Заборона джипінгу на територіях природно-заповідного фонду

У сучасному світі, де люди прагнуть нових вражень, джипінг – катання на позашляховиках, квадроциклах і мотоциклах по бездоріжжю – набуває все більшої популярності. Проте такий вид активного відпочинку, особливо на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), має серйозні екологічні та правові наслідки, адже це екстрим, що нищить природу.
Що таке природно-заповідний фонд?
Природно-заповідний фонд України – це сукупність територій, що мають особливу природну, наукову та культурну цінність. До нього входять:
• біосферні та природні заповідники,
• національні природні парки,
• регіональні ландшафтні парки,
• заказники та заповідні урочища,
• пам’ятки природи,
• ботанічні сади, дендропарки тощо.
Ці території створені для охорони рідкісних видів флори і фауни, збереження ландшафтів, проведення наукових досліджень та екологічної освіти.
Джипінг у ПЗФ офіційно заборонено!
У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон №4188-IX «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», який забороняє джипінг у межах територій ПЗФ. Закон доповнює статті 3, 14 і 64 базового закону, чітко визначаючи:
• Заборону проїзду механічних транспортних засобів у межах заповідних територій, крім доріг загального користування та приватних ділянок.
• Виключення лише для службових поїздок працівників природоохоронних установ, правоохоронців, рятувальників, медиків, військових та інших спеціальних служб.
Цей закон – результат багаторічної роботи екологічних організацій, науковців і громадськості, що почалася з петиції у 2022 році. Він став важливим кроком до європейських стандартів охорони природи.
Екологічні наслідки джипінгу
Рух важкої техніки по природних територіях спричиняє:
• Ерозію ґрунтів – колеса здирають верхній шар землі, порушуючи водний баланс.
• Знищення рослинності – включно з рідкісними та червонокнижними видами.
• Порушення тваринного світу – шум двигунів відлякує тварин, заважає розмноженню та годуванню потомства.
• Пожежну небезпеку – іскра або залишки пального можуть спричинити загоряння сухої трави. • Хімічне забруднення – паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунт і водойми, погіршуючи стан екосистем.
Відповідальність за порушення
Згідно зі статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
• для громадян — штраф від 153 до 408 грн,
• для посадових осіб — від 255 до 510 грн.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів № 575 від 10.05.2022 встановлено компенсацію за шкоду довкіллю; у випадку значних збитків може бути відкрито кримінальне провадження, що передбачає більш суворі санкції – включно з позбавленням волі.
Що можуть зробити громадяни?
• Не заїжджати у заповідні зони – навіть якщо немає шлагбаума чи попереджувального знаку.
• Повідомляти про порушення – звертатися до екологічної інспекції, адміністрації парків, поліції.
• Поширювати інформацію – у соцмережах, серед друзів, у громадах.
• Підтримувати ініціативи – екологічні акції, петиції, волонтерські проекти.
Екологічна альтернатива
Для тих, хто прагне активного відпочинку, існують екологічно безпечні альтернативи:
• піші походи,
• велотуризм,
• кінні прогулянки,
• каякінг,
• екскурсії з гідами.
Ці види дозвілля дозволяють насолоджуватися природою без шкоди для неї.
Природа – це не декорація для розваг. Це живий організм, який потребує нашого захисту. Джипінг у заповідниках – це не екстрим, а порушення закону і моральної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Служба Державної охорони НПП
Екскурс в історію збереження унікального витвору природи-озера Солонець-Тузли
Дивовижне і цілюще озеро Солонець -Тузли розкинулося між селами Рибаківка та Тузли Миколаївського району Рибаківської СТГ. Його назва походить від тюрського tuz – “сіль” або турецького tuzlu – “солоний”. Знаходиться воно в шести сотнях метрів від Чорного моря і на відстані 1,5 км від Березанського лиману. Виблискує озеро рівною гладдю, коли йдуть дощі та сніжиться кристалами солі пекучим літом, коли вода випаровується. Воно справді схоже на засніжену рівнину, це чудо-озеро, серед гарячого південного степу. Ноги провалюються в сніговий покрив солі по коліно, а там – в’язкий чорний мул, сапропель, а сліди відразу ж заповнюються ропою. Цю місцину здавна люди використовували, як для добування «білого золота» – солі, так і для лікування важких хвороб. Історики стверджують, що на протязі 1882-1915р. тут було здобуто близько 725 000 пудів солі. Вже сучасні вчені визначили, що ропа тут хлоридно-сульфатно- гідрокарбонатнанатрієво-магнієво-кальцієва. А ось аналізи Українського науково- дослідного інституту дитячої курортології та фізіотерапії, відповідно до листа № 01-12/470 ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології міністерства охорони здоров’я України» щодо природних лікувальних ресурсів озера Солонець-Тузли від 13.08.2020 року, також підтверджує цілющі лікувальні властивості солі, ропи та грязей чудесного озера. Тож недаремно у 2009 році ця унікальна територія ввійшла до складу новоствореного національного природного парку «Білобережжя Святослава», Указ про створення якого був підписаний Президентом України. До складу Парку ввійшли території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області на площі більше 35 тисяч гектарів. В 2012 році запрацювала адміністрація Парку, були створені всі відділи та 4 природоохоронні науково-дослідні відділення, серед них – і Рибаківське, що опікувалося саме територією озера та прилеглих до акваторії ділянок. Активно проводилися еколого-освітні, наукові та природоохоронні заходи,http://www.ochakiv.info/articles/5153641115680768, дослідження, акції, http://www.ochakiv.info/articles/5640311980163072 зустрічі, конференції, навчання. Але разом з цим, висока антропогенна навантаженість влітку відпочивальниками з усіх куточків України та з найближчих курортних селищ Рибаківка та Коблево, створювало напружену ситуацію не тільки з накопиченням відходів. Також викликало обґрунтоване занепокоєння можливість забруднення каналізаційними стоками суміжних з територією озера, що увійшла до складу НПП «Білобережжя Святослава», низинних ділянок, а через них і основної частини самого озера з втратою лікувальної цінності його столітніх покладів.http://www.ochakiv.info/articles/5682135155343360 Для покращення санітарного стану парку працівники НПП «Білобережжя Святослава», разом з волонтерами, регулярно організовували екологічні акції з прибирання, такі як «Чисті пляжі», «День Великого Лиману», «Міжнародний День Чорного моря», «Зробимо Україну чистою» та «Солоне прибирання». Збереження та розмноження озерної та приозерної флори та фауни – важливі задачі, які ставить сьогодення перед екопрацівниками. Для цього співробітники відділу охорони та наукового відділу докладали максимальних зусиль для створення комфортних умов для існування та розмноження місцевих видів фауни. Це спорудження штучних острівців, шпаківень, совятників, нір, гнізд для проживання та гніздування коловодної орнітофауни, виготовлення та встановлення годівниць та інш. Також, важливими природоохоронними є попереджувальні заходи, серед яких проведення роз’яснювальної роботи серед місцевого населення та відвідувачів унікального куточка південних степів – цілющого озера Солонець –Тузли, встановлення інформаційних табличок та попереджувальних знаків. І над цими завданнями завжди ефективно працювали робітники парку.
Сьогодні, коли жорстока війна спалює все на своєму шляху, це унікальне та чудове озеро залишається єдиною не окупованою територією парку, адже Кінбурнський півострів страждає та горить від агресора. І сьогодні, як і в попередні довоєнні роки, працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» продовжують охороняти, вивчати, прибирати цю маленьку перлинку нашого південного степу, як солону сльозинку зраненої України. Численні наукові дослідження, природоохоронні заходи, екологічні акції по прибиранню та благоустрою території, – все це повсякденна робота співробітників, які обрали своїм покликанням збереження природи для наступних поколінь вільних українців!


















Фото з архівів НПП “Білобережжя Святослава” оз. Солонець-Тузли
Зустріч керівництва НПП “Білобережжя Святослава” в Миколаївській обласній раді
. Значуща та важлива зустріч відбулася 4 липня, напередодні Дня працівників природно-заповідної справи для НПП «Білобережжя Святослава». І це зустріч з керівництвом Миколаївської обласної ради – головою Антоном Табунщиком, заступниками Ігорем Щербиною та Денисом Андрєєвим, під час якої обговорили питання діяльності та перспективи розвитку Парку. Адже значна частина парку розташована на території Кінбурнського півострову та з початку повномасштабного вторгнення перебуває в окупації. Через військові дії унікальні природні екосистеми Парку зазнали значних пошкоджень. Єдиною неушкодженою та неокупованою територією в межах Парку є озеро Солонець – Тузли, що знаходиться в межах Коблівської ТГ. Адміністрацією та фахівцями НПП «Білобережжя Святослава» здійснюється системна та кропітка робота по збереженню цього унікального куточка природи, популяризації його природних комплексів, здійснюється і активна співпраця із територіальними громадами задля подальшого розширення меж національного природного парку. А в перспективі – поєднання збереження природної спадщини з інтересами громад – зокрема створити нові можливості для місцевих жителів, забезпечити охорону довкілля та розвиток території. Крім того, з нагоди Дня працівників природно-заповідної справи Почесними Подяками Миколаївської облради нагороджені Вікторія Петренко – в.о.директора НПП “Білобережжя Святослава”, начальник Покровсько -Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Володимир Шалаєвський та науковий співробітник науково-дослідного відділу Євгеній Касьянов. Дякуємо за щоденну працю навіть в надскладних умовах, вірність справі та витримку! Зі святом, колеги!




***Використані фото з офіційного сайту Миколаївської обласної ради
Проведення польових робіт
Експедиція на території НПП “Білобережя Святослава” (озеро Солонець – Тузли) у складі начальника Покровсько-Хуторського ПНДВ Шалаєвського В.В. та доцента кафедри екології та природоохоронних технологій Мельничук С.С.






Проведено спостереження на фенологічних пунктах та феномаршрутах, пробних площах. Здійснено фотомоніторинг видів флори та фауни.



Зафіксовано масове цвітіння Iris pumila L. , Vinca minor L., Viola arvensis Murray, Muscari neglectum Guss. ex Ten. Регіонально рідкісний вид Миколаївської області Bellevalia sarmatica (Pall. ex Miscz.) Woronow тільки почала формувати вегетативні погони.
Виявлено 30 особин рідкісного виду, який занесено до ЧКУ Morchella steppicola Zerova.






Відділ державнолї охорони Парку
Виїзд на територію оз. Солонець-Тузли
Серед тих, кому доручено здійснювати заходи з охорони та збереження найцінніших територій в Україні – працівники служби державної охорони природно -заповідного фонду. Навіть у складних обставинах вони продовжують виконувати свою важливу роботу.






Так 15.03.2024 спеціалістами відділу державної охорони та працівниками Покровського- Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” було проведено робочий виїзд на територію гідрологічного заказника оз. Солонець-Тузли, з метою проведення нагальних заходів з інспектування та обстеження даної території.
Також, було перевірено стан встановлених раніше годівниць, штучних острівців для гніздування коловодних птахів на території озера та перевірено стан раніше встановлених попереджувальних протипожежних та інформаційних знаків та стендів.
За результатами даного виїзду були, також, визначені подальші природоохоронні заходи та роботи на основі перевіреної та обстеженої
Відділ державної охорони