В Україні восени починається сезон паління сухої трави, листя й гілок дерев, попри те, що це заборонено. Спалювання трави є широко поширеною практикою, яка використовується для очищення земель від непотрібної рослинності, але цей метод має значний негативний вплив на довкілля. Однією з основних проблем спалювання трави є викидання в атмосферу великої кількості вуглекислого газу (СО₂), метану (СН₄) та інших шкідливих речовин, яке призводить до забруднення повітря та негативного впливу на здоров’я людей, особливо тих, хто страждає на захворювання дихальних шляхів. Крім того, спалювання трави може мати негативний вплив на ґрунтовий покрив, позбавляючи його від поживних речовин та мікроорганізмів, необхідних для здоров’я ґрунту та рослин, що призводить до зниження родючості ґрунту та збільшення ризику ерозії.

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава” нагадує, що чинним природоохоронним законодавством  заборонено спалювання сухої рослинності, стерні та, тим більше, будь-якого сміття.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 12 240 грн) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 грн до 30 600 грн).

Стаття 245 Кримінального Кодексу України. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. “Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Бережіть довкілля! Будьте відповідальними!

Служба державної охорони НПП

1 листопада 2024 року науково-дослідним відділом НПП «Білобережжя Святослава» організовано та проведено семінару-нараду на тему: “Робота заповідних об’єктів Миколаївської області  щодо розширення території ПЗФ України (зміни меж). Основні результати, проблеми та перспективи”.

Семінар був присвячений також відзначенню міжнародного Дня Чорного моря. В роботі семінару взяли участь біля тридцяти працівників заповідної справи, управлінських структур та громадських екологічних об’єднань.

Відкрив семінар-нараду  директор НПП «Білобережжя Святослава» Коваль Віктор.

Підкресленням важливості піднятого в нашому заході, що мав регіональний характер, питання розширення територій природно-заповідного фонду стала участь в ньому директора департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля України – Іванова Павла Сергійовича, який акцентував увагу на постійну підтримку департаментом розширення та збільшення територій ПЗФ.

Від імені нашого парку виступив заступник директора НПП Холодняк Павло, що презентував доповідь «Робота НПП «Білобережжя Святослава» щодо розширення території ПЗФ України».

Від управління екології Миколаївської ОВА в роботі наради взяла участь провідний спеціаліст відділу розвитку природно–заповідної справи Романенко Марина. Наші колеги -Драбинюк Галина (директор ПЗ «Єланецький степ») та Артамонов Владислав (директор НПП «Бузький Гард») розповіли про проблеми своїх установ в питанні розширення, що виявилися подібними до наших.

Як завжди цікавим та предметним був виступ Олексія Василюка – голови ГО «Українська природоохоронна група». З Олексієм також було обговорено можливість розглянути пропонований ГО, НПП «Березанський лиман» в якості території для розширення «Білобережжя Святослава».

Для учасників семінару надходили питання від жителів Кінбурна:

Від Маркауцан Тетяни, майстра лісу Василівського лісництва Очаківського ЛМГ, до представників лісового відомства. Вона сказала, що на Кінбурні лісові площі та штучні насадження зараз вигоріли напевно на 90 відсотків. Чи розуміють керівники відомства, що успішність виконання завдань в наступному часі, зрозуміло, по очистці згарищ, переробці деревини і відновленню чи насадження нових лісових культур на спаленій території можливе тільки при співпраці і взаємодопомозі всіх сторін, і особливо національного природного парку та нашого лісництва, Південного лісового Офісу?

Питання від Лахтіонової Ірини вчительки Василівської ЗОШ звучало так: «Чого найбільше боїться місцеве населення від створення національного парку на території громади?

На завершення, на думку учасників, досить продуктивного семінару, було підведено загальні підсумки, також прийнято резолютивне звернення та надано пропозиції щодо організаційної та законодавчої підтримки розширення територій ПЗФ на регіональному рівні.

Науково-дослідний відділ НПП

24 жовтня 2024 року працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли в слуханнях комітету ВР України з екологічної політики та природокористування  на тему: “Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання”.

Слухання було присвячено розробці назрілих змін до природоохоронного законодавства в галузі ПЗФ. На слуханнях виступило біля 20 доповідачів, в тому числі представники міжнародної екоспільноти WWF, парламентарії зі Швеції, Великої Британії та інші. Не менш інформативними були доповіді представників національних природних парків України та вітчизняних громадських екологічних об’єднань, серед яких вирізнялись:

Анатолій Павелко («Екологія Право,Людина»), який наголосив, що з 2022 року система моніторингу та правова база щодо стягнення збитків потребує змін. Наразі під окупацією та в зоні бойових дій знаходиться близько 600 об’єктів ПЗФ загальною площею 1 млн га. Еколог також наголосив, що не треба забувати і про об’єкти на окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей, де фактично відбувається демонтаж об’єктів ПЗФ, зміна їх меж, режиму охорони, пониження їх статусу. Частина територій ПЗФ – це арена бойових дій, яка зазнає значного руйнівного впливу. Наприклад, постійні масові пожежі відбувались цього року на територій Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей; будівництво фортифікаційних споруд, вирубування лісів, мінування – це лише деякі з факторів війни, які перешкоджають дотримання режиму охорони та спричиняють загибель об’єктів тваринного світу.

Особливе значення має відсутність об’єктивного моніторингу. Дистанційний моніторинг здійснюється, на його думку, тільки силами ентузіастів. Є кричуща невідповідність моніторингу там, де є адміністрація, і на об’єктах без спеціальних адміністрацій – на території лісового відомства та й на приватних заповідних об’єктах (таких, як наприклад РЛП «Трахтемирів»). Фактори негативного впливу носять такий концентрований характер, що екосистеми не мають часу на самовідновлення.

На вкрай негативний вплив військових дій накладається зміна клімату та мозаїчність екологічної мережі. Порушена система еко-коридорів між об’єктами ПЗФ значно перешкоджає обміну генофондом мігруючих видів тварин. Еколог підкреслив, що країну ми зможемо відбудувати приблизно за десяток років, але природа, на жаль, відновиться (і то частково) за сотні років, а деякі її об’єкти назавжди втрачені.

Цікавою була думка фахівця щодо створення модельних об’єктів ПЗФ, до функціонування яких варто залучати кваліфіковані  кадри з об’єктів, що виїхали з окупованих територій, і тих фахівців, що залишились на окупованих територіях.

Олексій Василюк (Українська Природоохоронна група). Ці слухання п’яті в історії  України. Внаслідок перших слухань в 2008 році відбулося створення 35 об’єктів ПЗФ – переважно національних природних парків, в тому числі і нашого «Білобережжя». Зараз ще багато об’єктів, що мають унікальну природну цінність, ще потребують створення (як приклади – можливий об’єкт для заповідання «Донецький кряж», і ще багато інших, до розробки проектів створення яких долучилося ГО.

Віктор Демченко (інститут Морської Біологі) наголосив на застарілості нормативної бази в галузі ПЗФ, починаючи від Закону про ПЗФ, системи моніторингу та вимог до Літопису природи об’єктів ПЗФ.

Петро Тєстов (експерт–еколог) акцентував увагу на необхідність досягнення європейської норми заповідання в 30% від території України. Особливу увагу він звернув на лісові площі. Так, у нас лише 17% від площі країни складають ліси. Керівництвом ДП «Ліси України» зайнято неконструктивну позицію в заповідання лісів (як і позиція Мінангрополітики в питанні використання прибережних захисних смуг з кутом схилу в 7%). Заказники охороняються переважно на папері. Органи влади у питаннях розширення території ПЗФ мають, переважно, нечітку позицію. Помилкою було, на його думку, передавати місцевим ОТГ балки, яри, приморські природні смуги. У питаннях захисту природних комплексів найбільш активну позицію має прокуратура (як приклад, наведена її позиція по самосійних лісах, луках та пасовищах). Науковець запропонував завершити реформу Державного  екологічного контролю.

Емоційно та конструктивно про проблеми своїх заповідних об’єктів розповів директор НПП «Деснянсько-Старогутського» Сергій Кубраков. Території парку ще знаходяться в зоні бойових дій, заміновані, до 60% ділянок доступ відсутній. Адміністрація національного парку 25 років ходить по колу в питанні погодження відведення частини річки Десна, адже часові рамки для погодження ОДА повинні бути чітко встановлені нормативними документами.

Ірина Вихристюк (в.о. директора НПП  «Тузловські лимани») наголосила на питаннях кадрового та матеріально-технічного забезпечення СДО, що не знаходять вирішення десятки років. Основні правопорушення на території парку та їх чисельність знизились завдяки взаємодії дирекції з військовими та водною поліцією.

Голова підкомітету ВР України Юлія Овчинникова щиро подякувала всім працівникам установ природно-заповідного фонду, що як і працівники нашого національного природного парку «Білобережжя Святослава» відповідально роблять свою справу, знаходяться на передовій лінії, та особливо тим працівникам ПЗФ, що зараз служать у Збройних силах України, тримають тил і захищають довкілля!

Майже зі всіма проблемами, що оговорювались в ході слухань, зустрічається і наш парк; деякі з них (моніторинг, розширення) у зв’язку з постійними бойовими діями на території Кінбурнської коси загострені в рази і потребують свого законодавчо визначеного порядку вирішення.

Науково-дослідний відділ НПП

10 жовтня 2024 року працівники науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» прийняли участь у презентації Використання геоінформаційних систем і штучного інтелекту для захисту лісів України, який проводився під егідою WWF-Україна. Дуже предметним був виступ Дячука Петра Петровича, доцента Поліського національного університету, який розповів про основні системи супутникового моніторингу лісів, їх переваги та недоліки. Спеціалісти НДВ нашого парку знайомі з усіма презентованими системами, але найбільш ефективно використовують ресурси Sentinel-2 та Landsat-8. Доповідач зробив акцент на виявлення за допомогою супутникового моніторингу незаконних рубок, але, як доповнили його учасники презентації, дуже важливими питаннями є також відстеження стану лісів в частині пошкодження їх хворобами, шкідниками та пожежами.

На правових аспектах регулювання використання геоінформаційних систем та ШІ, в тому числі і в охороні та збережені лісів, зробила акцент викладач тренінгового центу головної прокуратури України м.Чернігів Інна Берднік. За її словами, підставами для унормування цього питання стали Закон України про національну мережу геопросторових даних та зміни в нормативних документів ЄС, прийняті в 2023 році, що визнають нові підходи в організації моніторингу та правозастосування аналізу (розвідки) з відкритих джерел та з використанням даних супутникової зйомки і квадрокоптерів. Перший крок визначений в статі 214 КПК України, який наголошує, що вносити до ЄДРДР факт порушення може будь-яка особа, що має роздрукований скріншот. Але для досудового слідства потрібно встановити не лише факт, але і істотність шкоди. На підставі висновку залученого експерту, згідно чинної відповідної методики проводиться нарахування шкоди. Пані Інна звернула увагу на недосконалість методик  наголосила, що вони ще вдосконалюються, напрацьовуються, пропозиції продовжують надаватися та аналізуються експертним середовищем. Інформація повинна закріплюватись на певних носіях – це можуть бути звичайні документи, акти оглядів та фіксації порушень. Робота з відкритими  джерелами потребує копіювання за участю спеціалістів та наявних оригіналів документів. Експертка також зупинилась на деяких положеннях Закону України «Про правові основи регулювання штучний інтелекту», який був прийнятий ВР України 1 серпня 2024 року, що визначає п’ять категорій ШІ.

Поєднання геоінформаційних систем (ГІС) і штучного інтелекту (ШІ) відкриває нові можливості для аналізу даних дистанційного зондування лісових територій, і дозволяє моделювати зміни таксаційних показників насаджень – запасу, зімкнутості крон, висоти деревостану та інших. Завдяки наявним глобальним продуктам моніторингу (Global Forest Watch, Global Forest Change, Forests – Copernicus Land Monitoring Service), та вбудованим системам сповіщень GLAD і RADD можна ефективно відслідковувати зміни в лісових екосистемах. Це сприяє більш оперативному оцінюванню стану лісів та їхньої реакції на зовнішні впливи, зокрема на зміну клімату.

Проведений семінар дійсно є актуальним за своєю суттю, і є показником того, що ми переходимо у нові виміри встановлення шкоди, моніторингу і моделювання відновлення природних комплексів, до яких безперечно відносяться і наші лісові комплекси, які у нас на території Кінбурнської коси перебувають на межі знищення від пожеж внаслідок військових дій, викликаних агресією Російської Федерації.

Науково-дослідний відділ НПП.

Сьогодні ювілейний День народження святкує директор національного природного парку «Білобережжя Святослава» КОВАЛЬ ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ! Хороший і мудрий керівник – запорука процвітання установи! У Вас присутні всі якості відмінного лідера – мудрість, строгість і справедливість! Від щирого серця вітаємо Вас з Днем народження і бажаємо, щоб Ваше мудре керівництво і добре серце ще багато років радувало нас – ваших підлеглих! Нехай не підводить здоров’я, завжди відмінним буде настрій, робота – успішною, а відносини в колективі – теплими і дружніми! Нехай успіх завжди буде на Вашому боці, а будь-яка справа має позитивний результат! Любові вам і розуміння, турботи і тепла, всього найкращого в особистому житті і щастя на довгі роки!
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

Незважаючи на бойові дії та пов’язані з цим фактори шумової тривоги та прямої небезпеки життю, на території національного природного парку «Білобережжя Святослава» протягом майже всього серпня 2024 року знаходився птах – пелікан кучерявий, якому фахівці  при встановленні датчику супутникового моніторингу дали ім’я «Periboina» (в перекладі з грецької в англійській транскрипції «Барвінок»). Але все-таки свою назву наш кучерявець одержав від ліпованської назви розриву (перебоїни) прибережної коси в румунській частині дельти Дунаю. Облюбував  він переважно шпиль Кінбурнської коси, але залітав і до Очакова, а на водах лиману біля острову Майський також досить часто відпочивав.

Про це з посиланням на моніторингові дані сайту Animal Tracker повідомив спеціаліст-орнітолог регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович.

Раніше саме ця особина була помічена супутником у листопаді 2023 року в румунській частині дельти Дунаю; до цього він кочував по Північно-Західному Причорномор’ю: дельтами Дунаю та Дністра, Сасицькому та Березанському лиманах, залітав на Джарилгач та в Крим.

Довідково: Вид Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus) включений до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. та інш. Для території національного природного парку «Білобережжя Святослава» кучерявий пелікан дійсно рідкісний вид. Ми його вважаємо пролітним та кочовим на відміну від пелікана рожевого, який є для нас знаковим і в окремі роки чисельність якого нараховували до 2500 особин. Чисельність спостережених птахів пелікану кучерявого на території нашого НПП не перевищувала десяти особин. Так 8 вересня 2015 року зафіксована одна особина, яка знаходилась тут на протязі шести діб, 21 серпня вже 2016 року – знову одна особина, в 2021 році на шпилю Покровської коси зафіксовано шість особин. Також досить часто спостерігались по 2-3 особини біля острову Довгий, і зрозуміло, що фіксація пелікана кучерявого на шпилю Кінбурнської стрілки в розпал рекреаційного сезону в мирні часи була б майже неможливою.

І на завершення цієї короткої інформації дуже і дуже сподіваємося, що військові, як наші, так і окупанти, не сприймуть його за якогось дрона–розвідника, і він спокійно завершить восени свою ризиковану мандрівку.

P.S. 1-2 вересня наш пелікан «Periboina» зафіксований на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману напроти с. Куцуруб. Це місце, до речі, запропоновано для включення (розширення) до складу земель ПЗФ України.

Науково-дослідний відділ НПП.

16 серпня 2024 року після тяжкої хвороби перестало битися серце виконавчого директора Українського товариства охорони птахів (ТОП), члена науково-технічної ради НПП «Білобережжя Святослава» Дудкіна Олега Володимировича. Олег Володимирович був у джерел створення в квітні 1994 року цієї організації що займалася і займається охороною рідкісних диких птахів та їхніх природних середовищ існування. Завдяки його енергії товариство в співпраці з українськими орнітологами та працівниками заповідної справи об’єднало більше 20 осередків, 32 дитячих груп, понад 1000 індивідуальних членів і волонтерів. ГО «ТОП» стало офіційним українським партнером BirdLife International. Серед найбільших досягнень TOП в Україні а зрозуміло і Олега Володимировича – дослідження й опис 167 територій, що відповідають міжнародним критеріям оцінки для існування птахів; створення польового визначника птахів фауни України, що містить найповніші відомості про сучасну орнітофауну нашої країни. У співпраці з іноземними партнерськими організаціями і за підтримки міжнародних донорів ТОП відновлювало і відновлює біорізноманіття українських степів, водно-болотні екосистеми Полісся, зберігає букові праліси Карпат та водойми на Півдні України. І з самого початку роботи ТОП Олег Володимирович завжди цікавився проблемами Кінбурнської коси, добре знав її, розумів значення Кінбурнського півострова для орнітокомлекса нашої країни. За його безпосередньої участі підтримувалось ряд проектів в рамках регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» і в подальшому при створенні національного природного парку «Білобережжя Святослава» ця підтримка тільки зростала. Досить тільки згадати проведення виїзного семінару Мінекології на базі нашого парку в 2013 році, після якого прийняті рішення по відновленню водообміну Бієнкових плавнів у нас і Молочного лиману (Запоріжська облась) почали впроваджуватись у життя і знову за участі товариства та Олега Володимировича. І як результат в 2015 році до пересохлих Бієнкових плавнів, завдяки новим водообмінним каналам К-1 та К-2 повернулось пташине життя.

В наступному році 2016 році допомога від товариства вже була в рамках акції «Я люблю своє узбережжя» в результаті якої повністю ліквідовано багаторічне (тридцятирічне) сміттєзвалище в кварталі №23.Зібрані відходи (біля сотні тон) в значній мірі відсортовано та вивезено на офіційний полігон ТПВ смт. Гола Пристань.

Взимку 2017 року ГО «ТОП» і зрозуміло Олег Володимирович підтримав ініціативу наукового відділу нашого парку по проведенню регіонального обліку орлана –білохвоста від Дунаю до Меотиди, який підвердив ключове значення Кінбурнської коси в збереженні цього виду.

В наступних роках за його безпосередньої участі відбулись заходи по охороні та зарибленню Бієнкових плавнів, створення мережі спостережних веж на території парку, поновлення каналів К-1 та К-2, створення островів –платформ, нового плаваючого, мобільного типу. Завдяки йому і еко- громадськості вдалося стримати навалу нуворишів при встановленні в 2021 році меж населених пунктів на Кінбурнській косі.В ці межі горе-планувальники хотіли ввести і заповідні зони національного природного парку. Тому заслужено Олег Володимирович став першим лауреатом нашої « Зірки Білобережжя» за проект відновлення водообміну Бієнкових плавнів що здійснено з залученням Кока-Кола Україна та інформаційній підтримці журналу «National Geographic Україна».І в наступному Олег часто з посмішкою казав що в мене є з’явився стимул для більш активної праці щоб стати повним кавалером звання «Зірки Білобережжя». Нажаль…не встиг, не встиг дуже багато і багато чого що вже було обговорено та навіть заплановано і чому завадили спочатку війна а зараз нагла смерть. Але пам’ять по Олега Володимировича не тільки як про фахівця, менеджера та ініціатора безлічі проектів але й живу, життєрадісну, чуйну, товариську людину, патріота Кінбурнської коси та справи збереження природи України, залишиться назавжди.

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

З початку військових дій науково-дослідним відділом за допомогою методу дешифрації космічних знімків на території НПП «Білобережжя Святослава» було зафіксовано 380 пожеж, які загалом пошкодили природні комплекси на площі 6348 га. У 2022 році ідентифіковано 67 згарищ загальною площею 4395,66 га, з яких 40,89 га отримали повторні пошкодження (з них 12 пожеж площею понад 100 га). У 2023 році встановлено формування 141 пожежі загальною площею 2399,72 га, з повторними пошкодженнями у 421,89 га (з яких 2 пожежі площею понад 100 га). У 2024 році, станом на 2024.08.14, зафіксовано 172 пожежі загальною площею 2545,86 га, з яких 1762,66 га (69% !) приходиться на повторні пошкодження по згарищам 2022-2024 років (5 пожеж площею більше 100 га).

Сухі цифри цієї сумної статистики виявляють досить неординарні впливи на територію Кінбурну:

По-перше, 2,5 роки бойових дій призводять до чисельних повторних пошкоджень природних комплексів, при яких вогонь проходить не тільки по минуло- та позаминулорічним згарищам, а й по цьогорічним, на яких суха біомаса рослин- ефемероїдів досягла певних обсягів для поширення пожежі. Саме тому, при 6348 га пошкодженої території НПП сума площ пожеж складає значно більші значення – 9311,24 га.

По -друге, велика площа пошкодження при незначній кількості пожеж у 2022 (та частково у 2023) роках пов`язані з вигоранням штучних лісових соснових насаджень, для яких характерно злиття декількох осередків вогню в єдине згарище. Так, найбільша за площею пожежа на території НПП наприкінці серпня 2022 року була сформована як мінімум з двох осередків займання – зі сторони урочища Бієнкові Плавні та околиць хутора Чимилівка. У 2023 році пошкоджені території активно відновлювались (з позиції обсягів біомаси), тому кількість пожеж площею понад 100 га у 2024 році значно зросла, але вони формувались вже по лучно-болотним та болотним комплексам (в тому числі по згарищам соснових насаджень).

Без сумніву, пірогенний вплив на території НПП за період військових дій вносить дуже суттєвий негативний вплив на біоту. Однак змінився і характер впливу. Так, у 2022-2023 роках основним фактором впливу виступали «пазлові» пожежі, коли нові великі згарища виходять на межі сусідніх, пошкоджених раніше, ділянок. За такою схемою значно зростає площа пошкоджених комплексів, які у процесі відновлення виступають у ролі резерватів для різних видів флори та фауни. У 2024 році на перший план вийшов вплив повторних пожеж, коли біогеоценоз у процесі постпірогенного відновлення знову вражається вогнем ще до його повернення у природний стан. В залежності від особливостей систем (за даними досліджень в Чорноморському, Чорнобильському БЗ, БЗ Асканія-Нова, НПП Кам`янська Січ та інших), відновлення комплексів проходить за період від 3-5 до 15-20 і більше років, впродовж яких закономірно змінюється флора та фауна пошкоджених ділянок (так звані сукцесії). Саме тому повторні пожежі несуть значно більшу загрозу біорізноманіттю, ніж навіть вельми масштабні одноразові пожежі.

Звісно, оцінити масштаби ушкоджень досконало ми зможемо лише після звільнення та розмінування території, але за таких умов ми зможемо опрацювати комплекси, які будуть знаходитись на різних стадіях відновлення. В той же час, наші екосистеми представляють інтерес для науковців світового рівня (на рівні систем колишнього Каховського водосховища), адже ситуація для нашого регіону безпрецедентна. Але вважаємо що природні комплекси за тисячоліття розвитку сформували великий арсенал для самовідновлення, тому, на нашу думку, перлина Кінбурну і надалі буде мати велику природоохоронну цінність та унікальність. Відповідні висновки з вогневої катастрофи ми повинні зробити на подальше майбутнє – як з точки зору моніторингу , охорони , відновлення так і в наступному використання об’єктів природи, і в цих процесах головне на нашу думку, навіть для природного відновлення є все-таки відношення між нами, між людьми.

Науково-дослідний відділ НПП

30.07.2024 начальником Покровсько-Хуторського ПНДВ НПП “Білобережжя Святослава” Шалаєвським В.В. та доцентом  кафедри екології та природоохоронних технологій національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Мельничук С.С. був проведений робочий виїзд   в район оз. Солонець-Тузли.

Під час експедиції на прибережній території гідрологічного заказника були виявлені нові місцезнаходження рідкісних видів – Морківниця прибережна
 (зореморквиця) Astrodaucus littoralis у кількості 10 особин (одне місцезнаходження),  Кермечник злаколистий Goniolimon graminifolium (3 місцезнаходження). Координати і фото внесено в Укрбін. Масово квітує кермек Кермек Маєра (Limonium scoparium, Безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum) та ін. Виявлено, на березі озера сліди: Свині дикої (Sus scrofa), Борсука європейського (Meles meles).

В зв’язку з кліматичними особливостями поточного року зафіксовано досить раннє випадіння (встановлення) сольового покриву на основній акваторії озера Солонець Тузли.

Відділ державної охорони НПП

Науковці Центру дослідження природи (місто Вільнюс, Литва), Гінтас Жилінскас, Даріюс Ярмалавічус та провідний науковий співробітник, науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» Олексій Давидов здійснили науково-дослідну експедицію до прибережних акваторій Балтійського моря. Відповідна експедиція була здійснена в рамках проекту по вивченню впливу Клайпедського морського порту на стан навколишнього середовища Балтійського моря.

Головною метою експедиції було вивчення рельєфу підводного схилу Балтійського моря в районах демпінгу піщано-гравійного матеріалу, який отримується при поглибленні дна Клайпедської протоки та підхідного каналу до порту. Об’єктом дослідження були три зони демпінгу, розташовані на відстані біля 25 км від Клайпедського порту та на глибині понад 40 м, на дні Балтійського моря. В районах відповідних зон спеціальні судна, періодично розвантажують матеріал отриманий при поглиблені дна підхідного каналу та Клайпедської протоки. Після скидання матеріалу, на дні утворюються штучні пагорби, які не лише впливають на життєве середовище морських організмів, вони здатні впливати на характер певних гідрологічних та геологічних явищ, а також погіршувати навігаційні умови прибережних акваторій. Різнопланове вивчення впливів такого технологічного процесу і пошук шляхів мінімізації їх негативу для науковців з України цікаве тим що, аналогічні проблеми виникають і в нашій зоні при прочистці та поглибленню судохідного каналу (ВДЛК) в Дніпро-Бузькому лимані на місцях викиду донних порід та можуть мати безпосередній вплив на акваторії парку.

Щорічна зйомка дна в межах зон демпінгу дозволяє відслідковувати динаміку рельєфу підводного схилу та прогнозувати можливі наслідки впливу функціонування зон демпінгу на розвиток підводного схилу, на динамічність берегових процесів та темпи занесення підхідного каналу до Клайпедського порту.

Давидов О.В., провідний науковий співробітник НДВ