Останні повні вихідні серпня — це час, коли екологічна спільнота у всьому світі відзначає Міжнародну ніч кажанів (International Bat Night). Ця традиційна просвітницька подія покликана привернути увагу суспільства до рукокрилих — єдиних ссавців, здатних до активного польоту, а також розвіяти поширені міфи та нагадати про важливість їх збереження.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» рукокрилі є невіддільною та важливою частиною місцевого біорізноманіття. Унікальне поєднання піщаних арен, прибережних лісових насаджень, лук та водно-болотних угідь Кінбурнського півострова створює сприятливі умови для проживання, полювання та сезонних міграцій багатьох видів кажанів. Ці тварини виконують надзвичайно важливу роль у підтримці екологічного балансу та функціонуванні всієї екосистеми.
За одну ніч один кажан здатний з’їсти кількість комах, що за вагою дорівнює третині або й половині його власного тіла, виловлюючи до тисячі дрібних шкідників за годину польоту. Знищуючи величезну кількість шкідників сільського та лісового господарства, а також комарів та мошок, вони виступають природними та безкоштовними регуляторами їх чисельності. Окрім регуляції комах, кажани є важливими учасниками ланцюгів живлення: вони самі слугують здобиччю для багатьох нічних пернатих хижаків, а їхній послід (гуано) збагачує ґрунти цінними поживними речовинами, підтримуючи унікальну мікрофлору. Через швидкий обмін речовин та чутливість до змін у середовищі кажани виступають високоточними біоіндикаторами: зміна чисельності їх популяцій одразу сигналізує про стан забруднення довкілля, якість водойм та загальне здоров’я всієї екосистеми Кінбурнщини.Сьогодні абсолютно всі види кажанів, які зустрічаються на території України, занесені до Червоної книги України та перебувають під охороною міжнародних угод, зокрема Бернської конвенції та Угоди про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS). Головними чинниками зменшення їх чисельності залишаються знищення природних сховищ, руйнування біотопів, фактор занепокоєння під час сплячки та хибні стереотипи з боку людини.
Кожен із нас може зробити свій внесок у збереження цих дивовижних створінь: достатньо не турбувати тварин у місцях їх відпочинку, дбайливо ставитися до дуплистих дерев та допомагати поширювати правдиву інформацію про їх користь для довкілля. Науковці та працівники НПП «Білобережжя Святослава» продовжують моніторинг популяцій рукокрилих та еколого-освітню діяльність, адже збереження кажанів — це важливий крок до збереження всієї дикої природи нашого краю.

22 серпня в екологічному календарі відзначають День екологічного боргу — нагоду ще раз замислитися над тим, скільки природних ресурсів ми використовуємо і чи встигає природа їх відновлювати.
Поняття екологічного боргу виникає тоді, коли потреби людства у природних ресурсах та екосистемних послугах перевищують здатність Землі відновити їх протягом року. Символічною межею такого перевищення є Earth Overshoot Day — День екологічного боргу Землі.
У 2026 році, за розрахунками Global Footprint Network, Earth Overshoot Day настав уже 30 липня. Це означає, що людство використовує природні ресурси приблизно на 73 % швидше, ніж екосистеми планети здатні їх відновлювати, — еквівалент споживання ресурсів 1,73 Землі.
Екологічний борг — це не лише глобальний показник. Його наслідки проявляються у виснаженні природних ресурсів, деградації земель, втраті біорізноманіття, зростанні навантаження на водойми та інші природні екосистеми.
Для України ця тема сьогодні має ще один, особливо болючий вимір — вплив війни на довкілля. Воєнні дії призводять до пошкодження природних територій та інфраструктури, забруднення ґрунтів і вод, виникнення пожеж, порушення екосистем і створюють довготривалі ризики для їх відновлення. Екологічні наслідки війни можуть зберігатися значно довше, ніж тривають самі бойові дії.
У таких умовах особливого значення набуває збереження територій, де природні процеси продовжують функціонувати, а екосистеми зберігають здатність до відновлення.
Саме тому роль природоохоронних територій сьогодні виходить далеко за межі охорони окремих видів рослин чи тварин. Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» важливими завданнями залишаються збереження природних комплексів, проведення наукових спостережень і моніторингу, фіксація змін у стані екосистем та накопичення даних, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються на природоохоронних територіях.
Такі спостереження мають особливу цінність сьогодні, адже відновлення природи починається не після завершення проблеми, а зі збереження того, що маємо зараз, і розуміння того, як змінюються природні системи.
Зменшення екологічного боргу залежить не лише від глобальних рішень. Ощадливе використання води й енергії, відповідальне споживання, скорочення кількості відходів, дбайливе ставлення до природних територій і підтримка природоохоронних ініціатив — це кроки, доступні кожному.
День екологічного боргу нагадує: можливості природи не безмежні. А в умовах війни збереження природного потенціалу України є водночас внеском у її майбутнє відновлення.