Остані відгуки

    March 2024
    M T W T F S S
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Архів

    NDV

    Сторінками періодики Інституту морської біології. «Чорноморська устриця: від буденності до згадки»

    Чорноморська популяція устриці (sp. Ostrea edulis Linnaeus, 1758) сформувалась на межі ареалу свого видового існування: як з позиції меншої солоності вод, так і з точки зору більш холодного температурного режиму акваторій. Тим не менш, до 1950х років її запаси дозволяли вести малий промисел, а перспективи включення молюску до місцевої аквакультури були достатньо обґрунтованими. Ще досить багато мешканців Кінбурна згадують як куштували дуже смачну «дику» устрицю в період своєї молодості в  кінці 70-80 років минулого сторіччя.

    Нажаль, устриця зараз майже зникла з чорноморських вод, про що свідчить її включення у статусі «зникаючого» виду у третьому виданні Червоної книги України. Наразі для акваторій України відомо лише одне місце, де він ще зберігся, але знаходиться у вкрай важкому стані – це оз.Донузлав в Криму. Для всієї іншої нашої акваторії можна достатньо впевнено сказати, що цей вид є регіонально зниклим, хоча шторми і досі виносять на морське узбережжя її характерні мушлі.

    Причин зникнення устриці, як говорять висновки фахівців-гідробіологів, достатньо багато. Потужною причиною є вселення Рапани венозної (sp. Rapana venosa Valenciennes, 1846) з баластними водами акваторій Тихоокеанських морів, яка в умовах відсутності природних ворогів (морських зірок) знищила цілу низку устричних банок. Значною мірою на її зникнення вплинули замори (так звана гіпоксія), посилені сірководневим зараженням, які призвели до майже повної деградації всього бентосу північно-західної частини Чорного моря. Однак основною причиною зникнення вважається розвиток епізоотії грибкових хвороб, з яких на першому місті стоїть sp. Ostracoblabe implexa Born & Flahault. Цей грибок викликає порушення мушлі та мантії, в результаті чого молюск постійно виснажується до самої смерті.

    Одна з устричних банок була розташована з західній частині Ягорлицької затоки, на глибинах 2-5 м. Її знищення відбувалось поступово, з початку 1960-х років, а вже наприкінці 1970-х у затоці було майже не знайти. Гідробіологів вразило, що з одного боку майже повністю гинула молодь молюску, а з другого – його самки були майже стерильними.

    Так, грибкова епізоотія була масовою у банці Ягорлицької затоки, але зникнення репродуктивної діяльності могло бути пов’язаним з масовим використанням отрутохімікатів, які змивало з полів через Краснознаменську зрошувальну систему та з масивів насаджень сосни в Нижньодніпровських аренах. Також й сам грибок, судячи зі всього, був завезений при інтродукції інших видів устриць в аквакультуру Чорного моря, адже саме на початок 1960-х років така епідемія фіксувалась у берегів Франції.

    Іншими словами, так, нажаль, чорноморська устриця майже зникла, і знання про цю проблему знаходяться ще у наукових джерелах минулого сторіччя. Чи можливо відновити її популяцію? У сучасних умовах війни – точно ні. Але на перспективу можна стверджувати що досвід, набутий товариством «Устриці Скіфії» та іншими установами які займаються аквакультурою в нашому регіоні, свідчить, що поєднання чіткої наукової стратегії та бізнес–активності може дати позитивні наслідки у відновленні популяції чорноморської устриці, зрозуміло спочатку хоча б на деяких локальних ділянках.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Кулик-довгоніг – птах на ходулях

    Довгоніг (інші назви – кулик-довгоніг, ходуличник) належить до роду Кулик-довгоніг родини Чоботареві ряду Сивкоподібні.

    Це водно-болотяний вид тропічного походження – кулик. Птах вагою до 180 г, має характерні довгі червоні ноги – ходулі та строкате чорно-біле забарвлення.

    Довгоніг включений у всі видання Червоної книги України. На міжнародному рівні охороняється Бернською та Боннською конвенціями та Афро-Євразійською Угодою про охорону мігруючих видів птахів.

    Вид поширений по території України спорадично, переважно у межах степової зони.

    Кінбурнська коса та оз. Солонець-Тузли і, відповідно, території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» мають важливе значення для збереження довгонога.

    На озерах Кінбурнської коси гніздування довгонога спостерігав ще Д.О. Подушкін на початку ХХ ст. Птахи швидко опановують придатні біотопи, в тому числі в межах населених пунктів. На Кінбурнській косі в останні роки гніздилось до 65 пар.

    Прилітає в кінці березня – першій половині квітня, часто – парами.

    Гніздиться поодинокими парами або колоніями на острівцях та узбережжях озер. Не уникає сусідства людини. Охоче займає штучні острови та острівці. Часто утворює колоніальні поселення з іншими видами сивкоподібних птахів, особливо з чоботарем.

    Гнізда довгоноги будують на острівцях, купинах, відмілинах, наносах, висохлих днищах та берегах солоних і прісних водойм. Воно може мати вигляд невеликого заглиблення в сухому ґрунті з незначною устілкою, або бути досить масивним чи розміщатись на купині.

    На Кінбурнській косі довгоноги охоче займають штучні острівці-купини та острів-платформу на оз. Лопушне.

    Гніздо будують самець та самка. Якщо відбувається поступовий підйом рівня води, птахи добудовують його.

    Гніздовий період починається в квітні та закінчується в серпні. На його тривалість впливає наявність замісних кладок. Кладки з’являються з другої половини квітня до кінця червня.

    Самка відкладає 3–4 яйця, котрі насиджують обидва птахи 25–27 діб. Інколи в одному гнізді може бути 5-8 яєць, це кладки кількох самок. Якщо перша кладка гине, птахи роблять замісну кладку.

    Після вилуплення, пташенята покидають гніздо і тримаються поблизу в супроводі батьків. Пташенята стають самостійними у віці близько 35 діб. Хоча окремі виводки можуть не розпадатися понад 2 місяці. Птахи активно захищають гніздо і пташенят, атакуючи хижаків та вдаючи з себе поранених особин.

    Осіння міграція починається з післягніздових кочівель, в тому числі й сімейних груп, з липня та закінчується звичайно до середини вересня.

    Живиться вид артемією та іншими водними дрібними тваринами.

    Успішність гніздування довгоногів залежить від біотичних, абіотичних та антропогенних факторів, які доповнюють один одного.

    Кладки та пташенят цього кулика знищують лисиця, єнотоподібний собака, вовк, шакал, кабан, сіра ворона, крук, мартин жовтоногий та інші.

    Кладки та пташенята довгонога гинуть внаслідок рекреаційного навантаження: тривале перебування людей, транспорту поблизу гнізда, ненавмисне руйнування гнізд відпочиваючими та/або транспортом, запуск феєрверків та інше;

    Вплив абіотичних факторів проявляється в затопленні гнізд (внаслідок дощів, повеней, згінно-нагінних явищ), або висиханні озер, що призводить до збільшення шансів знищення гнізд наземними хижаками та зменшення площ кормових та гніздових біотопів;

    Заростання мілин, луків, солончаків, у тому числі деревно-чагарниковою рослинністю, суцільними масивами плавнів, також негативно впливають на гніздові стації довгонога.

    Безперечно цей кулик потерпає в наслідку воєнних дій, що тривають з лютого 2022 р. В першу чергу це потужний фактор турбування у вигляді вибухів та пожеж, переміщення техніки.

    Враховуючи військовий стан для сприяння розмноженню та збереженню виду можна рекомендувати спорудження острівців на оз. Солонець-Тузли.

    Костянтин Редінов – старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава».

    Фото Сергія Рижкова

    Відбулось чергове засідання робочої групи

    9 лютого 2024 року відбулось вже традиційне засідання робочої групи з розширення території НПП яка складається переважно з працівників національного природного парку що задіяні в практичному вирішені питань щодо розширення  (зміні меж) території парку. Якщо брати взагалі то збільшення площі заповідних території, створення нових територій природно-заповідного фонду закладено в Цілі сталого розвитку (United…, 1992), індикатори яких для України передбачають потроєння площі заповідних територій до 2030 року.Вказана норма була закріплена Указом Президента України № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». Цілі також враховують приєднання та виконання Україною вимог міжнародних природоохоронних конвенцій. В реальному житті процес створення має ряд своїх проблем, тонкощів оперативних та практичних рішень в роботі насамперед  зі стороною погодження, а головними тут є органи місцевої влади, представники громади , жителі населених пунктів  інтереси яких,  зрозуміло що повинні бути визначені , конкретизовані і враховані.

    Важливих питань для розгляду на засіданні було декілька: це і продовження еколого-освітньої роботи з учнями місцевих громад , подальший пошук зацікавлених сторін у створенні заповідного об’єкту, стан поточних справ в проходженні процедури отримання погоджень землекористувачів і т.д.

    Окремо було розглянуто блок розширення території парку за рахунок акваторій озера Солонець-Тузли. Для нашого національного природного парку зараз особливо це важливо, так як це фактично одна не окупована його ділянка та якої не торкнувся жорсткий деструктив війни. Загальна площа запропонована до розширення тут складає 154 гектари, тобто сподіваємося  після успішного завершення встановленої законом процедури об’єктом заповідання стане вся основна територія озера на південь від  дамби і таким чином відновиться логіка створення в минулому гідрологічного заказника Солонець-Тузли площею 375 га (фактично виправиться допущена раніше помилка) до якого, за нашою думкою, не можна включати лиш частину аналогічну за цінністю всій акваторії озера. Співробітниками науково-дослідного відділу НПП розроблено відповідне обґрунтування , картографічний матеріал , одержана попередня підтримка Коблівської громади. До речі, конструктивна взаємодія парку з цією громадою, є показовою на прикладі встановлення водоохоронної зони навколо озера Солонець Тузла. Адміністрація парку звернулась з цими пропозиціями до керівництва Коблівської ОТГ і при розробці територіального зонування ОТГ їх було повністю враховано. Таким чином працівники нашого парку зараз системно працюють в питанні розширення по двом основним напрямкам – за рахунок земель під умовною назвою «Ольвійська Хора» ( Куцурубська та Березанська ОТГ) та ділянок акваторій озера Солонець Тузли. Про хід цієї роботи ми будемо періодично інформувати наш еко-актив та всіх зацікавлених громадян які можуть також долучатись до цієї роботи.

    Науково-дослідний відділ НПП

    2 лютого Бієнкові плавні в центрі уваги

    Вже доброю традицією, як для  національного природного парку «Білобережжя Святослава» та екогромади Украни стало відзначення 2 лютого кожного року важливої екологічної дати – міжнародного  Дня Водно-болотних угідь. В об’єктиві цьогорічних заходів стали Бієнкові плавні, дуже важливе і дуже цінне для збереження біорізноманіття водно-болотне угіддя Кінбурнської коси. Основою для розгляду була доповідь начальника наукового відділу Василя Чауса під назвою «Живий, неформальний погляд  на Бієнкові плавні. Історія. Сьогодення». Слухачам, серед яких були місцеві жителі, учні, еко-актив Очаківської та Куцурубської ОТГ, було надано невелику історичну складову перших згадок про Бієнкові плавні , знаходження (зимівлі) в 1787 році , на його території героїчного коша чорноморських козаків під командуванням Сидора Білого. Надана інформація стосовно періоду розвитку тваринництва після 40 рокових років минулого сторіччя колгоспом «Червоний партизан», в наступному «Лиманський» (село Куцуруб), про що залишився топонім назва внутрішніх водойм плавнів –  «Куцурубські озера» . Доповідач розповів також і про сучасний час створення заповідних об’єктів РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава» та їх роботу по збереженню та відновленню озерної системи коли  в вересні 2014 року із 250 гектар водного плеса залишилася лише калюжа площею  0.9 гектара . Після багатьох організаційних зусиль та заходів, за допомогою ГО «УТОП» та компанії «Кока-кола» було здійснено прокладання основних водообмінних каналів К-1 та К-2 загальна , відкоригована, довжина яких склала більше 1200 метрів, станом на травень 2015 року у внутрішні озера Бієнкових плавнів потрапило 1964,94 тис .м. куб. води. Загальна площа обводнених комплексів склала 562,47 га. З того часу поступово почав відновлюватись насамперед різноманітний пташиний світ, серед представників орнітофауни, які занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, зараз тут мешкають та перебувають під час кочівель: кулик-довгоніг, орлан-білохвіст, чапля жовта, пелікан рожевий, кулик-сорока, деркач, мартин каспійський, кульон великий, чернь білоока, гоголь, скопа, баклан малий, крячок каспійський, косар, коровайка та інші ,всього понад 20 видів, детально про одного із мешканців угіддя кулика-ходулочника дуже цікаво розповів орнітолог  Костянтин Редінов. Бієнкові плавні стали цікавим об’єктом для проведення еколого-освітнього туризму , цьому сприяв і наявний на межі угіддя контактний міні-зоопарк ДП Очаківське ЛМГ. Але нажаль, військова агресія, війна  не залишили поза своєю жорстокою увагою колись мирні Бієнкові плавні і на вигорілі ділянки урочища   в 2022 році,  прийшло після руйнування греблі Каховської ГЕС чергове випробування у вигляді повені з 7 червня 2023 року. Про  способи моніторингу цих подій за допомогою космічної зйомки та їх вплив на Бієнкові плавні  розповів науковий співробітник НПП Касьянов Євген. Своїми особистими спогадами щодо охорони та дослідження плавневої системи урочища Бієнкове  цікаво поділились директор НПП «Бузький Гард» Артамонов В.А. та заслужений природоохоронець України Деркач О.М.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Вийшов збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Збереження вікових дерев на природоохоронних територіях»

    Конференція відбулась в селі Мельники Черкаської області на базі національного природного парку «Холодний Яр» за підтримки ряду провідних наукових установ України. В збірнику розміщена і стаття підготовлена працівниками нашого парку під назвою «Яшина Верба» новий об’єкт еко-освітніх та еко-туристичних заходів на території Кінбурнської коси».

    В цій статті задекларовано не тільки досить новий об’єкт для екотуризму на території Кінбурнської коси у вигляді відомого в селі Покрова мальовничого дерева верби але й пов’язаної з цим деревом згадки про просту людину що займалась збереженням природи за покликом душі – Луковця Якова. Також автором піднято питання запровадження в роботі об’єктів ПЗФ , громад цілого напрямку вшанування унікальних людей Краю, запроваджено термін «Меморіальні дерева регіонального значення».Цей напрямок може бути цікавим загалом як для відвідувачів Кінбурнської коси або іншого заповідного краю, так і що є найбільш цінним важливим для місцевих жителів , місцевої молоді . Наголошено на формалізації статусу таких дерев , до речі на території Кінбурнської коси розпочата така своєрідна , досить успішна громадська апробація та перевірка на життєвість цієї ідеї , що нажаль зараз перервано тривалими інтенсивними бойовими діями які вже другий рік проходять на території заповідних об’єктів з невеликими перервами.

    Для НПП «Білобережжя Святослава» РЛП «Кінбурнська коса» в напрямку вшанування пам’яті сучасних людей можна запропонувати , таких непересічних особистостей: як найкращі поети сучасної Миколаївщини – Єміль Январьов та Володимир Пучков, що присвятили збірки своїх творів Кінбурну як наприклад збірник поезії «Ольховая роща», художники: мариніст Володимр Зебек та пейзажист Ігор Карачєвський який разом з працівниками національного парку організовували та проводили виставки картин в «Березовій галереї Кінбурна», легендарний мисливець, інспектор з охорони ПЗФ РЛП «Кінбурнська коса» Микола Шишман на честь якого названо урочище «Шишманова Сага», голова ГО «Кінбурн-життя», активний прихильник створення національного природного парку «Білобережжя Святослава», засновник першого на Миколаївщині дитячого будинку сімейного типу- отець Михайло Шполянський. Всі ці люди, кожен в своєму напрямку зробили дуже великий особистий внесок в формуванні бережливого відношення до Кінбурнської коси , до її неповторної атмосфери що визначається злиттям природної , естетичної , культурно-історичної та сакральної унікальності. В 2024 році Науково-дослідний відділ планує присвятити окремі нариси про кожного з них, і безперечно ці особистості заслуговують на особливий підхід до вшанування їх пам’яті, що в свою чергу в подальшому, сподіваємося може стати відправними точками для формування свідомості героїв вже нового покоління шанувальників та пропагандистів збереження неповторної природи Кінбурна серед молоді.

    Науково-дослідний відділ НПП.

    Відбулось засідання науково-технічної ради  НПП «Білобережжя Святослава»

    На заключному засіданні Ради яке відбулося 29.12.2023 року під головуванням директора національного природного парку Коваля В.В. було розглянуто важливі питання планування та звітності про роботу установи, серед яких основним був звіт «Про підсумки роботи НПП «Білобережжя Святослава» за 2023 рік».

    Про роботу заповідного об’єкту за 2023 рік доповіли заступник директора НПП Холодняк П.А., начальники відділів: державної охорони- Петренко В.І., науково-дослідного відділу – Чаус В.Б. та начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Загальний висновок від наданої інформації можна зробити наступного характеру: незважаючи що війна , близька війна внесла кардинальні зміни в роботу заповідної установи все ж таки парк живий, його колектив працює, і працюють всі його основні відділи зрозуміло з врахуванням поточної ситуації та застосуванням переважно інших методів моніторингу та комунікації.

    Також Радою було розглянуто та затверджено план проведення наукової та науково-технічної роботи НПП , основні питаннята план засідань НТРна 2024 рік.

    Вже традиційно в кінці року на засіданні Ради розглядаються пропозиції по відзначенню знаком «Зірка Білобережжя» наших колег , представників наукової та громадської спільноти що сприяють вирішенню проблем збереження Кінбурнської коси та діяльності нашого заповідного об’єкту. За 2023 рік науково-технічна Рада вирішила відзначити цим знаком завідувача кафедрою управління та менеджмента університета Пассау професора доктора Андреаса Кьонінга та професора кафедри , доктора Аліну Касінську.

    На завершення засідання членів Ради та працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» з наступаючим Новим роком привітали юні природолюби Очаківщини.

    Науково-дослідний відділ НПП.

    Вийшов збірник матеріалів міжнародної науковій конференції «Регіональні аспекти флористичних та фауністичних досліджень

    Конференція  відбулась в смт. Путила Чернівецької області на базі національного природного парку «Черемоський» за підтримку ЧНУ ім. Федьковича та ряду провідних наукових установ України . В збірнику розміщена і стаття науковців нашого парку під назвою «ПРО ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ   НА ГНІЗДОВУ ОРНІТОФАУНУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» внаслідок військових дій за період з березня 2022 по червень 2023 року включно. В збірнику традиційно включено найбільш актуальні питання дослідження та збереження видів  в Україні . В нашій статі проведено аналіз більше ніж тридцятирічного періоду спостережень за 130 видами птахів, що використовують Кінбурнську косу  для гніздування. На гніздові території  накладено періоди та площі пожеж ,  що співпали  з найбільш вразливим для життя птахів періодом – періодом гніздування . В 2023 році до основних негативних чинників впливу критичного характеру додалась також повінь від руйнування греблі Каховської ГЕС.

    Науковці національного  природного парку «Білобережжя Святослава» з 2015 року регулярно беруть участь  цій науковій конференції і дуже вдячні її організаторам та дирекції НПП «Черемоський» за запрошення та підтримку.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Меморандум про співпрацю – діє

    На початку грудня в місті Пассау (Німеччина) на базі кафедри менеджменту та управління однойменного університету Пассау відбувся семінар під назвою «Організаційна адаптація заповідних об’єктів України в період військових дій». В роботі семінару взяли участь представники природно-заповідних установ причорноморського регіону, серед яких були представлені національні природні парки: «Тузлівські лимани», «Нижньодністровський», «Білобережжя Святослава», регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», ряд громадських організацій (Миколаївське відділення «Національного екологічного центру», ГО «Відродження природної спадщини» та інших), що займаються проблемами збереження природних територій та комплексів регіону.

    В ході військових дій протягом 2022-2023 років кожен заповідний об’єкт мав і, на жаль, продовжує мати свої характер та ступінь негативного впливу від війни. Для міжнародної наукової, юридичної та екологічної спільноти велике значення мають досвід роботи та практичні напрацювання у питанні організації професійної діяльності в умовах дуже жорстких реалій військового періоду, які отримали адміністрації та колективи установ. Напрацювання колективу НПП «Білобережжя Святослава» на семінарі представляв начальник науково-дослідного відділу Чаус Василь, який в своїй доповіді та пропозиціях зробив акцент на унікальності вже негативного військового впливу на вразливі природні комплекси Кінбурнської коси а саме: критичній площі чисельних пожеж загалом за два роки на території парку внаслідок військових дій (відбулось 208 пожеж на 6753 гектарах), їх повторним характером та поєднанням з впливом повені від руйнування греблі Каховської ГЕС, забрудненням акваторій, проїздами важкої техніки, постійним фактором турбування і т.п.

    Виявлення та фіксація поточного стану природних комплексів парку зараз можливі в основному за рахунок аналізу даних космічного зондування Землі, в цьому до речі наш парк займає лідируючі позиції в регіоні, незважаючи на наявну дуже скромну матеріально-технічну базу. Взагалі питання моніторингу для нас важливе як для виконання робіт згідно програми Літопису природи парку і напрацювання планів та методів відновлення пошкоджених природних комплексів, так і для розрахунків шкоди завданої довкіллю та визначенню компенсацій та стягнень в рамках подання позовів до міжнародних судових інституцій. В зв’язку з цим нами було звернуто увагу на недосконалість як національної нормативно-правової бази, так і міжнародного природоохоронного законодавства (або скоріш його відсутності для чіткого вирішення такого роду позовів в юридичному порядку).

    До відома учасників семінару донесено, що у нас на території парку створено своєрідний прецедент, який потребує справедливого юридичного врегулюванню на самому високому міжнародному рівні – робоча назва «Принцип Білобережжя-Пассау». Суть його полягатиме в тому, що в межах міжнародно визнаної території країни вся шкода, завдана довкіллю під час військових дій, повинна покладатись на сторону, яка здійснила агресію. Враховуючи наявність в університеті Пассау потужного факультету з підготовки фахівців з міжнародного права та громадського об’єднання «Європейської асоціації студентів – юристів», такий напрямок співпраці дуже можливий.

    Щодо також майбутніх, але більш реальних перспектив: від кафедри управління, яку представляли професори – доктори Андреас Кьонінг та Аліна Касінська, одержано попередню підтримку ініціативи нашого парку щодо організації та функціонування регіонального центру дистанційного моніторингу заповідних об’єктів. Також без уваги не залишилися інші пропозиції представників заповідних об’єктів регіону.

    В цілому всіх учасників семінару від України вразили щирість та теплота прийому наших німецьких колег, незважаючи на значні снігові опади та низькі температури, які вже стали трішки незвичні для сучасного передріздвяного Пассау.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Взято участь в XVI міських відкритих екологічних читаннях «Збережемо для нащадків»

    Захід проходить під патронатом Миколаївського міського голови за підтримки управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, департаменту ЖКГ міської ради. Організатори заходу – Центральна міська бібліотека імені М.Л. Кропивницького, центр екологічної інформації та культури філії №2 та Благодійний фонд МЕТА «Від спільного бачення – до спільних дій».

    Це вже 16 екологічні читання, тож вони мають коло постійних учасників. Серед них представники державних природоохоронних органів, установ, науковці, студенти, представники комунальних підприємств, закладів та організацій, які опікуються еколого-просвітницькою діяльністю в тому числі традиційно  в них бере участь національний природний парк «Білобережжя Святослава».

    Темою цьогорічних читань обрали важливу проблему – «Водні ресурси Миколаївського регіону: стан, загрози, перспективи розвитку».

    «Важливість таких екочитань підтверджується тим, що, незважаючи на жодні перепони, вони проводяться щороку. Теми читань завжди актуальні, і цьогорічна, яка присвячена водним ресурсам, не тільки  Миколаєва а й всього нашого регіону що нерозривно пов’язаний з водою. Стан водних ресурсів – це один з індикаторів сприятливих умов довкілля  що в цьому році  зазнав особливого негативного впливу».

    Конференція відбувалася в онлайн форматі, безпосередньо на майданчику модерації були присутні начальниця управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Олександра Єфименко, начальник відділу водокористування та моніторингу вод Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Дмитро Єфімов, фахівчиня Центру екологічної інформації та культури філії №  2 Ірина Чернова, головна спеціалістка управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Марина Романенко, докторка природничих наук, професорка кафедри екології ЧНУ ім. П. Могили Олена Мітрясова та директорка ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького, голова правління благодійного фонду МЕТА Інга Хоржевська .Основна частина доповідачів взяла участь  дистанційно, серед них  співробітники НДВ парку: Чаус Василь, Євген Касьянов, Констянтин Редінов. Темою нашої доповіді та презентації, що  були тепло зустрінуті аудиторією Читань стали «Вплив повені внаслідок руйнування греблі Каховської  ГЕС на природні комплекси національного природного парку «Білобережжя Святослава» прогнози та деякі  фактичні наслідки».

    Стратегічним баченням  питань збереження та використання водних ресурсів, і зокрема малих річок у регіоні центральної України, поділились також колеги з Вінниччини та національного природного парку «Бузький Гард».

    Екологічні читання традиційно продовжаться декадою інших екологічних заходів до яких можливо залучення і працівників нашого парку.

    Науково-дослідний відділ НПП

    Погоджено розширення території національного природного парку «Білобережжя Святослава»

    Засоби масової інформації раніше вже повідомляли про погодження Міндовкілля України клопотань на створення двух національних парків у Миколаївській області. Це дійсно може стати кроком у збереженні природних ділянок причорноморського степу, яких стає, на жаль, все менше. Тому дуже актуальною є інформація щодо погодження Міндовкілля розширення (зміну меж) національного природного парку «Білобережжя Святослава» загальною площею 8889 га за рахунок територій під красивою умовною назвою «Ольвійська Хора», до якої віднесено прилиманські яружно-балкові зони Куцурубської ОТГ площею 1028 га, ділянки Бузького, Дніпро-Бузького та Березанського лиманів, акваторії Чорного моря навколо острову Березань.

    Ідея створення заповідного об’єкту під назвою «Ольвійська Хора» належить заслуженому природоохоронцю України Олегу Деркачу, яку було дещо розширено та підтримано рядом провідних науковців нашого регіону – Іваном Мойсієнко, Олександром Ходосовцевим, Олександром Смірновим, Констянтином Редіновим та іншими спеціалістами в галузі заповідної справи у в грудні 2022 року. Тоді ж було прийнято рішення, що організація вже практичних дій по збереженню цієї унікальної території та використання в еколого-туристичному напрямку найбільш оптимальною та ефективною буде не за рахунок створення нового об’єкту, а шляхом включення її до складу НПП «Білобережжя Святослава». Чому? Тому що «Білобережжя» має вже більш ніж десятирічний практичний досвід охоронної, наукової, еколого-освітньої роботи. У дирекції парку є напрацьований алгоритм встановлення партнерських відносин з жителями Кінбурнської коси, наявний кадровий та адміністративний потенціал. Фахівцями парку та залученими спеціалістами проведено необхідну природоохоронну аналітику джерел, розроблено наукове обґрунтування щодо цінності ділянок та одержано позитивний експертний висновок профільних установ НАН України.

    Запропонована територія для створення та функціонування  національного парку є практично ідеальною, і жителі Миколаївщини про це знають – тут розташовані два об’єкти Смарагдової мережі Європи, знаходиться перетин природних міграційних коридорів, наявний ряд об’єктів археологічної та історичної спадщини України, існує комплекс туристично-рекреаційних ресурсів, а сам ландшафтно-естетичний нарис є унікальним за рахунок поєднання високих глинистих берегів лівобережжя знакових річок з широким розливом лиманів та мережею крутих ярів і берегових обривів.

    Нажаль, також тут є досить велике напластування багаторічних проблем різноманітного характеру. Назвемо тільки деякі, на попередження та мінімізацію яких повинна спрямувати свою діяльність адміністрація заповідної установи а саме:

    • Багаторічне забруднення берегів господарсько-побутовими відходами;
    • Відсутність логістичного облаштування, впорядкованих стежок, зон проїзду та стоянок транспорту біля майбутніх цивілізованих ділянок регульованої рекреації;
    • Обміління прибережних ділянок, замулення та заростання берегової зони Дніпро-Бузького лиману, що фактично вже привело до втрати можливостей для літнього відпочинку жителів  в деяких населених пунктів громади;
    • Процеси ґрунтової ерозії та зсуви схилів, що наносять шкоду природній та ландшафтній цінності території, створюють потенційну та фактичну загрозу для деяких житлових кварталів прилиманських населених пунктів;
    • Досить масштабне проведення незаконних пошукових археологічних досліджень;
    • Браконьєрський промисел водних живих ресурсів та об’єктів тваринного світу.

    Багато є також інших проблем «Ольвійської хори» меншого чи більшого масштабу, які повинна буде вирішувати дирекція національного природного парку для збереження рідної природи, і це вже зовсім без пафосу для молодого покоління та нащадків жителів цієї, ще раз підкреслимо, унікальної території. Зараз діяльність ініціативної групи, до роботи якою ми закликаємо долучитись всіх небайдужих жителів нашого регіону, переходить вже на другий рівень – це досягнення порозуміння з місцевими громадами, погодження землекористувачів та органів влади. Зрозуміло що існують різні думки та перестороги – деякі обґрунтовані, але переважно надумані сумніви місцевих жителів на кшталт того, що парк заборонить випас худоби, обмежить доступ до води і тому подібне, що зрозуміло зовсім не так. Для обговорення цього ми відкриті по спеціальній лінії комунікації з жителями громади на нашому офіційному Telegram-каналі https://t.me/natureBS778 , закликаємо долучатись всіх зацікавлених, особливо молодь, за телефонами для довідок та співпраці +38(050)545-29-07, +38(067)116-08-95.

    Зрозуміло, що зараз найголовнішу проблему в збереженні країни взагалі для жителів України, і зокрема для місцевих жителів Куцурубської громади, села яких постійно знаходяться під обстрілами, на жаль дуже добре знають. Але всі ми віримо у перемогу та твердо переконані, що визволення, заповідання та відновлення зраненої нашої рідної землі є її необхідним складовим елементом та власне і метою омріяної Перемоги!

    З повагою, ініціативна  Робоча група по розширенню, «Ольвійська Хора».