Закавказький богомол: майстер маскування у «Білобережжі Святослава»
Ніндзя з гілок та очерету: чому закавказького богомола варто шукати в екосистемах «Білобережжя Святослава»!
Серед розмаїття степової та прибережної фауни Національного природного парку «Білобережжя Святослава» мешкає майстер маскування, чиє життя нагадує гостросюжетний трилер. Знайомтеся — деревний богомол закавказький (Hierodula tenuidentata), вид, який почувається на наших південних просторах як удома, демонструючи дивовижні поведінкові стратегії.
Майстер маскування та тактика засідки!
Цей вид богомолів повністю виправдовує свою назву: його забарвлення ідеально імітує зелене листя, молоді пагони або вигорілу на сонці соломину залежно від сезону та середовища існування. На території парку їх найчастіше можна помітити серед чагарників, у кронах дерев або на високих степових трав’янистих рослинах.
Поведінка закавказького богомола під час полювування — це класика терпіння. Він може годинами нерухомо сидіти в засідці, зливаючись із фоном. Голова комахи здатна обертатися на 180 градусів, скануючи простір у пошуках здобичі. Щойно потенційна жертва — муха, метелик чи коник — наближається на відстань блискавичного кидка, потужні передні кінцівки, озброєні шипами, спрацьовують за долі секунди. Здобуття їжі для нього — справа техніки і повної непомітності.
Театральний захист: коли мисливець стає «страшним»!
Попри репутацію безжального хижака, богомол сам часто стає об’єктом уваги птахів чи дрібних ссавців. У моменти небезпеки його поведінка кардинально змінюється: із тихого мандрівника він перетворюється на справжнього театрального актора, що застосовує психологічний тиск на ворога.
Закавказький богомол демонструє класичну дефензивну (оборонну) поведінку:
Апосематична стійка: різко розпрямляє крила, демонструючи яскраві плями на внутрішньому боці, які нагадують очі хижака.
Шипіння та розгойдування: починає розгойдуватися з боку в бік і може видавати характерні звуки, намагаючись візуально збільшитися в розмірах і налякати кривдника.
Антропогенний фактор та розселення!
Цікаво, що ареал цього виду стрімко розширюється на північ та захід України через глобальні кліматичні зміни та активне перевезення вантажів. Богомол закавказький легко пристосовується до антропогенних ландшафтів, проте природні, непорушені екосистеми нашого парку залишаються для нього ідеальним домом, де зберігається баланс між хижаком і здобиччю.
Побачити цього унікального мешканця в природі — справжня удача для уважного туриста. Головне — пам’ятати про правила екологічної безпеки: милуйтеся дикою природою «Білобережжя Святослава» очима, фотографуйте на згадку, але залишайте мешканців їхнього природного середовища в безпеці.
Міжнародна ніч кажанів: розвінчуємо міфи про нічних мешканців Білобережжя
Останні повні вихідні серпня — це час, коли екологічна спільнота у всьому світі відзначає Міжнародну ніч кажанів (International Bat Night). Ця традиційна просвітницька подія покликана привернути увагу суспільства до рукокрилих — єдиних ссавців, здатних до активного польоту, а також розвіяти поширені міфи та нагадати про важливість їх збереження.
Для території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» рукокрилі є невіддільною та важливою частиною місцевого біорізноманіття. Унікальне поєднання піщаних арен, прибережних лісових насаджень, лук та водно-болотних угідь Кінбурнського півострова створює сприятливі умови для проживання, полювання та сезонних міграцій багатьох видів кажанів. Ці тварини виконують надзвичайно важливу роль у підтримці екологічного балансу та функціонуванні всієї екосистеми.
За одну ніч один кажан здатний з’їсти кількість комах, що за вагою дорівнює третині або й половині його власного тіла, виловлюючи до тисячі дрібних шкідників за годину польоту. Знищуючи величезну кількість шкідників сільського та лісового господарства, а також комарів та мошок, вони виступають природними та безкоштовними регуляторами їх чисельності. Окрім регуляції комах, кажани є важливими учасниками ланцюгів живлення: вони самі слугують здобиччю для багатьох нічних пернатих хижаків, а їхній послід (гуано) збагачує ґрунти цінними поживними речовинами, підтримуючи унікальну мікрофлору. Через швидкий обмін речовин та чутливість до змін у середовищі кажани виступають високоточними біоіндикаторами: зміна чисельності їх популяцій одразу сигналізує про стан забруднення довкілля, якість водойм та загальне здоров’я всієї екосистеми Кінбурнщини.Сьогодні абсолютно всі види кажанів, які зустрічаються на території України, занесені до Червоної книги України та перебувають під охороною міжнародних угод, зокрема Бернської конвенції та Угоди про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS). Головними чинниками зменшення їх чисельності залишаються знищення природних сховищ, руйнування біотопів, фактор занепокоєння під час сплячки та хибні стереотипи з боку людини.
Кожен із нас може зробити свій внесок у збереження цих дивовижних створінь: достатньо не турбувати тварин у місцях їх відпочинку, дбайливо ставитися до дуплистих дерев та допомагати поширювати правдиву інформацію про їх користь для довкілля. Науковці та працівники НПП «Білобережжя Святослава» продовжують моніторинг популяцій рукокрилих та еколого-освітню діяльність, адже збереження кажанів — це важливий крок до збереження всієї дикої природи нашого краю.
Озеро Солонець-Тузли: підсумки природоохоронної роботи за тиждень
Черговий робочий тиждень (17.08.2026 -22.08.2026) на території Покровсько-Хуторського ПНДВ на озері Солонець-Тузли минув насичено, продуктивно та, головне, спокійно!
Здійснюємо щоденний контроль за дотриманням природоохоронного режиму, дбаємо про протипожежну безпеку, підтримуємо порядок і ділимося головними підсумками тижня:
Оглянуто інформаційні знаки та штучні гніздівлі (острівці для птахів, сов’ятники, шпаківні, штучні нори) — усе в задовільному стані!
Берегову лінію озера регулярно очищаємо від побутового сміття.
Під час патрулювань зафіксовано чимало мешканців нашого парку:
Птахи: великі зграї мартинів звичайних, сиворакші, кульони великі, чибіси (чайки), фазани, луні очеретяні, а також боривітри та одуди.
Сліди тварин: зафіксовано сліди дикого кабана та шакалів.
Пройшли навчання щодо порядку проведення біотехнічних заходів та типів споруд, яке провів провідний інженер з охорони природних екосистем. Спільно з колегами з наукового та еколого-освітнього відділів супроводжували делегацію Polaris («Підтримка багаторівневого врядування в Україні») під час візиту на територію ПЗФ. Порушень природоохоронного режиму та осередків загоряння протягом тижня не зафіксовано.
