Остані відгуки

    March 2024
    M T W T F S S
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Архів

    30.08.2023 року відбулось чергове засідання науково-технічної ради НПП «Білобережжя Святослава»

    Захід проводився в on-line режимі в умовах зібраного кворуму. На засіданні розглянуто ряд актуальних питань щодо діяльності національного природного парку в період військових дій.
    «Про стан проведення заходів з охорони водних біоресурсів НПП та гніздових територій в період нерестової заборони та в період гніздування» доповідав Холодняк П.А. заступник директора НПП «Білобережжя Святослава».

    «Про стан еколого-освітньої роботи НПП та підготовки рекреаційних ділянок рекреаційного пункту «На Солі»» доповіла начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Тарабан С.В. Було запропоновано до Всесвітнього дня прибирання 16 вересня 2023 року в рамках Всеукраїнського молодіжного руху Let’s do it Ukraine провести комплексні заходи на охоронній зоні та території озера Солонець-Тузли.

    Розглянуто питання роботи безпосередньо наукового відділу а саме: «Стан фінансування наукових програм та оптимізації роботи НДВ НПП», «Про хід роботи щодо розширення території НПП «Білобережжя Святослава», «Про хід виконання меморандумів та договорів в галузі міжнародного природоохоронного співробітництва». Доповідали начальник науково-дослідного відділу НПП Чаус В.Б. та провідний науковий співробітник НДВ НПП Давидов О.В.

    Члени НТР заслухали також інформацію наукового співробітника НДВ Касьянова Є.О. «Про поточний стан природних комплексів НПП за даними космічного моніторингу».
    По кожному питанню Науково-технічною Радою прийнято відповідні рішення.

    Інформацію провідного інженера відділу служби державної охорони Яровенко О.П.. «Про стан проведення робіт по спеціальному використанню природних ресурсів НПП відповідно до одержаних на 2023 рік дозволів та розгляд проекту лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на 2024 р.» взято до відома.

    Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»

    Колишньому директору НПП оголошено підозру

    Колишньому директору національного природного парку «Білобережжя Святослава», який більше ніж 10 років керував парком, оголошено підозру про отримання 330 тис грн. зарплати за фіктивного працівника, в рамках кримінального провадження 12021152100000323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2021. Матеріали досудового розслідування перебувають в провадженні СВ ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

    Так, за процесуального керівництва Миколаївської окружної прокуратури повідомлено про підозру колишньому керівнику національного природного парку «Білобережжя Святослава» у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та видачі завідомо неправдивого офіційного документу (ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).  

    За даними слідства, екскерівник, зловживаючи своїм службовим становищем, з 2012 по 2019 роки на підставі підроблених табелів обліку робочого часу заволодів понад 330 тис. грн., виплачених в якості заробітної плати особі, яка жодного дня не працювала у парку.

    Санкція статті передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

    Національний природний парк «Білобережжя Святослава» в рамках даного кримінального провадження отримав процесуальний статус потерпілого.

    Станом на сьогодні, правоохоронними органами вже завершено досудове кримінальне  розслідування, стосовно дій колишнього директора НПП «Білобережжя Святослава» за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 191 та  ст. 366 КК України за період з 2012 по 2019 роки, який безпідставно нараховував та сплатив заробітну плату, матеріальну допомогу, відпускні людині, яка не працювала в установі та навіть деякий час перебувала за кордоном.

    Зокрема, в рамках вище зазначеного досудового розслідування, судовим  експертом було підтверджено факт безпідставного нарахування та виплати заробітної плати гр. України О., що призвело до нанесення  шкоди (збитків) НПП «Білобережжя Святослава» на суму більше 330 тис. грн.

    Враховуючи, що колишній директор НПП «Білобережжя Святослава» відмовився добровільно відшкодувати завдану шкоду, адміністрацією національного природного парку «Білобережжя Святослава» було підготовлено цивільний позов в рамках згаданого кримінального провадження, з метою відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 330 тис грн., завданої колишнім директором національного природного парку «Білобережжя Святослава», які були безпідставно привласнені останнім.

    Найближчим часом обвинувальний акт разом з цивільним позовом будуть передані до суду, але з огляду на дії адвокатів колишнього директора, які не довіряють суддям Очаківського районного суду Миколаївської області (подані відповідні клопотання), розгляд даної кримінальної справи буде проводитись в іншому суді, що в свою чергу, з огляду на територіальну віддаленість та воєнний стан, ускладнить можливість прибуття до суду для надання показів багато чисельним свідкам, у тому числі співробітникам Парку.

    Звертаємо увагу, що задокументований працівниками правоохоронних органів факт нанесення Парку збитків, через нарахування та виплату, колишнім директором, заробітної плати не існуючим працівникам є, нажаль, непоодиноким, адже є достовірні факти, які свідчать про це.

    Просимо Вашої допомоги

    Національний природний парк «Білобережжя Святослав» створено у 2012 році, як об’єкт природно-заповідного фонду України для охорони, популяризації та відтворення частини Кінбурнського півострову – унікальних піщаних арен Нижнього Дніпра, його тваринного та рослинного світу. Також до складу парку увійшли території озера Солонець–Тузли, в межах Коблівської ОТГ. З початку березня 2022 року та до цього часу парк перебуває в зоні активних бойових дій.Військові дії у поєднанні зі спричиненими ними пожежами та найбільшою техногенною катастрофою XXІ століття, – підривом дамби Каховської ГЕС, -знищили все живе. Проте навіть без точних даних науковці розуміють, що на відновлення заповідної зони необхідно дуже багато часу та зусиль.

    За підрахунками наукових спеціалістів парку, екологічної інспекції постраждало більше 4 млн. дерев, більше 8тис.га території парку випалено, майже 2,5 тис. га підтоплено. Загальні збитки, завдані Кінбурнському півострову окупантами, підраховуються в 10-ки мільярдів гривень (підрахунок ведеться до теперішнього часу).

    За цей час ворог викрав та знищив  майже все, що було накопичено за одинадцять років діяльності парку. Йдеться про автомобілі, комп’ютерну техніку та офісне обладнання, фотоапарати, лабораторне устаткування, обладнання за спостереженням за тваринним та рослинним світом, зібрані гербарні матеріали, напрацьовані наукові дослідження. Офісна будівля парку, що знаходиться в м.Очаків, неодноразово зазнавала ракетних ударів.  Пошкоджено покрівлю, стелю, знищені вікна та вхідні двері, офісна техніка . Наразі установа першочергово потребує оперативних автомобілів підвищеної прохідності, швидкісних катерів, комп’ютерного обладнання, принтерів, мікроскопів, фотоапаратів, цифрової метеостанції, а також генераторів, вікон, скла, шиферу, меблів. Усе це коштує десятки мільйонів гривень та років кропіткої праці співробітників парку, відданих заповідній справі, яку неможливо обрахувати в грошовому еквіваленті.

    Сьогодні першочергове завдання парку — відновити матеріально-технічну базу аби мати можливість вживати ефективних заходів у фіксації злочинів російської армії та відновленні екосистеми заповідника.

    Національний природний парк “Білобережжя Святослава” звертається до благодійників, друзів, колег, небайдужих громадян із проханням про допомогу.

    Будемо вдячні за допомогу на відповідні реквізити установи:

    НПП «Білобережжя Святослава»

    ЄДРПОУ 38086503

    р/р UA488201720313231003301081384

    ДКСУ в м. Київ, МФО 820172

    Контактна особа:

    Коваль Віктор Васильович +38(095)0425863

    Світ повинен знати про загрози для довкілля та екоцид з боку росіян в Україні, аби згодом відповісти перед людством за свої злочини. Разом – до Перемоги!

    В РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЗАХИСТУ КЛІМАТУ (INTERNATIONAL CLIMAT DAY)

    РАЗОМ КРОКУЄМО ДО ПЕРЕМОГИ

    В РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЗАХИСТУ КЛІМАТУ (INTERNATIONAL CLIMAT DAY”
    стартує  дитячо-учнівсько-студентський мистецько-екологічний марафон “КІНБУРН:
    ЗЛОЧИНИ ВІЙНИ”, в контексті повномасштабного вторгнення росії в Україну, окупації та
    екоциду, який зазнає унікальний заповідний куточок Півдня України – Кінбурнський

    півострів.


    Мета проєкту: висвітлити проблеми, які переживає окупований півострів сьогодні та цікаві
    пропощиції щодо його захисту та відновлення після деокупації, Перемоги.

     Марафон проводиться на добровільних засадах і є відкритим для дітей-дошкільнят,
    здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти, вихованців закладів позашкільної
    освіти, студентської молоді.

    • Стань учасником  online- екомарафону! 
    • Підтримай Кінбурн! Кінбурн – це УКРАЇНА! 
    •  Скажи “НІ” екоциду, якому досі немає меж.
    •  Поділися своїми емоціями, думками, мріями задля спільної
    • ПЕРЕМОГИ на  екологічному фронті.

     Юні таланти, чекаємо на ваші творчі роботи на захист КІНБУРНУ! 

    Надсилайте свої: малюнки, аплікації, плакати, презентації, відеозвернення, вірші, прозові твори … та інші роботи (жанр необмежений)

    РАЗОМ КРОКУЄМО ДО ПЕРЕМОГИ

     Творчі роботи надсилати на електронну адресу національного парку. nppbs@ukr.net з
    позначкою “Кінбурн: злочини війни”, вказавши авторство, вік (клас), територіальні межі
    (місто/селище), назву закладу.
     В рамках інформаційної тиші автор творчої роботи може використовувати нікнейм.

    ОПЕРАЦІЯ «ПЕРВОЦВІТ-2023»

    Щовесни на території України великих розмахів набуває торгівля весняними рослинами – так званими первоцвітами.

    Важких непоправних втрат завдає масовий збір первоцвітів – конвалії, проліска, цикламена та крокусу, що призводить до послаблення, а у невеличких місцезростаннях до повного пригнічення насінневого поновлення. Цінні первоцвіти занесені до Червоної книги України і будь-який збір їх або пошкодження суворо забороняється.

    В рамках співпраці НПП “Білобережжя Святослава” та Миколаївського районного сектору  N2 філії Державної установи “Центр пробації” в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях для суб’єктів пробації протягом квітня 2023 р. була запропонована до перегдяду відео презентація “Національний природний парк “Білобережжя Святослава”- перлина України”.

    Захід проведений  з метою виховання у засуджених поваги і любові до своєї Батьківщини. Природа є дієвим  засобом виховання в людини ціннісних ставлень, багатьох моральних якостей, серед яких і національна свідомость. Підоблікові Очаківської пробації проявили неабиякий інтерес до матеріалу, що був підготовлений начальником  відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава” – Світланою Тарабан.

    Ця дивовижна Часничниця (Землянка)

    Кінбурнський півострів, Кінбурнська коса багаті не лише герпетофауною – земноводних тут не менше ніж змій чи ящірок, як кількісно так і у видовому співвідношенні. Як приклад: це й дивом трансформований з часів коли реліктові ліси були ще зовсім юними, рідкісний для нас, але буденний в інших регіонах, тритон дунайський; це й жаба зелена – неперевершена вокалістка, володарка прекрасного «сопрано», тонку трель якої можна почути в тихі весняні вечори і не на тільки великих водоймищах або й в залах простіших – калюжах та канавках; жаба – райка, володарка дуже потужного голосу, але яка віддає перевагу вокалу в складі багаточисельних «хорових колективів» знаходячись при цьому на високих «сценах» у вигляді стебел очерету чи іншої рослинності поблизу водоймищ. Враховуючи ці особливості природної акустичної «творчості», почути відомі композиції у їх виконанні можна за багато кілометрів. Але є і винятки в цьому співтоваристві які зовсім не мають бажання творчо розвиватися –це озерні жаби, вони віддають перевагу роздуванню свої резонаторів та несамовитому кваканню знаходячись на поверхні води і геть не звертають увагу на витонченість виконання відповідно й на думку слухачів. Таким чином і загалом спосіб життя та співу відрізняються у жаб проживаючих на суші від проживаючих у воді та мешканок трав’яних заростів. Але все ж з усього цього різноманіття за особливістю своєї біології виділяється – землянка або як її ще часто називають часничниця (Pelobates fuscus). Дивовижного у її зовнішності немає геть нічого, навпаки вона має більш ніж простий буро-болотний колір забарвлення з світлішими плямками невеличкого розміру на відміну, наприклад, від тієї ж вищезгаданої райки, яка хизується яскравим смарагдово-зеленим вбранням. Це й не дивно адже забарвлення цих амфібій ідеально підігнане еволюцією до їх місця проживання й служить для чудового маскування, чи то під зелень листя й трави, чи то прибережна багнюки, чи, як в нашому випадку, піска та трави сухого степу. Але одного захисного забарвлення часто виявляється недостатньо, адже забагато проживаючих з ним по сусідству в одній «комуналці» ссавців, птахів та змій є їхніми потенційними ворогами. Саме тому багатьом видам амфібій доводиться вести нічний спосіб життя й найтяжче доводиться нашій «героїні», адже у відкритому і на Кінбурні найчастіше рідкотрав’янистому степу, схованок майже немає. На відміну від жаби зеленої, часничниця не отруйна, жваво і різко підстрибувати як інші жаби – не вміє, тим паче що й пірнати її після цього немає куди. При цьому, часничниця, певно, самий чисельний вид амфібій Кінбурнського півострову. Не володіючи специфічними адаптивними можливостями до виживання в умовах сухих й жарких піщаних степів, успішне існування цього виду було б не можливим. Саме з цієї причини, вона вимушена вести активний нічний спосіб життя, а вдень глибоко ховатись в піску, й робить це дуже віртуозно, на що аж ніяк не спроможні її родичі – амфібії. Відповідно зимують жабки-часничниці, на відміну від своїх сестер по ряду, також під землею, тільки набагато глибше – від одного до декількох штиків лопати (20 см). Таке довге знаходження, в своєрідних підземних пунктах незламності також незвичне, адже зимуючи в ґрунті, а не у воді, вони не можуть використовувати своє, так назване, шкіряне дихання притаманне іншим видам. Та на цьому унікальні вміння часничниці не закінчуються! Як тільки весняне сонечко злегка розігріє пісок «цей невгамовний землекоп» зразу прагне вибратися на поверхню й прямувати до водоймищ зайнятися «серйозною справою», а саме – розмноженням. Часничниця віддає перевагу непроточним озерам або густим плавням, їй там тепліше, безпечніше та й взагалі «спокійніше й затишніше». Як й іншим талановитим та безталанним жабам, і їй без «співочих арій» у цьому серйозному але й у жаб як виявляється романтичному ділі не обійтись і ось тут знову можна дивуватися, адже на відміну від інших, виконує свої «незмінні хіти» безпосередньо під водою. В результаті від всього співу можна почути лише глухе «тук-тук-тук», хоча й досить голосне. Після спарювання й відкладення ікри можна «з чистим сумлінням» повертатися в ріднесенькі піщані степи й займатися нічним полюванням на різноманітних безхребетних. Після проходження малюками усіх етапів метаморфозу: від пуголовка до крихітного жабенятка, йому настає час покинути водні «рідні пенати» й почати доросле життя на суходолі. До речі, міграція жаб-часничниць носить одночасний і досить масовий характер. Хто, чи що дає кінцеву команду « на старт» точно не відомо, але їхній марафонський забіг відбувається, переважно, в дощову та ще вологу погоду після дощу. Після цього марафону життєвий цикл жабенят входить в стрімку круговерть і тепер у часничниць настає найтяжчий та вкрай небезпечний період їх життя. Являючись абсолютно беззахисними, малюки повинні якомога скоріше дорослішати для того, щоб «навчитися» швидко закопуватися в пісок й оволодіти навичкою використовувати, знову ж таки відмінний від інших амфібій, спосіб самооборони який полягає в наступному : зазвичай інші жаби починають несамовито й безнадійно кричати вже потрапивши в пащеку чи дзьоб ворога. Часничниця ж віддає перевагу попередженню такому розвитку подій – і при зіткненні з хижаком зі всіх сил намагається його залякати, роздуваючись й видаючи різкий та гучний крик, по якому, вночі, можливо точно визначити, де знаходиться потенційна але хоробра жертва та її нападник.

    Скоріше за все, усі вищеперераховані дивовижні особливості часничниці дають їй особисто здатність до виживання і сприяють процвітанню всього виду (Pelobates fuscus) принаймні у нас на Кінбурнській косі, де мужнім представникам цього виду доводиться виживати в досить складних умовах та й не в звичному для інших амфібій середовищі і хочеться вірити що виживе ця жабка і в період нинішнього військового безумства.

    Голос землянки на фоні цикад

    Маркауцан Олег, науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава»

    Шановні колеги, друзі!


    Сердечно вітаємо Вас із радістю Найсвітлішого свята Воскресіння Христового! Нехай це величне свято сповнить серце світлими почуттями надії та любові, дарує щастя і добро. Споконвічні християнські цінності додають нам впевненості у нашій Перемозі, дають нам сили на нові звершення задля нашої України, наших рідних і близьких та задля нас самих. Вітаємо всіх з Великоднем та бажаємо здоров’я, весняного тепла, хорошого настрою Христос Воскрес!

    Адміністрація та трудовий колектив

    НПП «Білобережжя Святослава»

    До уваги співробітників Парку. Наказ від 2023.04.06 за №7 Про внесення змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку

    Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

    Особливості життя черепахи болотяної

    Не зважаючи на постійні «екологічні притиснення» людиною з її, так би мовити, господарською діяльністю та навіть з періодами масового вилову (2010 ті роки), черепаха болотяна все ще найрозповсюдженіший й, відносно багаточисельний, мешканець найрізноманітніших водойм України – вид рептилій. Тип паче це дивно, зважаючи на те що, її життя сповнене небезпек та труднощів в більшій мірі ніж у найближчих родичів – змій та ящірок. Нехай вас не вводить в оману міцний панцир, бо до того як він стане головним захистом для черепахи, їй доведеться пройти нелегкий шлях до виживання, де на кожному кроці – небезпека та труднощі, котрі підстерігають її ще навіть до появи на світ.

    Все починається з періоду відкладки яєць, як тільки «майбутня матуся» полишає свої рідні затишні водойми й «заправившись» максимальною кількістю води, котра транспортується у кишечнику, здійснюють свій «марш кидок» на відкриті степові ділянки в пошуках підходящих місць для копання гніздової ямки. Пошуки можуть продовжуватися по різному і разом з процесом викопування ямки, маскування та відкладки яєць, тривати від декількох годин до цілої доби. Сезон відкладки яєць (на відміну від морських черепах) не разовий а розтягнутий на період з середини травня до середини липня, а найродовитіші (найплодючіщі) самиці відважуються на повторну кладку. Тому «бенкет» для всіх можливих хижаків триває в період всієї теплої пори року. Не зважаючи на те, що гнізда знаходяться не так й близько до поверхні землі (на відстані витягнутих задніх лапок, якими вони в більшості й орудують) й добре замасковані, вони все рівно довгий час зберігають запах турботливої матусі, відкладених нею яєць, води з кішківника, котрою вони рясно зволожують гніздову камеру. Володіючи неперевершеним, нюхом ціла армія мародерів часто їх знаходить й спустошує. Враховуючи що яєць в кладці 8-12 для «святкового» обіду цього делікатесу вистачає вдосталь. На відміну від ссавців, птахи не володіють таким тонким чуттям, але ворони, використовуючи свій вродженний розум та кмітливість, часто приєднуються до цього свята життя! Вони просто вистежують зверху, заклопотаних закопуванням свого безцінного вантажу, самиць, терпляче вичікуючи закінчення процесу, а потім не поспішаючи розкопують кладку, сподіваючись, що цього разу лис їх не потурбує. Автору доводилося на власні очі спостерігати цю картину, кожного разу дивуючись когнітивним навичкам цих птахів. Далі – гірше, тим малюкам котрим вдалося дожити до вилуплювання з яєць ( період інкубації в залежності від температурних умов триває не менше місяця) й вибратися на поверхню, доведеться подолати довгий та сповнений небезпек шлях до води. Дещо винні самі матуся, котрі в пошуках підходящого місця для кладки занадто віддаляються від водоймищ. В умовах піщаних степів Кінбурна це не так й просто, адже пісок має бути не занадто пухким й одночасно не защільно порісший травою, в іншому випадку акуратного келехоподібного гнізда не викопати. А тут ще й спрацьовує давній й застарілий інстинкт, котрий й до тепер гонить їх поділі від води, котра раніше широко розливала в повінь. Тому черепашатам в найближчих кладках 50-150 м від берега щастить більше, а ось тим що з’явились на поверхні іноді навіть в кілометр шансів на виживання практично немає. І справа навіть не в багаточисельних поціновувачів молодої черепашатини, котрі вимагають «продовження бенкету» , але й в погодних умовах спекотного сезону. Вони просто висихають під палючим сонячним промінням, так й не побачивши смарагдових прибережних заростів комишу.

    Людина також вносить свій «неоціненний» вклад в цю трагедію. Багаточисельні піщані дороги котрі тягнуться вздовж озер, в своїй більшості мають глибоку колію, подолати котру малюкам, розміром з пять копійок, просто не під силу. Змушені рухатися по такій колії вони швидко гинуть чи то зїдені, чи то заживо запечені сонячним промінням. Ті черепашата, котрим вдалося уникнути цієї небезпеки та дібратися до води, все ще не мають можливості знизити пильність та розслабитися, адже для них все тільки починається: у воді не менше хижаків, котрі охочі ними поласувати. Мякий панцир та їхня не здатність до швидкого руху та пірнання у воді робить їх легкою здобиччю для багаточисельних цапель, водяних полівок, видр та інших водяних хижаків. Дещо з полегшенням вони можуть вдихнути не раніше як їм виповниться 5-6 років, коли вони підростуть, зміцніє панцир й мязи які дають змогу швидко переміщуватися у воді. Враховуючи все це не перестаєш дивуватися як їм вдається виживати й зберігати необхідну для розмноження чисельність, адже до статевого дозрівання доживає не значний відсоток від відкладених самицею яєць. Та життя вже дорослих та великих особин далеке від безпеки. Доволі часто можна зустріти покалічених, з ампутованими хижаками кінцівками черепах й погризаними в безсильній люті панцирами. Тож давайте ми, люди, знаючи це, будемо відноситися гуманніше до цієї безперечно милої й беззахисної тварини.

    12 листопада 2022 року, с. Василівка. Феноменально пізній вихід черепашки.

    Маркауцан О.Є., нуковий співробітник науково-дослідного відділу НПП “Білобережжя Святослава”