24 жовтня 2024 року працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли в слуханнях комітету ВР України з екологічної політики та природокористування  на тему: “Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання”.

Слухання було присвячено розробці назрілих змін до природоохоронного законодавства в галузі ПЗФ. На слуханнях виступило біля 20 доповідачів, в тому числі представники міжнародної екоспільноти WWF, парламентарії зі Швеції, Великої Британії та інші. Не менш інформативними були доповіді представників національних природних парків України та вітчизняних громадських екологічних об’єднань, серед яких вирізнялись:

Анатолій Павелко («Екологія Право,Людина»), який наголосив, що з 2022 року система моніторингу та правова база щодо стягнення збитків потребує змін. Наразі під окупацією та в зоні бойових дій знаходиться близько 600 об’єктів ПЗФ загальною площею 1 млн га. Еколог також наголосив, що не треба забувати і про об’єкти на окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей, де фактично відбувається демонтаж об’єктів ПЗФ, зміна їх меж, режиму охорони, пониження їх статусу. Частина територій ПЗФ – це арена бойових дій, яка зазнає значного руйнівного впливу. Наприклад, постійні масові пожежі відбувались цього року на територій Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей; будівництво фортифікаційних споруд, вирубування лісів, мінування – це лише деякі з факторів війни, які перешкоджають дотримання режиму охорони та спричиняють загибель об’єктів тваринного світу.

Особливе значення має відсутність об’єктивного моніторингу. Дистанційний моніторинг здійснюється, на його думку, тільки силами ентузіастів. Є кричуща невідповідність моніторингу там, де є адміністрація, і на об’єктах без спеціальних адміністрацій – на території лісового відомства та й на приватних заповідних об’єктах (таких, як наприклад РЛП «Трахтемирів»). Фактори негативного впливу носять такий концентрований характер, що екосистеми не мають часу на самовідновлення.

На вкрай негативний вплив військових дій накладається зміна клімату та мозаїчність екологічної мережі. Порушена система еко-коридорів між об’єктами ПЗФ значно перешкоджає обміну генофондом мігруючих видів тварин. Еколог підкреслив, що країну ми зможемо відбудувати приблизно за десяток років, але природа, на жаль, відновиться (і то частково) за сотні років, а деякі її об’єкти назавжди втрачені.

Цікавою була думка фахівця щодо створення модельних об’єктів ПЗФ, до функціонування яких варто залучати кваліфіковані  кадри з об’єктів, що виїхали з окупованих територій, і тих фахівців, що залишились на окупованих територіях.

Олексій Василюк (Українська Природоохоронна група). Ці слухання п’яті в історії  України. Внаслідок перших слухань в 2008 році відбулося створення 35 об’єктів ПЗФ – переважно національних природних парків, в тому числі і нашого «Білобережжя». Зараз ще багато об’єктів, що мають унікальну природну цінність, ще потребують створення (як приклади – можливий об’єкт для заповідання «Донецький кряж», і ще багато інших, до розробки проектів створення яких долучилося ГО.

Віктор Демченко (інститут Морської Біологі) наголосив на застарілості нормативної бази в галузі ПЗФ, починаючи від Закону про ПЗФ, системи моніторингу та вимог до Літопису природи об’єктів ПЗФ.

Петро Тєстов (експерт–еколог) акцентував увагу на необхідність досягнення європейської норми заповідання в 30% від території України. Особливу увагу він звернув на лісові площі. Так, у нас лише 17% від площі країни складають ліси. Керівництвом ДП «Ліси України» зайнято неконструктивну позицію в заповідання лісів (як і позиція Мінангрополітики в питанні використання прибережних захисних смуг з кутом схилу в 7%). Заказники охороняються переважно на папері. Органи влади у питаннях розширення території ПЗФ мають, переважно, нечітку позицію. Помилкою було, на його думку, передавати місцевим ОТГ балки, яри, приморські природні смуги. У питаннях захисту природних комплексів найбільш активну позицію має прокуратура (як приклад, наведена її позиція по самосійних лісах, луках та пасовищах). Науковець запропонував завершити реформу Державного  екологічного контролю.

Емоційно та конструктивно про проблеми своїх заповідних об’єктів розповів директор НПП «Деснянсько-Старогутського» Сергій Кубраков. Території парку ще знаходяться в зоні бойових дій, заміновані, до 60% ділянок доступ відсутній. Адміністрація національного парку 25 років ходить по колу в питанні погодження відведення частини річки Десна, адже часові рамки для погодження ОДА повинні бути чітко встановлені нормативними документами.

Ірина Вихристюк (в.о. директора НПП  «Тузловські лимани») наголосила на питаннях кадрового та матеріально-технічного забезпечення СДО, що не знаходять вирішення десятки років. Основні правопорушення на території парку та їх чисельність знизились завдяки взаємодії дирекції з військовими та водною поліцією.

Голова підкомітету ВР України Юлія Овчинникова щиро подякувала всім працівникам установ природно-заповідного фонду, що як і працівники нашого національного природного парку «Білобережжя Святослава» відповідально роблять свою справу, знаходяться на передовій лінії, та особливо тим працівникам ПЗФ, що зараз служать у Збройних силах України, тримають тил і захищають довкілля!

Майже зі всіма проблемами, що оговорювались в ході слухань, зустрічається і наш парк; деякі з них (моніторинг, розширення) у зв’язку з постійними бойовими діями на території Кінбурнської коси загострені в рази і потребують свого законодавчо визначеного порядку вирішення.

Науково-дослідний відділ НПП

10 жовтня 2024 року працівники науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» прийняли участь у презентації Використання геоінформаційних систем і штучного інтелекту для захисту лісів України, який проводився під егідою WWF-Україна. Дуже предметним був виступ Дячука Петра Петровича, доцента Поліського національного університету, який розповів про основні системи супутникового моніторингу лісів, їх переваги та недоліки. Спеціалісти НДВ нашого парку знайомі з усіма презентованими системами, але найбільш ефективно використовують ресурси Sentinel-2 та Landsat-8. Доповідач зробив акцент на виявлення за допомогою супутникового моніторингу незаконних рубок, але, як доповнили його учасники презентації, дуже важливими питаннями є також відстеження стану лісів в частині пошкодження їх хворобами, шкідниками та пожежами.

На правових аспектах регулювання використання геоінформаційних систем та ШІ, в тому числі і в охороні та збережені лісів, зробила акцент викладач тренінгового центу головної прокуратури України м.Чернігів Інна Берднік. За її словами, підставами для унормування цього питання стали Закон України про національну мережу геопросторових даних та зміни в нормативних документів ЄС, прийняті в 2023 році, що визнають нові підходи в організації моніторингу та правозастосування аналізу (розвідки) з відкритих джерел та з використанням даних супутникової зйомки і квадрокоптерів. Перший крок визначений в статі 214 КПК України, який наголошує, що вносити до ЄДРДР факт порушення може будь-яка особа, що має роздрукований скріншот. Але для досудового слідства потрібно встановити не лише факт, але і істотність шкоди. На підставі висновку залученого експерту, згідно чинної відповідної методики проводиться нарахування шкоди. Пані Інна звернула увагу на недосконалість методик  наголосила, що вони ще вдосконалюються, напрацьовуються, пропозиції продовжують надаватися та аналізуються експертним середовищем. Інформація повинна закріплюватись на певних носіях – це можуть бути звичайні документи, акти оглядів та фіксації порушень. Робота з відкритими  джерелами потребує копіювання за участю спеціалістів та наявних оригіналів документів. Експертка також зупинилась на деяких положеннях Закону України «Про правові основи регулювання штучний інтелекту», який був прийнятий ВР України 1 серпня 2024 року, що визначає п’ять категорій ШІ.

Поєднання геоінформаційних систем (ГІС) і штучного інтелекту (ШІ) відкриває нові можливості для аналізу даних дистанційного зондування лісових територій, і дозволяє моделювати зміни таксаційних показників насаджень – запасу, зімкнутості крон, висоти деревостану та інших. Завдяки наявним глобальним продуктам моніторингу (Global Forest Watch, Global Forest Change, Forests – Copernicus Land Monitoring Service), та вбудованим системам сповіщень GLAD і RADD можна ефективно відслідковувати зміни в лісових екосистемах. Це сприяє більш оперативному оцінюванню стану лісів та їхньої реакції на зовнішні впливи, зокрема на зміну клімату.

Проведений семінар дійсно є актуальним за своєю суттю, і є показником того, що ми переходимо у нові виміри встановлення шкоди, моніторингу і моделювання відновлення природних комплексів, до яких безперечно відносяться і наші лісові комплекси, які у нас на території Кінбурнської коси перебувають на межі знищення від пожеж внаслідок військових дій, викликаних агресією Російської Федерації.

Науково-дослідний відділ НПП.