Міжнародний день водоростей: невидимі архітектори водних екосистем
12 жовтня — нагода згадати про організми, без яких неможливо уявити повноцінне життя морів, лиманів і озер. Водорості беруть участь у фотосинтезі, утворенні органічної речовини та кругообігу поживних елементів, створюють середовище існування для багатьох водних організмів і підтримують функціонування водних екосистем.
Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» водорості є важливою складовою природного різноманіття Чорноморського узбережжя, лиманів та внутрішніх озер Кінбурнської коси. У науковому дослідженні Федора Ткаченка та Євгена Касьянова, опублікованому в журналі «Альгологія» у 2025 році, узагальнено результати вивчення водоростей-макрофітів прибережжя Кінбурнської коси та її внутрішніх озер. Упродовж досліджень 2019–2021 років було виявлено 53 види водоростей-макрофітів, серед яких переважали зелені (42,6 %) і червоні водорості (40,7 %). Таке різноманіття відображає неоднорідність водних оселищ Парку — від морських акваторій до лиманів і внутрішніх озер.
Особливо цікавою мешканкою Чорного моря є гонголарія бородата (Gongolaria barbata), раніше відома як Cystoseira barbata. Це бура багаторічна водорість, розгалужена слань якої нагадує невеликий підводний кущ. Вона відіграє важливу екологічну роль: створює укриття для дрібних водних організмів, бере участь у формуванні харчових ланцюгів завдяки фотосинтезу та реагує на зміни умов морського середовища. Температура, прозорість і солоність води, надходження поживних речовин та стан донного субстрату можуть впливати на розвиток угруповань цієї водорості.
Водорості також мають значення для екологічного моніторингу. Зміни їхнього видового складу та стану угруповань допомагають виявляти порушення у функціонуванні водних екосистем. Для НПП «Білобережжя Святослава» дослідження водного біорізноманіття особливо актуальні в умовах воєнних дій та їхніх наслідків для природного середовища. Збереження наукових даних і продовження доступних досліджень створюють основу для оцінювання екологічних змін та планування майбутнього відновлення природних комплексів.
Міжнародний день водоростей нагадує, що збереження водного біорізноманіття починається з уваги до найменших мешканців водойм. Бережімо Чорне море, лимани й озера Кінбурнської коси — унікальні природні системи, кожен компонент яких має своє значення.
1 фото: автор Falk Viczian Solarboot-Projekte gGmbH
2 фото: автор elenasuslova
3 фото: Edi Gljušćić
Ваші спостереження птахів мають значення!
Всесвітній день мігруючих птахів (ВДМП) у 2026 році покликаний показати важливу роль громадської науки у збереженні птахів. Спостерігаючи за птахами та розміщуючи свої спостереження і фото птахів на онлайн-платформах iNaturalist, eBird, Птахи України, UkrBIN ми не тільки збираємо наукові дані, але й дізнаємося про загрози, з якими стикаються перелітні птахи, і надихаємось на прямі природоохоронні дії.
ВДМП у екологічному календарі національного природного парку «Білобережжя Святослава» займає особливе місце, адже парк розташований у межах Азово-Чорноморського та Бузького міграційних коридорів птахів та зазнає негативного впливу воєнних дій через російську агресію.
Наведемо деякі факти по святу та інвазії – як різновид міграцій птахів:
Передумовою святкування ВДМП стала Міжнародна конвенція захисту птахів, яку
було прийнято у 1906 році.
ВДМП започатковано у 2006 р. Секретаріатом Угоди про збереження афро-
євразійських мігруючих водно-болотних птахів у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин. Україна ратифікувала обидві ці угоди.
ВДМП відзначають восени та навесні. Осінній етап припадає на другу суботу та
неділю травня, у 2026 році, відповідно, на 10-11 жовтня.
ВДМП покликаний підкреслити важливість захисту перелітних птахів та їхніх оселищ, підвищити обізнаність людей про проблеми та перешкоди, з якими стикаються перелітні птахи, про їхнє значення для екосистем і про глобальну співпрацю, необхідну для їхнього збереження.
ВДМП відзначають, спостерігаючи за птахами, проводять еко-просвітницькі заходи тощо. У цьому році наголошено на важливості занесення свої спостережень на онлайн-платформи, де накопичуються дані по біорізноманіттю.
Дослідження міграцій птахів НПП «Білобережжя Святослава» під час російсько-української війни продовжуються на оз. Солонець-Тузли та прилеглих територіях і акваторіях. На озері та в його водоохоронній зоні станом на жовтень відоме перебування близько 150 видів птахів, більшість із яких – мігранти.
Одним із різновидів міграції є інвазія, коли птахи у пошуках їжі з’являються у місцях,
де звичайно не трапляються. До інвазій птахів спонукають неврожаї кедрових горіхів та
іншої їжі, що виникають внаслідок лісових пожеж, несприятливих кліматичних умов і т.п.
Восени 2026 р. в Україні помічено інвазії таких видів:
чиж – птахи з’явились поза місцями гніздування дещо раніше ніж зазвичай, подекуди ще влітку, і в більшій кількості ніж зазвичай. Чорна синиця і горіхівка – птахи почали траплятися з вересня, в межах населених
пунктів і поза ними. Синиці вже досягли узбережжя Чорного моря, а горіхівки помічені біля м. Миколаїв. Птахи довірливі до людини, їх можна розглядати з відстані метра і фотографувати навіть смартфоном. Полюбляють живитись на хвойних деревах, а горіхівки і на землі.
До інвазійних видів на півдні Миколаївщини також відносяться омелюх, ялиновий, шишкар і довгохвоста синиця. Потужна інвазія останнього виду спостерігали минулої зими.
Науково-дослідний відділ НПП «Білобережжя Святослава»
Використано фотографії птахів із сайту Птахи України https://uabirds.org та інформацію з
сайту https://www.migratorybirdday.org
Зберігаючи оселища – зберігаємо види!
Важливо охороняти не тільки тварин, рослин, гриби і лишайники, а й місця їх оселищ. Саме на цьому ґрунтується концепція Смарагдової мережі Європи в Україні. Зазначимо, що національний природний парк «Білобережжя Святослава» входить відразу до 5 об’єктів Самарагдової мережі, а актуальність відновлення оселищ буде пріоритетним завданням після деокупації Кінбурнської коси та її розмінування.
Тому співробітники парку з неабияким інтересом взяли онлайн-участь у науково-
практичному семінарі «Оселищний підхід в Україні».
Семінар відбувся 07.10.2026 на базі Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
Під час семінару розглянуто значення оселищного підходу для охорони природи, питання практичного менеджменту лісових і степових оселищ, досвід їх картування, досвід інших країн, а також визначено кроки, необхідні для переходу від Смарагдової мережі до Naturа 2000 та впровадження оселищного підходу в Україні.
Організаторами семінару крім університету виступили: ГО «Екосоціум»,Українська
Природоохоронна Група, ГО «Терен», БО «Фонд природи України».
Друзі маємо чудову новину та просимо про вашу підтримку!
Наша талановита колега Пігій Марія бере участь у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності студентів педагогічних закладів «Перший урок».
Вона вже успішно подолала 2-й етап із вражаючим результатом — 98.75 бала! Завдяки такому високому результату Марія увійшла до топ-50 найкращих учасників з усієї країни та пройшла до наступного, 3-го етапу! Зараз триває додаткова номінація «Приз глядацьких симпатій», і нашій Марії дуже потрібні ваші голоси та підтримка!Як підтримати Марію? Це займе лише хвилинку:
Перейдіть за посиланням на YouTube: https://youtu.be/PPB5knEPlNw
Перегляньте відео.
Поставте лайк
Залиште коментар під відео (наприклад: «Супер!», «Все дуже зрозуміло!», «Чудове пояснення!» або «Дитина точно зрозуміє!»).
Кожен ваш перегляд, лайк та коментар — це величезний крок до нашої спільної перемоги! Разом ми — сила!
Науковці НПП «Білобережжя Святослава» долучилися до вебінару з питань моніторингу біорізноманіття
6 жовтня 2026 року науковці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» взяли участь в онлайн-вебінарі на тему «Як побудувати систему управління моніторингом біорізноманіття – досвід європейських країн», організованому Міністерством економіки та довкілля України за підтримки Фінського інституту навколишнього середовища (Syke).
Захід відбувся в межах реалізації міжнародного проєкту «Підтримка України в оцінці шкоди довкіллю та розвитку моніторингу якості води та наземного біорізноманіття» (UFEM), спрямованого на посилення спроможності державних органів України у сфері охорони довкілля та управління водними ресурсами, а також на вдосконалення системи формування екологічної інформації.
Під час вебінару учасники мали можливість ознайомитися з європейським досвідом організації та управління моніторингом біорізноманіття, підходами до систематичного збору, опрацювання й використання екологічних даних, а також із принципами розбудови ефективної системи спостережень за станом природних екосистем.
Для науковців природно-заповідних установ такі заходи мають особливе значення, адже системний моніторинг біорізноманіття є важливою складовою збереження природних комплексів, оцінювання стану екосистем і своєчасного виявлення загроз для окремих видів та природних комплексів загалом. Отримання актуальної та достовірної інформації створює наукове підґрунтя для планування природоохоронних заходів, визначення пріоритетів збереження рідкісних видів і середовищ їх існування.
Для Національного природного парку «Білобережжя Святослава» питання розвитку моніторингу біорізноманіття є особливо актуальними з огляду на унікальність природних комплексів Кінбурнського півострова, різноманіття прибережних, водно-болотних і степових екосистем. А також необхідність оцінювання впливу воєнних дій на: природне середовище окупованого Кінбурнського півострова за допомогою методів ДЗЗ; озеро Солонець-Тузли, яке знаходиться близько до лінії фронту, але є можливість проведення натурних спостережень.
Участь у професійних заходах такого рівня сприяє обміну досвідом, ознайомленню з європейськими практиками та вдосконаленню наукових підходів до спостереження за станом природних територій. Важливим завданням залишається подальше впровадження сучасних методів збору й аналізу даних, зокрема дистанційного спостереження, у поєднанні з польовими дослідженнями та систематичними спостереженнями за природними комплексами.
Розвиток ефективної системи моніторингу біорізноманіття є необхідною передумовою для збереження природної спадщини України, відновлення постраждалих екосистем і наближення національної природоохоронної діяльності до європейських стандартів.
