18 вересня — Всесвітній день моніторингу якості води
Вода є основою життя природних екосистем. Її стан визначає умови існування водних організмів, прибережної рослинності, птахів та інших тварин, а зміни якості води часто стають одним із перших сигналів порушення природної рівноваги.
Саме тому спостереження за станом водойм мають бути не разовими, а систематичними. Моніторинг дозволяє простежувати зміни фізичних і хімічних властивостей води, виявляти ознаки забруднення, засолення, евтрофікації та інших небажаних процесів, оцінювати вплив природних і антропогенних чинників та своєчасно визначати екологічні ризики.
Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» це питання має особливе значення. Водні об’єкти та прибережні екосистеми Кінбурнського півострова утворюють складну і дуже вразливу природну систему, стан якої залежить від водообміну, рівня і солоності води, температурного режиму, погодних умов та багатьох інших чинників.
Сьогодні, через тимчасову окупацію Кінбурнського півострова, можливості проведення повноцінних польових досліджень на цій території суттєво обмежені. Тому особливого значення набувають збереження накопичених раніше даних, аналіз багаторічних спостережень та використання сучасних методів дистанційного моніторингу.
Окремим напрямом дослідницької роботи є спостереження за озером Солонець-Тузли, де вивчаються зміни водного режиму та стану природного комплексу. Поєднання польових спостережень, лабораторних досліджень і супутникових даних допомагає краще розуміти сезонну та багаторічну мінливість водойми.
Супутникові дані особливо важливі сьогодні, адже дають можливість навіть за відсутності безпечного доступу до окремих територій простежувати зміни площі водойм, стану рослинності, наслідки пожеж та інші зміни природних комплексів.
Моніторинг води — це значно більше, ніж окреме вимірювання чи лабораторний аналіз. Це тривала історія спостережень за водоймою, яка дозволяє зрозуміти, як вона змінюється і чому відбуваються ці зміни.
Кожне збережене спостереження, кожен супутниковий знімок і кожен ряд даних сьогодні формують основу для оцінки змін і майбутнього відновлення наших природних екосистем.
День охорони озонового шару в Рибаківському ліцеї
16 вересня світ відзначає Міжнародний день охорони озонового шару — день, який нагадує нам про важливість захисту невидимого щита, що оберігає нашу планету від шкідливого ультрафіолетового випромінювання.
У Рибаківському ліцеї цей день провели цікаво та пізнавально! 🌿
🎨 Виготовили тематичний плакат — разом створили яскраву нагадувалку про важливість озонового шару.
🎲 Пограли у гру «Правда чи міф?» — перевіряли свої знання та дізнавалися нові цікаві факти про озон і атмосферу.
🎬 Переглянули пізнавальне відео, яке допомогло краще зрозуміти, що таке озоновий шар, чому його потрібно берегти та як діяльність людини може впливати на атмосферу.
Берегти озоновий шар — означає дбати про здоров’я людей, природу та майбутнє нашої планети!
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЧИСТИХ БЕРЕГІВ
Чистий берег починається з кожного з нас!
До Міжнародного дня чистих берегів учні Рибаківського ліцею долучилися до важливої екологічної ініціативи. Разом ми говорили про те, чому необхідно берегти Чорне море, не залишати після себе сміття та відповідально ставитися до природи рідного краю. 🐚🐬🌱
🧤 Під час заходу учні:
🔹 обговорювали проблему забруднення морів і океанів;
🔹 визначали, як кожен із нас може зменшити кількість відходів;
🔹 переконувалися, що маленькі добрі справи можуть змінювати світ.
🌍 Море не потребує від нас багато — лише відповідальності та любові.
Нехай наші береги будуть чистими, вода — прозорою, а природа — захищеною!
14 вересня відзначають Міжнародний день журавля
Журавель здавна є символом миру, свободи, вірності та любові до рідної землі. Для українців журавлиний ключ у небі — це образ рідної землі, пам’яті та надії. Ми називаємо журавля вісником весни, свободи й добрих змін. Хочеться, щоб над українськими селами й містами завжди було мирне небо, а журавлі могли безпечно повертатися до своїх гніздівель. Учні Тузлівської гімназії Горбай Іван і Шевченко Анастасія разом з фахівцем з екоосвіти НПП Білобережжя Святослава Створили аплікацію ” Журавель” з природних матеріалів і круп.
Науковці парку розпочали хімічні дослідження ґрунту та грязей озера Солонець-Тузли
На території озера Солонець-Тузли розпочалися хімічні дослідження ґрунту прибережної зони та грязей. Роботи проводять науковці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» з метою детального вивчення сучасного стану природних комплексів унікальної водойми.
Під час досліджень фахівці здійснюють відбір зразків ґрунту та грязей у різних ділянках берегової лінії. Надалі зібраний матеріал буде досліджено в лабораторних умовах для визначення його хімічного складу та основних показників.
Особлива увага приділяється грязям озера, які мають не лише природоохоронну, а й бальнеологічну цінність. За літературними даними та результатами попередніх досліджень, грязі озера Солонець-Тузли характеризуються лікувальними властивостями та розглядаються як природний бальнеологічний ресурс. Опубліковані матеріали також містять відомості про значні запаси лікувальних грязей озера.
Саме тому сучасне хімічне дослідження грязей є важливим не лише для оцінки екологічного стану водойми, а й для наукового вивчення її природних бальнеологічних ресурсів. Визначення хімічного складу, мінералізації та інших характеристик допоможе отримати актуальні дані про властивості грязевих відкладів і простежити можливі зміни їхнього складу в сучасних умовах.
Не менш важливим напрямом є дослідження ґрунтів прибережної території. Отримані результати дадуть змогу оцінити стан берегової зони, визначити особливості хімічного складу ґрунтів та сформувати основу для подальшого наукового моніторингу.
Озеро Солонець-Тузли є унікальним природним комплексом, де поєднуються висока мінералізація, соляні відклади, ропа та грязеві утворення. Водночас водойма має важливе природоохоронне значення як частина території Національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Вивчення хімічного складу грязей і прибережних ґрунтів дозволить не лише поглибити знання про природні процеси, що відбуваються в екосистемі озера, а й забезпечить наукове підґрунтя для збереження його цінних природних ресурсів.
Важливо, що поточні дослідження мають на меті отримання актуальних наукових даних, тому остаточні висновки щодо сучасного стану та властивостей грязей можна буде зробити після завершення лабораторних аналізів.
Для науковців парку це ще один важливий крок до систематичного вивчення Солонець-Тузли, збереження його унікальної екосистеми та раціонального ставлення до природних ресурсів території
