Співробітники Національний природний парк “Білобережжя Святослава” та Кафедра екології та природоохоронних технологій НУК провели дослідження 7 локалітетів Голонасінника одеського (Gymnospermium odessanum) на території Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Приінгульський” . Дослідження вікової структури Голонасінника одеського є критично важливим для збереження цього палеоендеміка, занесеного до Червоного списку МСОП та Червоної книги України.

Голонасінник одеський – це ранньовесняний ефемероїд, реліктовий вид з давньосередземними генезисними зв’язкамистеповий. Вид має високу наукову цінність через обмежений ареал та специфічні вимоги до екотопів. У РЛП «Приінгульський» він приурочений до схилів долини річки Інгул, переважно на ділянках з виходами кристалічних порід та цілинних степових угруповань.

Моніторинг локалітетів проводився методом трансект, адже він дозволяє отримати найбільш точні дані про розподіл виду залежно від рельєфу та мікроклімату схилів. Трансекти прокладались перпендикулярно до русла річки Інгул – від підошви схилу до його плато. Ці локалітети методом трансект досліджуються вже 5 рік, і повторне проходження тієї самої трансекти через рік показує, чи «сунеться» популяція вниз по схилу через ерозію або чи скорочується вона через випасання.

За результатами останніх польових виїздів на території парку “Приінгульський” встановлено, що локалітети локалізовані переважно на стрімких схилах південної та південно-східної експозиції. Щільність особин варіює від 50 до 400 особин на м². Стан локалітетів оцінюється як задовільний; переважають повночленні лівосторонні спектри (велика частка молодих рослин).

Популяції голонасінника одеського в РЛП «Приінгульський» є стабільними, проте вразливими. Для їх збереження необхідно:

– Встановити інформаційні аншлаги в місцях найбільшого скупчення виду.
– Продовжити щорічний моніторинг чисельності у весняний період (березень-квітень).

Також провели дослідження локалітетів рідкісних видів: Шафран сітчастий , Горицвіт весняний , Горицвіт волзький , Брандушка різнобарвна , Сон лучний .

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Протягом минулого тижня, з 09.03.2026 по 13.03.2026 року, працівниками Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення були проведені планові обходи та рейди територією об’єкту ПЗФ – водоохоронною зоною території озера Солонець-Тузли, з метою контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму.

Під час обходів проведено огляд прибережної території, акваторії озера та прилеглих природних ділянок. Також здійснювався моніторинг стану природних комплексів і середовища існування диких тварин та птахів.

Відповідно, службою державної охорони проведено наступні заходи:

— фіксувалися сліди диких тварин мешканців прибережної водоохоронної зони озера Солонець-Тузли. Серед них спостерігалися сліди борсука – 1 особина. Також фіксувалася наявність представників коловодної орнітофауни, в тому числі качок галагазів в кількості 50-70 особин, лебедів-шипунів – 1 особина, лебедів-кликунів – приблизно 30 особин;

— перевірявся стан встановлених знаків та цілісність штучних острівців для гніздування птахів (усі острівці перебувають у задовільному стані та є придатними для подальшого використання і виконання свого функціонального призначення).

За результатами проведених обходів порушень природоохоронного законодавства (заповідного режиму) при патрулюванні території ПЗФ озера Солонець-Тузли у період з 9 по 13 березня не виявлялося. Територія перебуває у доброму стані та знаходиться під постійним контролем працівників Покровсько-Хуторського ПНДВ.

Відділ ДО ПЗФ НПП “Білобережжя Святослава”

14 березня — Міжнародний день боротьби проти гребель

Учнівський колектив Рибаківського ліцею Рибаківський ліцей Коблівської сільської ради разом з провідним фахівцем з екоосвіти НПП “Білобережжя Святослава” долучилися до обговорення важливої екологічної теми — впливу гребель на природу та водні екосистеми. Під час заняття учні дізналися, як будівництво гребель змінює течію річок, впливає на міграцію риб, стан води та біорізноманіття. Ми поговорили про те, чому важливо зберігати природний баланс річок і відповідально ставитися до використання водних ресурсів.

ПІд час занять учнями було переглянуто пізнавальні матеріали, обговорили екологічні наслідки та запропонували власні ідеї, як люди можуть допомогти природі.

Піклуймося про річки, адже чиста вода — це життя для життя всієї планети!

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

Нещодавно у будівлі головного офісу НПП “Білобережжя Святослава” було проведено засідання конференції первинної профспілкової організації Парку. У ході засідання було обрано Президію, головуючого та секретаря конференції ППО НПП «Білобережжя Святослава». Також, у зв’язку зі звільненням деяких працівників Парку (в тому числі членів комісій), було переобрано та оновлено персональний склад профспілкового комітету та комісій (ревізійної, з розробки та перевірки виконання Колективного договору, з соціального страхування, з трудових спорів). Окрім того, обговорювали питання щодо внесення змін та доповнень в «Колективний договір на 2025 – 2027 роки між адміністрацією та трудовим колективом НПП «Білобережжя Святослава»». Також вирішили питання про затвердження звіту про виконання Кошторису за 2025 рік та проект Кошторису на 2026 рік ППО НПП «Білобережжя Святослава».

На закінчення було повідомлено, що правління Громадська організація “Очаків – Морська Фортеця України”, висловили вдячність Первинній профспілковій організації НПП “Білобережжя Святослава” за постійну підтримку сил оборони міста Очаків. В.о. директора НПП “БІлобережжя Святослава” Петренко Вікторія Іванівна запропонувала за власним бажанням внести благодійний внесок від кожного члену колективу Парку до фонду громадської організації «Очаків – Морська Фортеця України».

Адміністрація НПП «Білобережжя Святослава»,
відділ еколого-освітньої роботи та рекреації

Товариством охорони птахів України Українське товариство охорони птахів птахом 2026 року обрано лиску. Цей поширений водоплавний птах, відомий своїм чорним оперенням та білою «лисиною» на лобі, гніздиться майже по всій Україні, переважно на водоймах із густою рослинністю. Лиска звичайна (Fulica atra) – це представник родини Пастушкових, ряду Журавлеподібних.

Лиска звичайна – характерний птах водно-болотних угідь України. Оселяється навіть на щойно утворених водоймах. На території НПП “Білобережжя Святослава” лиска звичайна гніздиться, мігрує, зимує та літує. Вона пристосована до життя у воді. Добре плаває, пірнає, бігає по воді та водоростям. Також птахи ходять по берегу, де інколи і пасуться. Лиски звичайні – гарні сім’янини, пара разом будує гніздо, висиджує кладку та опікується пташенятами. У позагніздовий період птахи тримаються зграями.

Лиска звичайна потерпає через збіднення кормової бази, згінно-нагінні явища, хижацтво жовтоногого мартина, воронових птахів, хижих ссавців, потрапляння пестицидів у водойми. Вид потерпає під час тривалих складних метеоумов взимку, коли на тривалий час замерзають мілководдя Дніпровсько-Бузького лиману, Ягорлицької затоки та прибережної смуги Чорного моря. Якщо похолодання триває довго або є сильним, то спостерігається загибель лисок. Знесилені птахи стають легкою здобиччю орланів-білохвостів та інших хижаків. Можлива загибель у знаряддях риболовного промислу й через зіткнення з електромережею.

Лиска звичайна –  охороняється Бернською та Бонською конвенціями, Афро-Євразійською угодою про охорону мігруючих видів птахів. Донедавна Європейська популяція була благополучною, наразі вид в Європейському Червоному списку має статус –  близький до загрозливого. В Україні належить до мисливських видів, охороняється у межах багатьох заповідних об’єктів, територій Смарагдової мережі Європи та міжнародних водно-болотних угідь.

Інформація про лиску на Кінбурнській косі розміщена на ст. 73 у книзі “Птахи Кінбурнської коси” за посиланням https://ecolog.mk.gov.ua/store/files/file/Kinburn-bird-book.pdf.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”