаючи одноразових пластикових пляшок та посуду, а також купуйте непластикові іграшки та прикраси тощо.
Охорона мігруючих птахів та місць їх проживання (оселищ) на Кінбурнському півострові до тимчасової окупації цієї території російськими загарбниками, була одним із важливих напрямків природоохоронної діяльності Чорноморського біосферного заповідника, національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Наразі охорона птахів на півдні області здійснюється у Покровсько-Хуторському відділенні НПП «Білобережжя Святослава» (оз. Солонець-Тузли та прилегла територія) та в РЛП «Тилігульський» (Тилігульський лиман і прилегла територія узбережжя). Заборона полювання під час воєнного стану сприяє охороні мігруючих птахів на типових територіях.
Костянтин РЕДІНОВ
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»
Взяли участь у важливому міжнародному заході
Представники Національного природного парку «Білобережжя Святослава»: провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Мельничук С.С., начальник Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Шалаєвський В.В. та провідний фахівець з екоосвіти відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Трусов Ю.В. взяли участь у фінальному заході «Summer Camp & Conference» міжнародного проєкту TransLearnN – «Трансформаційна мережа навчання для стійкості: підтримка вищої освіти України у сталому відновленні», що реалізується в рамках програми Erasmus+ KA-220-HED.
Ця масштабна подія об’єднала понад 21 заклад вищої освіти України, а також партнерів із Німеччини, Польщі, Литви та Чехії, представників 21 асоційованого партнера, громадських організацій, органів влади та бізнесу. В рамках співпраці з проєктом TransLearnN, яка тривала понад 2 роки, фахівці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» брали участь у всіх ініціативах в якості стейкхолдерів.
Перший день включав знайомства, доповіді та дискусії по сталому розвитку і трансформації та ролі університетів у сталому перетворенні України. Університети представляли результати впровадження сталого розвитку в управління своїх закладів.
Другий день був присвячений управлінню сталістю в Українських Університетах. Було презентовано платформу Transformational learning network for resilience of higher education in Ukraine – TransLearnN». Особливо цікавим був кейс-стаді «Управління конфліктами в природоохоронних територіях» та рольова гра з фітбеком.
Третій день був присвячений сталості у викладанні та навчанні. Були презентовані результати по розроблений курсам та обговорено їх впровадження в університетські програми, а також проведено круглий стіл на тему «Трансформаційні підходи до сталого розвитку: екологічна освіта, наука та природоохоронні практики для відновлення України». Дискусія була жвавою, було приємно, що представники університетських спільнот прислухаються до рекомендацій стейкхолдерів, особливо представників ПЗФ.
Четвертий день був присвячений партнерству університетів, громад та природоохоронних структур. Було презентовано роботу різних природо-заповідних об’єктів України, обговорено ключові питання співпраці місцевих громад та природоохоронних територій, в тому числі в умовах військового стану. Також презентовано платформи природоохоронних територій Research Community for Ukrainian Recovery, які розроблялись в межах проєкту TransLearnN.
В останній день обговорено результати проєкту та можливості подальшої співпраці. Особливу увагу приділено необхідній співпраці громад, університетів та об’єктів ПЗФ України для реабілітації наших захисників.
Під час участі у проєкті працівники НПП «Білобережжя Святослава» представили рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Білобережжя Святослава» та можливості співпраці місцевих громад в цьому напрямку, отримали нові знання та навички, рекомендації щодо сталого розвитку в громадах та об’єктах ПЗФ, а також пройшли стажування і отримали сертифікати.
Щиро дякуємо організаторам, партнерам, лідерам TransLearnN за можливість бути частиною цієї команди професіоналів! Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”
Такі схожі і такі різні кермечники
В біології дуже часто зустрічаються вельми схожі один одного різні види, які можуть розрізнити лише фахові спеціалісти. Іноді такі види називають «видами-двійниками». Вони зустрічаються скрізь навколо нас, і майже серед усіх груп живих організмів – від мікросвіту вірусів та бактерій до квіткових рослин, птахів та ссавців. Один з таких прикладів – два види роду Кермечник (або Гоніолімон) – роду рослин, який отримав свою назву від тюркського kermak – гірка трава або дубільний корінь, що пов’язано з великою кількістю дубільних та гірких речовин у хімічному складі рослин. Перший з них – більш широко розповсюджений Гоніолімон татарський, другий – рідкісний та ендемічний Гоніолімон злаколистий.
Гоніолімон татарський, або кермечник татарський (Goniolimon tataricum) – це багаторічна рослина родини кермекових. Вид поширений у посушливих місцевостях Європи, Західної Азії та Північної Африки. В Україні кермечник татарський поширений по всьому степу, але на Правобережжі трапляється дещо рідше та лісостепу. У степовій зоні поширений на каштанових ґрунтах і чорноземах, де зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-40 см та завширшки 30-45 см. Корінь завдовжки до 1 м, міцний, стрижневий з численними бічними корінцями. У верхній частині корінь переходить у каудекс – товстий, простий або коротко розгалужений на 2-4 частини. Стебла нечисленні (2-4), прямостоячі, ширококрилаті, у нижній частині дуже кутасті, починають вилчасто галузитися від середини або нижньої третини висоти. Головний пагін напіврозетковий. Нижні листки зібрані в прикореневу розетку, листки, еліптично-ланцетні, серединні та верхівкові – сидячі, дрібні. Загалом листки голі, жорсткі, світло-зелені, вкриті численними вапнистими цятками. Стеблові листки склероморфні, лускоподібні. Пагони цієї рослини мають коротке і негусте опушення. Квітконоси – 1-2, вони зелені, з середини сильно розгалужені. Суцвіття дуже густе, має вигляд несправжніх волотей завдовжки до 30 см та завширшки до 15 см. На початок цвітіння суцвіття має форму парасолі, наприкінці цвітіння і при достигання насіння набуває кулястої форми. Квітки актиноморфні, двостатеві, п’ятичленні, із подвійною оцвітиною, фіолетового кольору. Після достигання насіння суцвіття висихає, набуває бурувато-жовтого кольору. Плід – однонасінна коробочка. Квітне у червні-липні. Квіти запилюються комахами. Після достигання насіння у липні-серпні сухе суцвіття відламується біля самої основи і в неушкодженому вигляді переноситься вітром (цьому сприяє його майже куляста форма). Через цю особливість рослина отримала народну назву «перекотиполе». Під час цих «мандрів» відбувається розсіювання насіння (анемохорія).
Гоніолімон татарський в природі розмножується насінням, у культурі можливе вегетативне розмноження поділом каудексу. Він дуже чутливий до зміни середовища, тому в місцях значного антропогенного впливу вид стає нечисельним.
На території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами по всій території. У липні-серпні 2025 році виявлено 4 локалітети на схилах озера Солонець-Тузли.
Він використовується як декоративна рослина – у садівництві та при оформленні сухих букетів. До початку повного розкриття квіток суцвіття можна зрізати й засушити у підвішеному стані. При цьому вони не втрачають ані форми, ані кольору.
Корені цієї рослини містять багато дубильних речовин, втім, як промислову сировину її не використовують. Натомість, кермечник татарський можна застосовувати для рекультивації порушених ґрунтів, особливо в посушливих місцевостях, де відтворення трав’яного покриву утруднене. Довгий корінь гоніолімону, що проникає на значну глибину, добре затримує часточки ґрунту, запобігаючи його вимиванню чи вивітрюванню.
В Україні гоніолімон татарський підлягає охороні у Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях він занесений до регіональних Червоних списків рослин.
Гоніолімон злаколистий, або кермечник злаколистий (Goniolimon graminifolium) – багаторічна рослина родини кермекових. Це північнопричорноморський ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом, який скорочується. Поширений на території Причорномор’я в Україні і росії: (від пониззя Південного Бугу до Нижнього Дніпра а також правобережної частини Нижнього Поволжя). В Україні поширений в межах 3 областей: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, у злаковому степу – на піщаних аренах і річкових пісках Нижнього Побужжя, Інгулу, Інгульця та Нижнього Придніпров’я. Тобто, у степовій зоні поширений на піщаних і супіщаних ґрунтах, де зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-40 см заввишки. Корінь завдовжки до 1 м, міцний, стрижневий з численними бічними корінцями. Стебло прямостояче, у верхній частині щитковидно-гіллясте, з тригранними вузькокрилатими гілочками. Стеблові листки лускоподібні, ланцетні або яйцеподібно-ланцетні, з країв плівчасті, прикореневі листки лінійно-ланцетні до вузьколінійних, із загорнутими всередину краями, голі. Квітконосні пагони поодинокі або нечисленні, прямостоячі, внизу тонко борозенчасті, вище розгалужені гранисті з ледве помітними крильцями, голі. Суцвіття розлоге, колоски одноквіткові, на кінцях гілочок утворюють довгі й рідкі однорядні колосоподібні суцвіття. Плід – однонасінна коробочка. Квітне у червні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням та поділом кореневища.
Гоніолімон злаколистий – стенопотний вид, дуже чутливий до зміни середовища. Тому знищення екопотів внаслідок заліснення піщаних арен та рекреаційних навантажень на екосистеми, збирання рослин на букети, вплив військових факторів призводить до знищення виду.
На території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами по всій території Кінбурнського півострова.
Гоніолімон злаколистий – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється на території Чорноморського біосферного заповідника заповідника, Національного заповідника «Хортиця», Національного природного парку «Білобережжя Святослава», Регіонального ландшафтного парку «Кінбурська коса» та інших заповідних об’єктів.
Мельничук Світлана,
провідний науковий співробітник НПП “Білобережжя Святослава”
