13 травня 2026 року було оголошено результати міжнародного проєкту City Nature Challenge 2026. В цьому році Україна була представлена 35 проектами – це найвищий показник серед європейських країн у 2026 році. Територіальні громади в цьому році вперше брали участь у проєкті. І Коблівська сільська територіальна громада цьогоріч стала справжньою сенсацією конкурсу.

Вперше беручи участь у City Nature Challenge 2026, як окрема громада, вона продемонструвала результати, що випередили навіть великі обласні центри. У загальному рейтингу серед проєктів з України посіла 4 місце! І це враховуючи, що участь брали великі міста. Серед громад Коблівська сільська територіальна громада посіла 2-ге місце!

Загалом протягом проєкту, в межах Коблівської громади зафіксовано 1100 об’єктів біорізноманіття, серед яких виявлено місця проживання рідкісних видів та зафіксовано інвазійні види, що загрожують місцевій екосистемі. В межах громади дослідження охопили в тому числі і унікальні ландшафти Причорноморя в межах природо-заповідних обєктів – Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський».

Слід розуміти, окрім престижу, ці дані мають прикладне значення: вони дозволяють оновлюють списки видів для заповідних територій та для громади загалом та допомагають екологам у моніторингу рідкісних рослин і комах, які раніше могли залишатися непоміченими.

Адміністраторами проекту City Nature Challenge 2026: Kobleve rural territorial community виступали працівники Національного природного парку «Білобережжя Святослава» та ГО «Мій напрям». Але успіх Коблевого став можливим лише завдяки активній співпраці місцевих жителів, рекреантів, екологів, науковців НПП «Білобережжя Святослава» та ГО «Мій напрям».

Ці результати ще раз підтвердили статус Коблівської громади не лише як курортного центру, а й як екологічно свідомої спільноти, що дбає про збереження унікальної природи півдня України.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

Сьогодні, 15 травня, відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Національним природним парком «Білобережжя Святослава» (в.о.директора Вікторія ПЕТРЕНКО) та Миколаївським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях (Євдокія БЄЛЯЄВА). В рамках Меморандуму передбачено складання планів спільних дій та проектної діяльності, здійснення відповідно до компетенції Сторін заходів, спрямованих на надання допомоги (послуг), які сприятимуть ресоціалізації суб’єктів пробації, організація та проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, тренінгів, семінарів, акцій, екскурсій та інших спільних заходів з питань, що стосуються пробації та надання допомоги (послуг) суб’єктам пробації.

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

До Дня любові до дерев, яке щорічно відзначають 16 травня, у Рибаківському ліцеї провідним фахівцем з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава» проведено цікавий та пізнавальний захід. Учні прослухали захопливу історію про значення дерев у природі та житті людини, дізналися, чому дерева називають «легенями планети» та як важливо берегти природу.

Особливою частиною заходу стало створення «Дерева бажань». Діти із задоволенням писали свої мрії, побажання та теплі слова, прикрашаючи символічне дерево добра й надії.

Такі заходи формують у дітей любов до природи, відповідальність за довкілля та бажання робити світ зеленішим і кращим.

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

В Україні, як і в усьому світі, основні заходи з нагоди екологічної освіти проходять 26 січня (Всесвітній день екологічної освіти) та 14 жовтня (День екологічної освіти). Також, іноді, 12 травня відзначають як День екологічної освіти.

До Дня екологічної освіти (12 травня) учні Рибаківського ліцею під керівництвом провідного фахівця з екоосвіти НПП «Білобережжя Святослава» провели практичне дослідження pH ґрунтів у парковій зоні.

Під час роботи школярі за допомогою індикаторного паперу визначали кислотність ґрунту та досліджували, які умови є сприятливими для різних груп рослин

Учні з’ясували, що голонасінні рослини краще ростуть у слабокислому ґрунті, а багато покритонасінних добре розвиваються у нейтральному або слабокислому середовищі.

Такі дослідження допомагають не лише закріпити знання з біології та екології, а й формують дбайливе ставлення до природи та розуміння важливості збереження довкілля

Відділ еколого-освітньої роботи та рекреації НПП “Білобережжя Святослава”

Водоохоронна зона озера Солонець-Тузли – це місце, де зустрічаються солоний вітер, гаряче сонце та первісна краса дикого степу, серед розмаїття якого особливе місце посідає Ковила Лессінга (Stipa lessingiana). Адже, коли настає час її цвітіння, схили озера перетворюються на живе біле море, що хвилюється від найменшого подиху вітру.

А ще, ця рослина є справжнім реліктом, який занесенийй до Червоної книги України, а її угруповання – до Зеленої книги України. Крім, того ковила Лессінга виступає індикатором цілинного, незайманого степу, що зберіг свою прадавню енергію і ще не зазнав руйнівного впливу плуга.

Ковила – це щільнодернинний злак, що утворює компактні купини з вузьким листям, яке допомагає зберігати вологу в умовах літньої посухи, а її головна прикраса – довга пір’яста ость – здатна розносити насіння на великі відстані. Найбільш вражаючий вигляд схили озера Солонець-Тузли мають у травні та на початку червня, коли ковила Лессінга масово квітує, створюючи неповторний ландшафт. Ковила Лессінга на цих схилах виконує важливу екологічну роль, оскільки її потужна коренева система стримує ерозію берегів, а густі купини стають домом для рідкісних комах.

Сьогодні такі ділянки у степовій зоні України опинилися під загрозою зникнення, через розорювання земель та надмірний випас худоби, тому збереження кожної куртини є критично важливим для екосистеми Причорномор’я. Відвідувачам варто пам’ятати, що не можна зривати рослини для букетів чи руйнувати дернину, адже справжня цінність ковили полягає в її природному стані. Для фотографів та натуралістів схили біля лиману в період цвітіння є справжнім скарбом, особливо під час заходу сонця, коли промені підсвічують сріблясті ості ковили, створюючи магічне сяйво, що підкреслює велич та крихкість українського степу.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”