Кулик-довгоніг – птах на ходулях

Довгоніг (інші назви – кулик-довгоніг, ходуличник) належить до роду Кулик-довгоніг родини Чоботареві ряду Сивкоподібні.

Це водно-болотяний вид тропічного походження – кулик. Птах вагою до 180 г, має характерні довгі червоні ноги – ходулі та строкате чорно-біле забарвлення.

Довгоніг включений у всі видання Червоної книги України. На міжнародному рівні охороняється Бернською та Боннською конвенціями та Афро-Євразійською Угодою про охорону мігруючих видів птахів.

Вид поширений по території України спорадично, переважно у межах степової зони.

Кінбурнська коса та оз. Солонець-Тузли і, відповідно, території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» мають важливе значення для збереження довгонога.

На озерах Кінбурнської коси гніздування довгонога спостерігав ще Д.О. Подушкін на початку ХХ ст. Птахи швидко опановують придатні біотопи, в тому числі в межах населених пунктів. На Кінбурнській косі в останні роки гніздилось до 65 пар.

Прилітає в кінці березня – першій половині квітня, часто – парами.

Гніздиться поодинокими парами або колоніями на острівцях та узбережжях озер. Не уникає сусідства людини. Охоче займає штучні острови та острівці. Часто утворює колоніальні поселення з іншими видами сивкоподібних птахів, особливо з чоботарем.

Гнізда довгоноги будують на острівцях, купинах, відмілинах, наносах, висохлих днищах та берегах солоних і прісних водойм. Воно може мати вигляд невеликого заглиблення в сухому ґрунті з незначною устілкою, або бути досить масивним чи розміщатись на купині.

На Кінбурнській косі довгоноги охоче займають штучні острівці-купини та острів-платформу на оз. Лопушне.

Гніздо будують самець та самка. Якщо відбувається поступовий підйом рівня води, птахи добудовують його.

Гніздовий період починається в квітні та закінчується в серпні. На його тривалість впливає наявність замісних кладок. Кладки з’являються з другої половини квітня до кінця червня.

Самка відкладає 3–4 яйця, котрі насиджують обидва птахи 25–27 діб. Інколи в одному гнізді може бути 5-8 яєць, це кладки кількох самок. Якщо перша кладка гине, птахи роблять замісну кладку.

Після вилуплення, пташенята покидають гніздо і тримаються поблизу в супроводі батьків. Пташенята стають самостійними у віці близько 35 діб. Хоча окремі виводки можуть не розпадатися понад 2 місяці. Птахи активно захищають гніздо і пташенят, атакуючи хижаків та вдаючи з себе поранених особин.

Осіння міграція починається з післягніздових кочівель, в тому числі й сімейних груп, з липня та закінчується звичайно до середини вересня.

Живиться вид артемією та іншими водними дрібними тваринами.

Успішність гніздування довгоногів залежить від біотичних, абіотичних та антропогенних факторів, які доповнюють один одного.

Кладки та пташенят цього кулика знищують лисиця, єнотоподібний собака, вовк, шакал, кабан, сіра ворона, крук, мартин жовтоногий та інші.

Кладки та пташенята довгонога гинуть внаслідок рекреаційного навантаження: тривале перебування людей, транспорту поблизу гнізда, ненавмисне руйнування гнізд відпочиваючими та/або транспортом, запуск феєрверків та інше;

Вплив абіотичних факторів проявляється в затопленні гнізд (внаслідок дощів, повеней, згінно-нагінних явищ), або висиханні озер, що призводить до збільшення шансів знищення гнізд наземними хижаками та зменшення площ кормових та гніздових біотопів;

Заростання мілин, луків, солончаків, у тому числі деревно-чагарниковою рослинністю, суцільними масивами плавнів, також негативно впливають на гніздові стації довгонога.

Безперечно цей кулик потерпає в наслідку воєнних дій, що тривають з лютого 2022 р. В першу чергу це потужний фактор турбування у вигляді вибухів та пожеж, переміщення техніки.

Враховуючи військовий стан для сприяння розмноженню та збереженню виду можна рекомендувати спорудження острівців на оз. Солонець-Тузли.

Костянтин Редінов – старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава».

Фото Сергія Рижкова