Жовтень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Архів

[location-weather id="6459"]

Цікаво знати

Пташине різноманіття оз. Солонець-Тузли

Солоноводне озеро Солонець–Тузли має площу 375,0 га, розташоване поблизу пониззя Березанського лиману між с. Тузли та с. Рибаківка (рис.). У радянські часи озеро розділено дамбою на верхню та нижню частини. Більша частина озера з 1984 р. має статус гідрологічного заказника місцевого значення, а в 2012 р. включена до складу національного природного парку «Білобережжя Святослава». Все озеро з прилеглими ділянками є об’єктом Смарагдової мережі Європи та разом з Березанським лиманом включено до складу територій важливих для збереження птахів (IBA-територія).

Високий міжнародний та національний природоохоронний статус озера значною мірою направлений на збереження видів птахів котрі охороняються Бернською конвенцією та занесені до Червоної книги України. Також тут мешкають види занесені до Червоного списку Миколаївської області та інших природоохоронних переліків.

Історія досліджень птахів озера Солонець–Тузли сягає понад 120 років. На початку ХХ ст. тут збирав кладки та здобував птахів препаратор Херсонського обласного краєзнавчого музею Т. Барей. Більша частина колекції птахів до нашого часу зберігається в колекції зазначеного музею.

З липня 1903 р. до травня 1906 р. в околицях м. Очаків проводив спостереження військовий та мисливець Дмитро Олександрович Подушкін. За результатами досліджень він підготував ґрунтовну статтю: «Заметки о перелетах и гнездовании птиц в окр. Днепровского лимана» котра містить і дані про птахів оз. Солонець-Тузли, які він називав Тузлівськими соляними промислами (Подушкин, 1913).

Сучасний період досліджень охоплює понад 25 років. Загалом пташине населення озера Солонець-Тузли з прилеглою водозахисною смугою подібне до Кінбурнського півострова. Але тут гніздиться кілька видів, відсутніх на Кінбурнському півострові: сиворакша, плиска жовта, трав’янка лучна, трав’янка чорноголова. Саме озеро є важливим місцем концентрації водно-болотяних видів птахів, чисельність і видовий склад яких залежить від рівня води та кормової бази, особливо ракоподібної тварини – артемії соляної. Серед них галагаз, кулики, крячки, мартини та інші.

На озері гніздяться занесені до Червоної книги України: кулик-довгоніг (фото 1), чоботар (фото 2), морський пісочник (фото 3), малий крячок (фото 4). Вони влаштовують гнізда на землі, мілководді, острівцях (фото 4–6); сиворакша (фото 7) – в норах в урвистих берегах озера. Важливе значення озеро має також для підтриманні життєдіяльності качки-галагаза (фото 8) – занесеної до Червоного списку Миколаївської області. Галагаз тут розмножується та тримається у позагніздовий період зграями з сотень і більше особин.

Орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»

Костянтин РЕДІНОВ

Дякуємо нашим благодійникам

Благодійність та щирість завжди цінилася у всі часи, а в буремні події війни – тим більше. Для нашого національного природного парку «Білобережжя Святослава», що знаходиться зараз на більшій своїй території в окупації та потерпає від повномасштабних руйнувань, – це частинка світлої надії на відновлення та активне сьогодення. Адже ми не припиняємо працювати, захищати територію та завдячувати нашим захисникам, – як всіх, так і наших безпосередніх десяти працівників парку – воїнів, що стали до лав ЗСУ та боронять нашу неньку-Україну. І наші благодійники, що допомагають нам в цей нелегкий час працювати та охороняти довкілля – це справді щирі та безкорисні люди, для яких поклик серця – це не пусті слова, а відповідальність і честь.

Приємним вкладенням в розвиток та охорону довкілля стало безкорисне надання нашому парку професійної метеорологічної станції та 500кг зерносуміші для підкормки звірів на території озера Солонець-Тузли від місцевих мешканців Коблівської територіальної громади.

Дякуємо вам за ваше добре серце та небайдужість до повсякденних турбот парку. Нехай всі ваші вкладення вертаються вам сторицею! Здоров’я, наснаги та удачі у всі ваших справах! Слава Україні!

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

Працюємо на озері Солонець-Тузли

Покровсько-Хуторське природоохоронне науково-дослідне відділення парку було створено ще в 2012 році. Воно отримало свою назву від давнього найменування села на березі Дніпро-Бузького лиману, на Кінбурнському півострові, – Покровські Хутори, яке в подальшому було перейменовано на Покровське. Сьогодні працівники цього відділення активно працюють в іншому неокупованому куточку нашого парку – на території гідрологічного заказника озера Солонець-Тузли, що в Коблівській територіальній громаді. Щоденна кропітка робота по збереженню цього чудового куточка нашого південного степу приносить свої результати, адже патрулювання навколо озера, встановлення попереджувальних та інформаційних вказівників та знаків, інформаційно-роз’яснювальна робота з місцевими жителями, дітьми, туристами та любителями «оптового» і хижацького збирання унікальної самородної солі озера, мають свої результати. Ось лише декілька сухих цифр та повідомлень в роботі відділення за останній тиждень:

  • Встановлено три попереджувальні знаки на території біля озера;
  • Здійснено 26 обходів територією з метою запобігання порушень, під час обходів території вогнищ та диму не виявлено;
  • Проведено 31 бесіду з місцевими жителями та подорожуючими, розповсюджено 65 буклетів з інформацією про озеро та його мешканців;
  • Проведена одна бесіда з виявленою особою, що мав намір заїхати на територію ПЗФ, про що був складений відповідний акт;
  • Перевірено цілісність всіх попередньо встановлених знаків, годівниць, острівців. Порушень не виявлено;
  • Підготовлено 10 лінійок для заміру рівня води для подальшого їх встановлення на озері Солонець-Тузли;
  • Начальником відділення проведено навчання-інструктаж по користуванню пожежним ранцем.

Злагоджена щоденна праця допомагає зберегти природні комплекси озера Солонець-Тузли, попереджує порушення та нагадує місцевим мешканцям та туристам про унікальність перлини нашого південного степу!

Служба державної охорони НПП

УВАГА: ТРИВАЄ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПЕРІОД

У літній період, із настанням високих температур та тривалої відсутності опадів, по всій території держави встановлюється підвищений рівень пожежної небезпеки.

У цей час будь-яке необережне поводження з вогнем або навмисне випалювання сухої рослинності може призвести до масштабних загорянь у природних екосистемах природно – заповідного фонду, спричинити загибель диких тварин, знищення флори.

На жаль, сумна загальнодержавна статистика показує, що незважаючи на роз’яснювальну роботу серед населення, на початку пожежонебезпечного періоду, у лісах виникає найбільша кількість лісових пожеж, як за кількістю, так і за пройденою вогнем площею.

Основною причиною виникнення лісових пожеж є порушення громадянами вимог Правил пожежної безпеки в лісах України та випалювання сухої трав’яної рослинності.

У пожежонебезпечний період на територіях природно-заповідного фонду суворо забороняється:

• Уникайте розпалювання вогнищ у лісі та на відкритих територіях.
• Не кидайте недопалки та сірники, що горять.
• Не залишайте легкозаймисті матеріали на сонці.
• Не використовуйте піротехніку на території ПЗФ.
• За наявності будь-якої інформації про пожежу, негайно повідомте відповідні служби.
• Будьте обережні з вогнем та джерелами тепла на відкритих територіях.
• Утримайтеся від відвідування лісу в найбільш небезпечні дні.

Наголошуємо: переконання, що спалювання сухостою покращує родючість ґрунту — міф. Вогонь не лише знищує органіку, але й завдає значної шкоди землі, порушуючи природні процеси відновлення. Зона, яка постраждала від вогню, може відновлюватися десятиліттями. Вогонь також знищує тварин, які не можуть врятуватися: їжаків, зайців, птахів, земноводних — усе живе, що мешкає у трав’янистих екосистемах. Часто у суху траву чи на узбіччя викидають сміття, яке теж згорає, утворюючи токсичний дим який є особливо небезпечним.

Нагадуємо про адміністративну відповідальність:

• ст. 77 КУпАП – “Порушення вимог пожежної безпеки в лісах”:
– для громадян — від 1 530 до 4 590 грн;
– для посадових осіб — від 4 590 до 15 300 грн.
• ст. 77-1 КУпАП – “Самовільне випалювання рослинності або її залишків”:
– для громадян — від 3 060 до 6 120 грн;
– для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
• Якщо ці дії вчинені в межах природно-заповідного фонду:
– для громадян — від 6 120 до 12 240 грн;
– для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 грн.

Нагадуємо – пожежу легше попередити, ніж загасити!
Наш спільний громадянський обов’язок – шанобливо ставитися до природи, дотримуватися правил пожежної безпеки!
Тільки спільними зусиллями ми зможемо зберегти нашу природу від вогню!
Якщо ви бачите палія – дійте!
Фіксуйте на фото та відео.
Викликайте ДСНС та поліцію (101 і 102).
Зупиняйте таких людей, пояснюйте їм наслідки.

Служба державної охорони НПП “Білобережжя Святослава”

Оголошення про конкурс