Захід проходить під патронатом Миколаївського міського голови за підтримки управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, департаменту ЖКГ міської ради. Організатори заходу – Центральна міська бібліотека імені М.Л. Кропивницького, центр екологічної інформації та культури філії №2 та Благодійний фонд МЕТА «Від спільного бачення – до спільних дій».

Це вже 16 екологічні читання, тож вони мають коло постійних учасників. Серед них представники державних природоохоронних органів, установ, науковці, студенти, представники комунальних підприємств, закладів та організацій, які опікуються еколого-просвітницькою діяльністю в тому числі традиційно  в них бере участь національний природний парк «Білобережжя Святослава».

Темою цьогорічних читань обрали важливу проблему – «Водні ресурси Миколаївського регіону: стан, загрози, перспективи розвитку».

«Важливість таких екочитань підтверджується тим, що, незважаючи на жодні перепони, вони проводяться щороку. Теми читань завжди актуальні, і цьогорічна, яка присвячена водним ресурсам, не тільки  Миколаєва а й всього нашого регіону що нерозривно пов’язаний з водою. Стан водних ресурсів – це один з індикаторів сприятливих умов довкілля  що в цьому році  зазнав особливого негативного впливу».

Конференція відбувалася в онлайн форматі, безпосередньо на майданчику модерації були присутні начальниця управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Олександра Єфименко, начальник відділу водокористування та моніторингу вод Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Дмитро Єфімов, фахівчиня Центру екологічної інформації та культури філії №  2 Ірина Чернова, головна спеціалістка управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА Марина Романенко, докторка природничих наук, професорка кафедри екології ЧНУ ім. П. Могили Олена Мітрясова та директорка ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького, голова правління благодійного фонду МЕТА Інга Хоржевська .Основна частина доповідачів взяла участь  дистанційно, серед них  співробітники НДВ парку: Чаус Василь, Євген Касьянов, Констянтин Редінов. Темою нашої доповіді та презентації, що  були тепло зустрінуті аудиторією Читань стали «Вплив повені внаслідок руйнування греблі Каховської  ГЕС на природні комплекси національного природного парку «Білобережжя Святослава» прогнози та деякі  фактичні наслідки».

Стратегічним баченням  питань збереження та використання водних ресурсів, і зокрема малих річок у регіоні центральної України, поділились також колеги з Вінниччини та національного природного парку «Бузький Гард».

Екологічні читання традиційно продовжаться декадою інших екологічних заходів до яких можливо залучення і працівників нашого парку.

Науково-дослідний відділ НПП

Відшуміла спекотна літня пора, пройшли погожі деньки, такої напрочуд теплої та погожої осені, однак вже насуваються морозці та пролітає перший сніжок. Стає зимно та дискомфортно не тільки людям, а й братам нашим меншим. 
Проте тварини потерпають не тільки від холоду, а й від нестачі їжі. Тому, одним з планових завдань, які стоять перед захисниками довкілля – посильна допомога тваринному світу перенести несприятливі зимові умови. У зв’язку з цим проводяться заходи з підкормки тварин різним збіжжям. 
Тому, в листопаді поточного року спеціалістами відділу держохорони Національного природного парку «Білобережжя Святослава», було проведено перевірку стану встановлених раніше годівниць на теренах Березанського району в межах гідрологічного заказника оз. Солонець Тузли Покровсько-Хуторського ПНДВ, а також на прилеглій території. Також, в годівницях було розкладено зерносуміш, яку люб’язно на благодійних засадах надав підприємець С.О. Данилов. 
Подібні акції будуть проводитися спеціалістами парку впродовж всього несприятливого зимового періоду.

Засоби масової інформації раніше вже повідомляли про погодження Міндовкілля України клопотань на створення двух національних парків у Миколаївській області. Це дійсно може стати кроком у збереженні природних ділянок причорноморського степу, яких стає, на жаль, все менше. Тому дуже актуальною є інформація щодо погодження Міндовкілля розширення (зміну меж) національного природного парку «Білобережжя Святослава» загальною площею 8889 га за рахунок територій під красивою умовною назвою «Ольвійська Хора», до якої віднесено прилиманські яружно-балкові зони Куцурубської ОТГ площею 1028 га, ділянки Бузького, Дніпро-Бузького та Березанського лиманів, акваторії Чорного моря навколо острову Березань.

Ідея створення заповідного об’єкту під назвою «Ольвійська Хора» належить заслуженому природоохоронцю України Олегу Деркачу, яку було дещо розширено та підтримано рядом провідних науковців нашого регіону – Іваном Мойсієнко, Олександром Ходосовцевим, Олександром Смірновим, Констянтином Редіновим та іншими спеціалістами в галузі заповідної справи у в грудні 2022 року. Тоді ж було прийнято рішення, що організація вже практичних дій по збереженню цієї унікальної території та використання в еколого-туристичному напрямку найбільш оптимальною та ефективною буде не за рахунок створення нового об’єкту, а шляхом включення її до складу НПП «Білобережжя Святослава». Чому? Тому що «Білобережжя» має вже більш ніж десятирічний практичний досвід охоронної, наукової, еколого-освітньої роботи. У дирекції парку є напрацьований алгоритм встановлення партнерських відносин з жителями Кінбурнської коси, наявний кадровий та адміністративний потенціал. Фахівцями парку та залученими спеціалістами проведено необхідну природоохоронну аналітику джерел, розроблено наукове обґрунтування щодо цінності ділянок та одержано позитивний експертний висновок профільних установ НАН України.

Запропонована територія для створення та функціонування  національного парку є практично ідеальною, і жителі Миколаївщини про це знають – тут розташовані два об’єкти Смарагдової мережі Європи, знаходиться перетин природних міграційних коридорів, наявний ряд об’єктів археологічної та історичної спадщини України, існує комплекс туристично-рекреаційних ресурсів, а сам ландшафтно-естетичний нарис є унікальним за рахунок поєднання високих глинистих берегів лівобережжя знакових річок з широким розливом лиманів та мережею крутих ярів і берегових обривів.

Нажаль, також тут є досить велике напластування багаторічних проблем різноманітного характеру. Назвемо тільки деякі, на попередження та мінімізацію яких повинна спрямувати свою діяльність адміністрація заповідної установи а саме:

• Багаторічне забруднення берегів господарсько-побутовими відходами;
• Відсутність логістичного облаштування, впорядкованих стежок, зон проїзду та стоянок транспорту біля майбутніх цивілізованих ділянок регульованої рекреації;
• Обміління прибережних ділянок, замулення та заростання берегової зони Дніпро-Бузького лиману, що фактично вже привело до втрати можливостей для літнього відпочинку жителів  в деяких населених пунктів громади;
• Процеси ґрунтової ерозії та зсуви схилів, що наносять шкоду природній та ландшафтній цінності території, створюють потенційну та фактичну загрозу для деяких житлових кварталів прилиманських населених пунктів;
• Досить масштабне проведення незаконних пошукових археологічних досліджень;
• Браконьєрський промисел водних живих ресурсів та об’єктів тваринного світу.

Багато є також інших проблем «Ольвійської хори» меншого чи більшого масштабу, які повинна буде вирішувати дирекція національного природного парку для збереження рідної природи, і це вже зовсім без пафосу для молодого покоління та нащадків жителів цієї, ще раз підкреслимо, унікальної території. Зараз діяльність ініціативної групи, до роботи якою ми закликаємо долучитись всіх небайдужих жителів нашого регіону, переходить вже на другий рівень – це досягнення порозуміння з місцевими громадами, погодження землекористувачів та органів влади. Зрозуміло що існують різні думки та перестороги – деякі обґрунтовані, але переважно надумані сумніви місцевих жителів на кшталт того, що парк заборонить випас худоби, обмежить доступ до води і тому подібне, що зрозуміло зовсім не так. Для обговорення цього ми відкриті по спеціальній лінії комунікації з жителями громади на нашому офіційному Telegram-каналі https://t.me/natureBS778 , закликаємо долучатись всіх зацікавлених, особливо молодь, за телефонами для довідок та співпраці +38(050)545-29-07, +38(067)116-08-95.

Зрозуміло, що зараз найголовнішу проблему в збереженні країни взагалі для жителів України, і зокрема для місцевих жителів Куцурубської громади, села яких постійно знаходяться під обстрілами, на жаль дуже добре знають. Але всі ми віримо у перемогу та твердо переконані, що визволення, заповідання та відновлення зраненої нашої рідної землі є її необхідним складовим елементом та власне і метою омріяної Перемоги!

З повагою, ініціативна  Робоча група по розширенню, «Ольвійська Хора».

Спеціалістами Відділу Державної охорони НПП “Білобережжя Святослава”  було заплановано та проведено робочий виїзд на терени Березанського району, з метою проведення нагальних заходів з інспектування данної території.
Завдяки сприятливим погодним умовам, що є достатньою рідкістю о цій порі року, вдалося провести всі заплановані роботи, а саме:          
     – перевірити стан встановлених раніше годівниць, які слугують місцем підкормки та місцем спокою й гніздування для птахів, коли підступає вода; 
     – перевірити та привести в належний стан штучні острівці для гніздування коловодних птахів на території озера;
     – обстежити територію на предмет засідок та схованок браконьєрів в плавнях;
     – встановити попереджувальні протипожежні знаки та інформаційний стенд про ризики від військової агресії, а саме щодо видів замінувань та поводження з ними.

Нашим провідним науковцем Редіновим К.О. було прийнято онлайн участь у XIV Всеукраїнській краєзнавчій конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» (листопад 2023 р. м. Миколаїв), секція – екологічне краєзнавство.

Кінбурнська коса – це скарбниця краєзнавства взагалі про що свідчать  її описи як елінського часу, козацького періоду , турецької імперії, чорноморського козацтва , Кримської війни та наукових досліджень 19-20 столітть. І не тільки в мирні часи, навіть в періоди війн її природна неповторність та цінність вражала людей які відвідували або проживали на цій території протягом сторіч. Цей основний месседж було донесено учасникам конференції.

Науково-дослідний відділ НПП Білобережжя Святослава

Екосистема Чорного моря потерпає від військової агресії та наслідків військових дій. Оцінка цих впливів наразі триває, але вони безперечно є масштабними і різноплановими. Зокрема потерпають і водно-болотяні та морські птахи, від нафтового і олійного забруднення, вибухів, розлякування, отруєння тощо.

З нагоди Міжнародного дня Чорного моря, який відзначається щорічно 31 жовтня, розповімо про морського птаха – короткохвостого поморника, якого можна вважати «морським піратом». Він щорічно буває в акваторії Чорного моря і на Кінбурнській косі.

В Україні спостерігали чотири види поморників: довгохвостий, великий, середній та короткохвостий. Більшість їх реєстрацій стосується р. Дніпро та Чорного і Азовського морів. Із них три види рідкісні, а короткохвостий поморник є досить звичайним та трапляється щороку. Короткохвостий поморник має специфічний вигляд, зокрема подовжені центральні рульові пера у середині хвоста. Сама будова птаха пристосована до хижацтва. При середній вазі близько 450 г, він має розмах крил 88–125 см, що забезпечує стрімкий маневрений політ. Гачкуватий міцний дзьоб довжиною біля 3 см пристосований для розривання здобичі. Оперення поморника має два варіанти забарвлення: темне та світле та перехідні форми.

Місця гніздування короткохвостого поморника розташовані переважно в тундрі, на скелястих островах або в болотистих районах, розташованих уздовж узбережжя. Місця зимівлі знаходяться на південь від екватора.

Саме під час міграцій у серпні – середині жовтня та рідше у квітні–травні птахи з’являються на Кінбурнській косі. Звичайно поморники тримаються у приморській смузі, поодинці або групами до 10 особин.

Птахи відпочивають на мілинах та косах або займаються своєю звичайною справою – піратством: відбирають їжу у крячків, мартинів, лисок, пірникоз і навіть скоп, переслідуючи їх.

Діють вони досить зухвало, вириваючи їжу з дзьобу переслідуємого птаха, або спонукаючи кинути її. Такий спосіб добування їжі має наукову назву – клептопаразитизм, а по простому «розбійний напад». Саме цей спосіб здобування поживи є основним у короткохвостого поморника у місцях гніздування, міграцій і зимівлі. Птахи інколи ловлять здобич самостійно на землі, у воді та повітрі: мишовидних гризунів, рибу, куликів, дрібних птахів та інших. Інколи вживають і загинувших тварин, роздзьобуючи їх, або підбирають їстівні залишки викинуті з рибальських і інших човнів. Мисливці з Кінбурнської коси розповідали, що поморники швидко розкльовували здобутих під час полювання качок, прямо на воді. Біля гнізда поморники поводяться дуже агресивно, атакуючи з повітря не лише великих птахів та ссавців, зокрема песців, а й людину, намагаючись останню вдарити дзьобом по голові.

Світова популяція короткохвостого поморника поки знаходиться в безпеці. Вид охороняється Бернською конвенцією.

Старший науковий співробітник РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава» Костянтин РЕДІНОВ

Використано фото з сайту Птахи України (https://uabirds.org/), власні спостереження та інформацію з наукових видань.