Новий туристичний маршрут на півдні України: солоні озера Тузлівської групи, лимани та крафтові традиції
На півдні України представлено новий туристичний маршрут протяжністю близько 8 кілометрів, що поєднує прибережні природні ландшафти, оздоровчі ресурси та знайомство з локальними крафтовими виробництвами. Маршрут охоплює район Коблеве, узбережжя Чорного моря та прилеглі лиманні й озерні екосистеми, зокрема територію Тузлівської групи озер.
Однією з ключових точок маршруту є солоні озера системи Тузли — частина природного комплексу Тузлівські лимани. Це унікальні водойми з високим рівнем мінералізації, що розташовані в зоні міграційних шляхів птахів і мають важливе природоохоронне значення.
Особливістю озер є їхній водний режим: вони не мають стабільного прямого з’єднання з морем, а водообмін відбувається через природні пересипи та тимчасові протоки. У літньо-осінній період у водоймах підвищується концентрація солей, а на мілководді можуть утворюватися природні соляні відкладення.
Місцеві грязі та ропа використовуються в оздоровчих цілях. Відвідувачам рекомендується обмежувати перебування у воді до 9–10 хвилин через високу мінералізацію. У гіперсолоних ділянках водойм також зустрічаються мікроорганізми, зокрема артемія, характерна для таких екосистем.
Поруч розташовані прісноводні ділянки та озера, відокремлені природними або штучними перешкодами. Контраст між солоними та прісними водоймами створює унікальні умови для спостереження за природою та відпочинку.
Маршрут також включає прибережні ділянки Чорного моря та локальні громади, де відвідувачі можуть ознайомитися з крафтовими виробництвами та традиційними ремеслами регіону.
Водночас наголошується, що територія є природоохоронною, тому розміщення наметів і організація стихійного кемпінгу в межах окремих ділянок маршруту заборонені.
Новий маршрут спрямований на розвиток екологічного туризму, популяризацію унікальних прибережних екосистем та збереження природної спадщини півдня України.
Учасники «Школи Змінотворців 4.0» відвідали озеро Солонець-Тузли на території НПП «Білобережжя Святослава»
З 15 по 19 червня цього року в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторія ПЕТРЕНКО на запрошення ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад», що впроваджує проєкт «Ukraine: Empowering inclusive recovery and strengthening market access» у партнерстві з International Trade Centre та за фінансування уряду Японії прийняла участь у «Школі Змінотворців 4.0». Це проєкт з розвитку територій, в тому числі і природно-заповідного фонду України, у межах якого реалізовано компонент із навчання проєктних менеджерів місцевого та регіонального розвитку. Для чисельних слухачів Школи всі ці дні пройшли в насиченому тренуванні написання грантових проєктів, спілкуванні з досвідченими фахівцями та тренерами, польовими виїздами на Тилігульський лиман та озеро Солонець-Тузли. Саме на території національного природного парку «Білобережжя Святослава» – озері Солонець-Тузли цікаву екскурсію провела Вікторія ПЕТРЕНКО, познайомивши слухачів Школи з цікавими фактами про озеро та його унікальними бальнеологічними ресурсами – сіль та ропу, рослинний та тваринний світ, що оточує цю перлину Південного степу. Неймовірні краєвиди озера, безмежна тиша та цілюще повітря, насичене пахощами степових трав та солоних бризів назавжди залишаться в пам’яті відвідувачів. Дякуємо нашим Збройним Силам України за можливість працювати, навчатися та насолоджуватися природними дивами країни!
КІНБУРН ПІД УДАРОМ: ЯК ВІЙНА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ ПРИСКОРЮЮТЬ ОПУСТЕЛЮВАННЯ «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА»
До Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням і посухою (17 червня).
17 червня світова наукова спільнота та природоохоронні інституції відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Цей день, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 року у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), актуалізує глобальну проблему деградації засушливих земель.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та всього Північно-Західного Причорномор’я ці процеси є одними з найбільш критичних екологічних викликів сучасності, адже, південний регіон України (зокрема Миколаївська, Херсонська та Одеська області) історично належить до зони ризикованого землеробства через дефіцит вологозабезпечення. Проте в останні десятиліття процеси аридизації (висушування клімату) набули загрозливих темпів. Ключовими чинниками опустелювання на Півдні України є кліматичні зсуви – стрімке зростання середньорічних температур, збільшення кількості днів із критичними температурами (понад 30 °C) та нерівномірний розподіл опадів; гідрологічний дисбаланс – зниження рівня ґрунтових вод та обміління малих річок; антропогенна деструкція – надмірне розорювання земель, яке призводить до порушення оптимального співвідношення між степовими, лісовими та аграрними угіддями. Катастрофічні зміни в екосистемах регіону ще більше посилилися після руйнування Каховського водосховища, що докорінно змінило мікроклімат і гідрологічний режим усього Нижнього Дніпра та прилеглих територій. Як наслідок, спостерігається руйнування структури ґрунтів, посилення дефляції та трансформація типових степових екосистем у напівпустельні комплекси з низьким рівнем біопродуктивності.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава», розташований на Кінбурнському півострові, є унікальним об’єктом у контексті вивчення та стримування опустелювання. Піщаний масив парку входить до складу Нижньодніпровських піщаних арен – специфічних геоморфологічних утворень, що надзвичайно чутливі до будь-яких зовнішніх впливів. Екологічна стабільність екосистеми Кінбурна тримається на двох факторах:
1. Псамофітна рослинність: Специфічні рослинні угруповання (чебрець дніпровський, ковила дніпровська, осока піщана тощо), які своїми кореневими системами фіксують рухомі піски та формують первинний гумусовий горизонт.
2. Прісноводні гідрологічні «лінзи»: Підземні води, що залягають близько до поверхні й живлять реліктові дубово-березові гаї (Волижин ліс, Ковалівська сага) та унікальне орхідне поле.
Тому, будь-яке суттєве порушення рослинного покриву на піщаних аренах запускає лавиноподібний процес дефляції. Вітер швидко оголює нижні шари ґрунту, перетворюючи фіксовані рослинністю території на рухомі кучугури (дюни), що призводить до локального опустелювання.
На сьогоднішній день наслідки військового екоциду є каталізаторами деградації земель. За період повномасштабного вторгнення екосистеми Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зазнали безпрецедентного навантаження внаслідок бойових дій. Масштабні лісові та степові пожежі, спричинені обстрілами, знищили тисячі гектарів рослинного покриву. З наукової точки зору, наслідки цих пожеж є каталізатором опустелювання, адже, термічна деструкція ґрунту – вигорання органічної речовини у верхньому шарі піску повністю позбавляє його зв’язності, ксерофітизація флори – на згарищах відбувається заміна типових природних видів на агресивні ксерофіти та рудеральні види, активація вітрової ерозії – оголені після пожеж піщані масиви стають беззахисними перед сильними морськими вітрами, що посилює пилові бурі та рух пісків углиб півострова.
Збереження біологічного різноманіття Національного природного парку «Білобережжя Святослава» в епоху глобальних кліматичних змін та воєнних викликів, що призводить до прогресуючого опустелювання, вимагає консолідації зусиль науковців, освітян та громадськості. Зупинити опустелювання – означає зберегти унікальний генофонд причорноморського степу для майбутніх поколінь.
Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою: зберігаємо землю для майбутніх поколінь
Щороку 17 червня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Цей день був проголошений Організацією Об’єднаних Націй у 1994 році з метою привернення уваги до проблем деградації земель, виснаження природних ресурсів та негативних наслідків зміни клімату.
Опустелювання — це процес погіршення якості земель у посушливих, напівпосушливих та сухих районах. Воно виникає внаслідок діяльності людини та природних факторів, таких як тривалі посухи, вирубування лісів, надмірний полив рослин.
Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою нагадує про необхідність відповідального ставлення до природних ресурсів. Важливими кроками є відновлення деградованих земель, раціональне використання води, висаджування дерев, впровадження екологічно безпечних технологій та підтримка сталого сільського господарства. У Тузлівському ліцеї для педагогічних працівників було проведено лекцію фахівцем з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава.
Крок до безпеки: Парк отримав модуль для пожежогасіння
Сьогодні, 16 червня, відбулася урочиста передача модуля для пожежогасіння від Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів (ЮНОПС) до національного природного парку «Білобережжя Святослава», в якому прийняли активну участь начальник фінансово-економічного відділу – головний бухгалтер та в.о.начальника господарсько-технічного відділу Парку. Це стало можливим за сприяння Миколаївської обласної військової адміністрації в рамках проекту «Партнерство заради безпеки і стійкості громад у Миколаєві, Україна», що має на меті Надання допомоги місцевим органам влади у забезпеченні критично-важливим обладнанням, розбудові потенціалу та підтримці інфраструктури. Для нашого Парку це життєво важливе постачання необхідного спеціалізованого обладнання – модуля для пожежогасіння, адже це значно підвищить рівень готовності не тільки Парку, але й Коблівської громади до реагування на надзвичайні ситуації, що пов’язані з пожежною небезпекою, шляхом забезпечення доступу до сучасних технічних засобів пожежогасіння.
Дякуємо Миколаївській МОВА та партнерам з розвитку – Міністерству закордонних справ Данії в реалізації цього важливого для нас Проєкту міжнародної технічної допомоги!
