Про антропогенну сукцесію та роботу служби державної охорони НПП «БілобережжяСвятослава» по зменшенню її негативного впливу на екосистему озера Солонець-Тузли
Озеро Солонець-Тузли — це унікальний гідрологічний заказник місцевого значення та цінна частина території національного парку «Білобережжя Святослава». Водойма має величезну екологічну цінність як ключовий ареал для міграції птахів та бальнеологічний ресурс із запасами цілющих сапропелевих грязей (близько 230 тис. куб. м).
Природна цінність та унікальність озера виражаються в наступному:
- Бальнеологія: Ропа та донні відкладення містять високу концентрацію мінералів та йоду, які сприятливо впливають на опорно-руховий апарат та серцево-судинну систему.
- Орнітологічний комплекс: Територія входить до списку об’єктів, важливих для збереження видового різноманіття птахів. У різні сезони тут зупиняються рідкісні пернаті.
- Унікальний мікроклімат: Поєднання степового повітря, моря та хвойного лісу, що росте поруч, формує потужну оздоровчу зону.
Однак, наша перлина північного Причорномор’я, як і багато інших природно-заповідних територій держави, останні роки піддається впливу катастрофічної (деградаційної) антропогенної сукцесії (спрямована зміна екосистеми, викликана діяльністю людини). В першу чергу, це викликано військовими діями. Військові дії поблизу узбережжя Миколаївщини завдають суттєвої шкоди екосистемі озера Солонець-Тузли. До найбільшої деградації призводить забруднення важкими металами через вибухи, ризик витоків паливно-мастильних матеріалів, руйнування ґрунтового покриву та фактор турбулентності, що критично впливає на унікальні мігруючі види птахів.
Детальний розклад основних наслідків бойових дій наступний:
- Забруднення вод та ґрунтів: Унаслідок розривів боєприпасів до води та мулових відкладень потрапляють токсичні елементи (сірка, свинець, мідь, залишки пального). Це ставить під загрозу унікальний хімічний склад цілющих сапропелевих грязей.
- Втрата біорізноманіття: Озеро є найважливішим пунктом на шляху міграції та репродуктивним ареалом для багатьох видів птахів, у тому числі занесених до Червоної книги України. Вибухи, акустичний стрес та пожежі змушують птахів та рідкісних тварин залишати територію.
- Порушення гідрологічного режиму: Озеро, що функціонує як гідрологічний заказник, страждає від пошкоджень прибережної захисної смуги важкою технікою та фортифікаційними спорудами, що прискорює ерозію.
- Зміна кліматичних умов: Викиди парникових газів та токсичних речовин у повітря від лісових пожеж і вибухів на суміжних територіях впливають на температурний баланс локальної екосистеми.
Також, вагомими складовими антропогенної сукцесії на озері Солонець-Тузли являються деградація та зміна природної екосистеми внаслідок неорганізованої рекреації, впливу сільського господарства та видобутку солі.
Ці фактори антропогенного впливу мають наступні основні етапи та прояви антропогенної сукцесії:
- Вірогідний інтенсивний (історичний фактор) солевидобуток: У минулому активне промислове добування солі повністю змінювало гідрологічний режим та мікрорельєф дна.
- Сільськогосподарське навантаження: Розорювання прибережних степових схилів, випас худоби та використання мінеральних добрив та хімікатів призводять до поверхневого змиву біогенних та хімічних речовин у водойму. Це провокує евтрофікацію (цвітіння води) та поступове замулення.
- Дикий туризм та рекреаційне навантаження: Масове відвідування озера туристами та відпочивальниками з сусідніх населених пунктів створює надмірне антропогенне навантаження. Люди забруднюють береги пластиком та побутовими відходами, що призводить до накопичення токсичних речовин у цілющих грязях, а стихійний збір лікувальних грязей і ропи порушує природний баланс мулових відкладень. Також, витоптування берегів порушує природний ґрунтовий покрив призводить до ущільнення ґрунтів та змінює видовий склад рослинності (наприклад, заростей солеросу), що знижує стійкість екосистеми до засолення та пересихання. На витоптаних ділянках галофіти (солончакові рослини) заміщуються стійкішими до антропогенного впливу синантропними видами бур’янів. До того ж, витоптування прибережної зони порушує природні цикли гніздування птахів.
- Ризик забруднення: Зливи стічних вод від туристичної інфраструктури та сміття можуть забруднити підземні води та змінити солоність озера, що знищить його лікувальні властивості.
Щоб зберегти це природне диво Миколаївщини та запобігти перетворенню унікального природного комплексу на антропогенну пустку, адміністрація парку проводить ряд дієвих природоохоронних заходів.
Працівниками служби державної охорони та інших відділів парку «Білобережжя Святослава» для припинення деградації, збереження та відновлення екосистеми озера проводяться наступні роботи:
- проводиться постійний контроль за дотриманням природоохоронного режиму: регулярні обходи прибережної території та водоохоронної зони в цілях запобігання порушенням природоохоронного законодавства;
- встановлюються інформаційні та попереджувальні знаки та підтримують їх в належному стані;
- проводиться постійний науковий нагляд: фіксація стану природних комплексів, облік птахів та інших представників фауни;
- контролюється рекреаційне навантаження та встановлюються правила рекреаційного відвідування;
- обмежується неконтрольована рекреація в критичних зонах;
- проводяться біотехнічні заходи: виготовлення, встановлення та наповнення годівниць, виготовлення та встановлення штучних острівців для гніздування коловодних птахів, облаштування місць штучного житла для орнітофауни та інші;
- проводиться прибирання території, очищення прибережних ділянок та організовуються акції з прибирання сміття;
- проводиться постійна інформаційно – роз’яснювальна робота: розповсюджуються буклети, флаєра та проводяться бесіди з туристами, відпочивальниками та місцевим населенням;
- обмежується господарська діяльність у буферній зоні;
- проводяться роботи з благоустрою території;
Загалом, первинні антропогенні сукцесії часто призводять до спрощення структури екосистем та зниження загального рівня біорізноманіття. Але, вищезгадані дієві заходи сприяють розвитку відновлювальної (вторинної) сукцесії, процесів які розвиваються, коли людина обмежує, а краще, припиняє господарську діяльність. Вторинні антропогенні сукцесії проходять швидше за первинні, оскільки зберігається основа для їх розвитку. І задача працівників природно-заповідних установ допомагати природі відновлюватись та зберігати екологічну рівновагу.
Інформацію підготовлено відділом державної охорони природно-заповідного фонду
Новий туристичний маршрут на півдні України: солоні озера Тузлівської групи, лимани та крафтові традиції
На півдні України представлено новий туристичний маршрут протяжністю близько 8 кілометрів, що поєднує прибережні природні ландшафти, оздоровчі ресурси та знайомство з локальними крафтовими виробництвами. Маршрут охоплює район Коблеве, узбережжя Чорного моря та прилеглі лиманні й озерні екосистеми, зокрема територію Тузлівської групи озер.
Однією з ключових точок маршруту є солоні озера системи Тузли — частина природного комплексу Тузлівські лимани. Це унікальні водойми з високим рівнем мінералізації, що розташовані в зоні міграційних шляхів птахів і мають важливе природоохоронне значення.
Особливістю озер є їхній водний режим: вони не мають стабільного прямого з’єднання з морем, а водообмін відбувається через природні пересипи та тимчасові протоки. У літньо-осінній період у водоймах підвищується концентрація солей, а на мілководді можуть утворюватися природні соляні відкладення.
Місцеві грязі та ропа використовуються в оздоровчих цілях. Відвідувачам рекомендується обмежувати перебування у воді до 9–10 хвилин через високу мінералізацію. У гіперсолоних ділянках водойм також зустрічаються мікроорганізми, зокрема артемія, характерна для таких екосистем.
Поруч розташовані прісноводні ділянки та озера, відокремлені природними або штучними перешкодами. Контраст між солоними та прісними водоймами створює унікальні умови для спостереження за природою та відпочинку.
Маршрут також включає прибережні ділянки Чорного моря та локальні громади, де відвідувачі можуть ознайомитися з крафтовими виробництвами та традиційними ремеслами регіону.
Водночас наголошується, що територія є природоохоронною, тому розміщення наметів і організація стихійного кемпінгу в межах окремих ділянок маршруту заборонені.
Новий маршрут спрямований на розвиток екологічного туризму, популяризацію унікальних прибережних екосистем та збереження природної спадщини півдня України.
Учасники «Школи Змінотворців 4.0» відвідали озеро Солонець-Тузли на території НПП «Білобережжя Святослава»
З 15 по 19 червня цього року в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторія ПЕТРЕНКО на запрошення ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад», що впроваджує проєкт «Ukraine: Empowering inclusive recovery and strengthening market access» у партнерстві з International Trade Centre та за фінансування уряду Японії прийняла участь у «Школі Змінотворців 4.0». Це проєкт з розвитку територій, в тому числі і природно-заповідного фонду України, у межах якого реалізовано компонент із навчання проєктних менеджерів місцевого та регіонального розвитку. Для чисельних слухачів Школи всі ці дні пройшли в насиченому тренуванні написання грантових проєктів, спілкуванні з досвідченими фахівцями та тренерами, польовими виїздами на Тилігульський лиман та озеро Солонець-Тузли. Саме на території національного природного парку «Білобережжя Святослава» – озері Солонець-Тузли цікаву екскурсію провела Вікторія ПЕТРЕНКО, познайомивши слухачів Школи з цікавими фактами про озеро та його унікальними бальнеологічними ресурсами – сіль та ропу, рослинний та тваринний світ, що оточує цю перлину Південного степу. Неймовірні краєвиди озера, безмежна тиша та цілюще повітря, насичене пахощами степових трав та солоних бризів назавжди залишаться в пам’яті відвідувачів. Дякуємо нашим Збройним Силам України за можливість працювати, навчатися та насолоджуватися природними дивами країни!
КІНБУРН ПІД УДАРОМ: ЯК ВІЙНА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ ПРИСКОРЮЮТЬ ОПУСТЕЛЮВАННЯ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА»
До Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням і посухою (17 червня).
17 червня світова наукова спільнота та природоохоронні інституції відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Цей день, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 року у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), актуалізує глобальну проблему деградації засушливих земель.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та всього Північно-Західного Причорномор’я ці процеси є одними з найбільш критичних екологічних викликів сучасності, адже, південний регіон України (зокрема Миколаївська, Херсонська та Одеська області) історично належить до зони ризикованого землеробства через дефіцит вологозабезпечення. Проте в останні десятиліття процеси аридизації (висушування клімату) набули загрозливих темпів. Ключовими чинниками опустелювання на Півдні України є кліматичні зсуви – стрімке зростання середньорічних температур, збільшення кількості днів із критичними температурами (понад 30 °C) та нерівномірний розподіл опадів; гідрологічний дисбаланс – зниження рівня ґрунтових вод та обміління малих річок; антропогенна деструкція – надмірне розорювання земель, яке призводить до порушення оптимального співвідношення між степовими, лісовими та аграрними угіддями. Катастрофічні зміни в екосистемах регіону ще більше посилилися після руйнування Каховського водосховища, що докорінно змінило мікроклімат і гідрологічний режим усього Нижнього Дніпра та прилеглих територій. Як наслідок, спостерігається руйнування структури ґрунтів, посилення дефляції та трансформація типових степових екосистем у напівпустельні комплекси з низьким рівнем біопродуктивності.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава», розташований на Кінбурнському півострові, є унікальним об’єктом у контексті вивчення та стримування опустелювання. Піщаний масив парку входить до складу Нижньодніпровських піщаних арен – специфічних геоморфологічних утворень, що надзвичайно чутливі до будь-яких зовнішніх впливів. Екологічна стабільність екосистеми Кінбурна тримається на двох факторах:
1. Псамофітна рослинність: Специфічні рослинні угруповання (чебрець дніпровський, ковила дніпровська, осока піщана тощо), які своїми кореневими системами фіксують рухомі піски та формують первинний гумусовий горизонт.
2. Прісноводні гідрологічні «лінзи»: Підземні води, що залягають близько до поверхні й живлять реліктові дубово-березові гаї (Волижин ліс, Ковалівська сага) та унікальне орхідне поле.
Тому, будь-яке суттєве порушення рослинного покриву на піщаних аренах запускає лавиноподібний процес дефляції. Вітер швидко оголює нижні шари ґрунту, перетворюючи фіксовані рослинністю території на рухомі кучугури (дюни), що призводить до локального опустелювання.
На сьогоднішній день наслідки військового екоциду є каталізаторами деградації земель. За період повномасштабного вторгнення екосистеми Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зазнали безпрецедентного навантаження внаслідок бойових дій. Масштабні лісові та степові пожежі, спричинені обстрілами, знищили тисячі гектарів рослинного покриву. З наукової точки зору, наслідки цих пожеж є каталізатором опустелювання, адже, термічна деструкція ґрунту – вигорання органічної речовини у верхньому шарі піску повністю позбавляє його зв’язності, ксерофітизація флори – на згарищах відбувається заміна типових природних видів на агресивні ксерофіти та рудеральні види, активація вітрової ерозії – оголені після пожеж піщані масиви стають беззахисними перед сильними морськими вітрами, що посилює пилові бурі та рух пісків углиб півострова.
Збереження біологічного різноманіття Національного природного парку «Білобережжя Святослава» в епоху глобальних кліматичних змін та воєнних викликів, що призводить до прогресуючого опустелювання, вимагає консолідації зусиль науковців, освітян та громадськості. Зупинити опустелювання – означає зберегти унікальний генофонд причорноморського степу для майбутніх поколінь.
Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою: зберігаємо землю для майбутніх поколінь
Щороку 17 червня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Цей день був проголошений Організацією Об’єднаних Націй у 1994 році з метою привернення уваги до проблем деградації земель, виснаження природних ресурсів та негативних наслідків зміни клімату.
Опустелювання — це процес погіршення якості земель у посушливих, напівпосушливих та сухих районах. Воно виникає внаслідок діяльності людини та природних факторів, таких як тривалі посухи, вирубування лісів, надмірний полив рослин.
Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою нагадує про необхідність відповідального ставлення до природних ресурсів. Важливими кроками є відновлення деградованих земель, раціональне використання води, висаджування дерев, впровадження екологічно безпечних технологій та підтримка сталого сільського господарства. У Тузлівському ліцеї для педагогічних працівників було проведено лекцію фахівцем з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава.
