Март 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів

Голос Чорного моря!

Почути «голос моря» та більше узнати про його проблеми мають змогу учні шкіл – учасники «екологічної мандрівки», яка успішно проходить у Очаківській міській бібліотеці у рамках традиційного Міжнародного дня Чорного моря, який відзначаємо 31 жовтня.

24 жовтня, за ініціативою Чорноморського рибоохоронного патруля Державного агентства рибного господарства відбулася дуже цікава і корисна зустріч учнів 6-х класів Очаківської загальноосвітньої школи №2 з співробітником Держрибагентства – Аллою Барсуковою, яка підготувала презентацію про діяльність «рибоохоронного патруля», роботу рибоохоронних інспекторів та правила риболовства. Читать далее

Представник НПП «Білобережжя Святослава» — учасник науково-практичної конференції на Вінниччині

Протягом 19-22 вересня п.р. начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Світлана Тарабан брала участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції на тему «Роль національних природних парків в розвитку туризму в національному природному парку «Кармелюкове Поділля» (смт Чичельник, Вінницька обл.).

 


Тема її доповіді «Розвиток екологічного туризму в національному природному парку «Білобережжя Святослава» розкрила всі особливо сприятливі умови для розвитку екологічного туризму, що створюються на території національного природного парку «Білобережжя Святослава», де існує реальна можливість поєднати повноцінний відпочинок з пізнаванням природничого та історико-культурного потенціалу регіону. Читать далее

И СНОВА МУСОР !

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=263641197823954&set=pcb.263641497823924&type=3&theater

В національному природному парку «Білобережжя Святослава» пробігли по слідах Ахілла.

Cтало вже доброю традицією проводити на Кінбурні в кінці літа еко-спортивне свято «Ахіллів забіг». Ось і 19 серпня цього року національний природний парк «Білобережжя Святослава» (Миколаївська область) за підтримки Очаківської райдержадміністрації та міськвиконкому, Миколаївського клубу любителів бігу під керівництвом чемпіона Європи І.Гриника вже сьомий рік поспіль провели на території парку в районі рекреаційної ділянки «Кінбурнська стрілка» еко-спортивне свято «Ахіллів забіг». Цьогорічний забіг відбувся під гаслом популяризації та відродження традиційного промислу Очаківщини — бджолярства. Читать далее

Ціна відпочинку в наметі

Формування ціни для відпочинку в наметах

На Кінбурнській косі відбудуться змагання по бігу «Ахіллів забіг»

Вже сім років поспіль національний природний парк «Білобережжя Святослава» (Миколаївська область), за підтримки Миколаївського клубу любителів бігу, проводять на рекреаційній ділянці «Кінбурнська стрілка» еколого – спортивне свято – «Ахіллів забіг». Читать далее

Рятувальники, правоохоронці та співробітники національного природного парку «Білобережжя Святослава» провели рейд по лісовій зоні Кінбурнської коси

Майже біля кожного лісового масиву встановлені попереджувальні таблички «Бережіть ліс від вогню!». Однак статистика свідчить про те, що громадяни ігнорують звернення.

14 липня співробітники Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, спільно із правоохоронцями та представником національного природного парку “Білобережжя Святослава”, провели інформаційно-роз’яснювальну роботу з відпочиваючими на території лісового масиву Кінбурнської коси.

Читать далее

Археологічні знахідки первісної доби на Кінбурнській косі

В роботі аналізуються окремі археологічні знахідки з Кінбурнської коси (Миколаївська область). Це знаряддя з кременю, каменю та кістки, більшість з яких знайдені між селами Покровське та Василівка. Колекція складається з нуклеуса, наконечників з кременю та кістки, скребачок, топора-тесла тощо. Попередньо, більшість з цих матеріалів датується у межах неоліту-доби ранньої бронзи.Ключові слова: Кінбурнська коса, неоліт, енеоліт, доба ранньої бронзи, археологічні знахідки.

 

В 2005-2009 годах на территории Кинбурнской косы была собрана небольшая археологическая коллекция, материалы которой позволяют несколько удревнить время начала заселения данной территории. Основная часть археологического материала обнаружена между селами Покровское и Васильевка. Собранная коллекция состоит из 11 каменных, костяных и кремневых предметов (табл. 1). Изделия из кремня преобладают. Кремень черного, молочно-коричневого и серого оттенков, не патинизирован, хотя на отдельных предметах присутствуют отдельные точки патины. Однако, необходимо отметить, что наличие или отсутствие патины на изделиях из кремня не является каким-то хронологическим признаком.

Таблица 1. Технико-типологический состав коллекции

подъемного материала

Наименование изделия Материал Кол-во Примечание
1 Нуклеус 2-х площадочный Кремень 1
2 Скол обновления нуклеуса Кремень 1 Реберчатая пластина
3 Скребки Кремень 2
4 Пластина с ретушью Кремень 1 Трапеция?
5 Наконечники Кремень 3 Бифасы
6 Обломок (лезвие) топора Кремень 1 Шлифованный
7 Топор Песчаник 1 Шлифованный
8 Стрелка Кость 1
Всего 11

 

 

Рис.Образцы. (фотоЧаус В.)

 

Нуклеус 2-х площадочный (2,7х2х1 см) с одной плоскостью скалывания, сильно сработан. Площадки противолежащие, оформлены сериями крупных и мелких сколов. Судя по размерам и негативам сколов рабочей поверхности, изначально служил для получения тонких правильнопризматических микропластин (путем отжима?).

Тыльная поверхность нуклеуса покрыта желвачной коркой. Датировать данное изделие можно в достаточно широких хронологических пределах, но однозначно эпипалеолитическим временем.

Скол обновления нуклеуса (реберчатая пластина) достаточно крупный (7х2,2 см), характерен для призматической техники расщепления. Судя по размерам, сколот с довольно крупного нуклеуса. Датировать подобное изделия практически невозможно.

В коллекции присутствуют два скребка: концевой и концевого типа. Концевой скребок изготовлен на крупной пластине с одной ретушированной стороной. Также, по вентральной и дорсальной плоскостям нанесены несколько крупных уплощающих скола. Скребок концевого типа изготовлен на крупном отщепе подчетырехугольной формы. Кроме лезвия, ретушью обработаны две боковые грани, придавая при этом ему вид подокруглого изделия. Исходя из формы и характера оформления подобные изделия более характерны для эпох неолита-бронзового века, чем для верхнего палеолита. Мезолитическое время для датировки подобных изделий можно, с большой долей вероятности, исключить вследствие сильной микролитичности изделий эпохи мезолита прилегающих территорий [напр.: 5; 7].

Крупная пластина (3,9х2,9 см) с ретушью по одному краю, кроме этого усечена ретушью с двух концов, что придает ей вид ассиметричной трапеции. Вдоль другого края на вентральной поверхности присутствуют разноразмерные фасетки плоских сколов. Судя по всему, это следы от производственной деятельности, что предполагает использование данного изделия в виде ножа (либо серпа?), который закреплялся в рукояти. Данное изделие также модно датировать эпипалеолитическим временем.

Среди кремневых изделий также присутствуют три бифасиальных наконечника. Два из них – однотипны, только несколько отличаются друг от друга параметрами (4,8х3х0,5 см и 5х2,5х0,6 см) и формой основания (у одного – прямое, у другого – слабовогнутое), которое утончалось сколами. Подобные наконечники также можно датировать в достаточно широких хронологических пределах: от эпохи неолита до ранней бронзы. Они известны на памятниках новоданиловского типа, азово-днепровской, буго-днестровской, трипольской культур, погребениях мариупольского типа и усатовской культуры и др. [напр.: 1, 162-163, 314; 2, 183; 4, табл. LV; 3, рис 24; 6, 46, рис 18; 8, 19]. Третий наконечник отличается от первых двух формой базальной части, которая несколько утолщенная и закруглена ретушью. Параметрами он несколько больше первых двух (6,7х3х0,7 см). Это изделие, судя по незначительной заполировке, могло использоваться в производственной деятельности (как наконечник или нож). С другой стороны – это могла быть и заготовка для изготовления вышеописанных наконечников.

Последнее изделие из кремня представляет собой лезвие топора размерами 5х4х1,7 см, которое впоследствии использовалось в качестве долота. Лезвие зашлифовано. На лезвии отмечены, видимые невооруженным глазом, четкие линейные следы от работы. Каким образом была обработана отсутствующая часть изделия – сказать в настоящий момент сложно. Вероятнее всего, лезвие топора было зашлифовано, а остальная часть оббита подобно теслам из мариупольского могильника или топоров трипольской и других культур [1, 236, 247; 4, табл. XVII]. Как уже указывалось, изделие было сломано в древности. А лезвие использовалось в качестве долота, т.к. на сломе отмечены серия небольших фасеток от ударов. Изделия такого типа появляются в эпоху неолита (напр.: в погребениях Мариупольского могильника, где они названы «клинами» [1, 162-163; 4, табл. XVII]) и известны в археологических культурах последующих эпох (например, в трипольской культуре).

Топор (длина лезвия 5,3 см, общая длина – 8 см) изготовлен, вероятно, из песчаника. Лезвие и боковые грани сильно зашлифованы. Лезвие, в сечении, несколько ассиметрично, что сближает его с теслом. На лезвии отмечены, видимые невооруженным глазом, четкие линейные следы от работы. Подобные изделия появляются в разных археологических культурах эпохи неолита [напр.: 1, 162-163, 195; 8, 19] и существуют в течении энеолитической и бронзовой эпох.

Плоский двухлопастный черешковый наконечник, вероятно, изготовлен из трубчатой кости крупного животного. Его длина – 8,7 см, ширина лопастей – 3,3 см. Край одной лопасти слегка обломан. Кость слегка обожжена. После того, как наконечник был вырезан, его перо было с двух сторон пришлифовано. Определить его хронологию и культурную принадлежность на данный момент проблематично, но по аналогиям с изделиями из кости разных археологических культур, его предварительно можно датировать эпохами энеолита-ранней бронзы.

Таким образом, на основании типологического анализа собранного археологического материала можно сделать предварительный вывод о том, территория Кинбурнской косы была заселена в первобытное время (неолит-ранняя бронза). Определить более точные хронологические рамки и культурную атрибуцию данных археологических материалов, на данный момент, достаточно проблематично, так как найденные изделия могли изготавливаться в любой из трех определенных периодов. Необходимо так же учитывать, что эти материалы локализированы не в одном месте, а собраны в разных местах, хотя и на небольшом участке, Кинбурнской косы. Так или иначе, территория Кинбурнской косы является весьма перспективным регионом для поиска памятников первобытного времени.

 

Регата «Козацький шлях» прибула  до  Білобережжя..

            9 липня 2018 року в м. Очаків завершена Всеукраїнська вітрильна  регата  «Козацький шлях». Організатор змагань — федерація вітрильного спорту Дніпропетровської   області, крейсерський яхт–клуб м.Дніпро, при підтримці Дніпропетровської ОДА, низки козацьких  та громадських об’єднань. В змаганнях взяли шістдесят яхтсменів, що склали екіпажі  20 вітрильників, які стартували 1-го липня  з м. Дніпро. Читать далее

22 червня 2018 року в НПП відбулось чергове друге засідання науково-технічної ради

В конференц-залі Національного природного парку «Білобережжя Святослава» 22 червня 2018 року зібрались представники управління екології та природних ресурсів у Миколаївській області, органів самоврядування, представник ДП «Очаківського ЛМГ» та РЛП «Кінбурнська коса» інші члени науково-технічної ради, з метою проведення чергового засідання науково-технічної ради.

Читать далее