Остані відгуки

    July 2025
    M T W T F S S
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  

    Архів

    Цікаво знати

    Привітання з нагоди професійного свята – Дня працівника природно- заповідної справи

    Колектив НПП “Білобережжя Святослава” привітала Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування,

    кандидат біологічних наук Юлія Овчинникова.

    Щиро дякуємо за теплі слова!

    Зі Святом Вас!

    НПП “БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА” вітає усіх працівників установ природо-заповідного фонду, науковців, екологічних активістів і всіх, хто присвятив життя заповідній справі з професійним святом – Днем працівника природно-заповідної справи!
    Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 установлено професійне свято – День працівника природно-заповідної справи, яке відзначається щороку 7 липня.
    Природно-заповідний фонд держави охороняється законодавством України як національне надбання, для якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
    Головне завдання кожного працівника природно-заповідної справи – охорона та збереження ресурсів природи, культурної та історичної спадщини для майбутніх поколінь. І це все можливе лише шляхом заповідання еталонних природних ділянок, які представляють усе багатство флори і фауни конкретного регіону та національно цінних культурно-історичних обєктів.
    Робота надзвичайно важлива та неоціненна, до якої входить збереження унікальних екосистем, вивчення та дослідження природних процесів, попередження вимирання видів і боротьба з негативним впливом на довкілля, а також формування екологічної свідомості серед населення.
    Ми з Вами проводимо дуже важливу роботу у сфері збереження природно-заповідного фонду. Саме зберігаючи природу, як основу нашого буття, ми бережемо нашу країну задля нашого спільного майбутнього.
    На жаль, сьогодні наша країна потерпає від ворожих обстрілів, внаслідок яких зруйновано багато цінних заповідних територій. Саме тому природно-заповідна справа в Україні є одним із найважливіших пріоритетів державної політики.
    Особливу подяку в цей день висловлюємо тим працівникам, які раніше були охоронцями та захисниками природи, а з початку російського повномасштабного вторгнення, стали мужніми воїнами і захисниками нашої держави і її територіальної цілісності. В нашому національному природному парку «Білобережжя Святослава» їх десять.Дякуємо нашим захисникам за мужність, відданість та любов до рідної землі!
    Щиро вітаємо всіх, хто присвятив своє життя збереженню природи та природних багатств нашої країни. Бажаємо міцного здоров’я, натхнення, успіхів у роботі та сил для подальшої плідної діяльності на благо природи та нашого спільного майбутнього! Нехай ваша відданість справі примножує природну красу України!
    Бажаємо натхнення, енергії та підтримки від кожного українця,миру, добра, злагоди та ПЕРЕМОГИ НАД ВОРОГОМ!!!
    Слава Україні! Героям слава!

    З Повагою,

    Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

    Участь у круглому столі на тему “Розвиток природно-заповідної справи на Миколаївщині: виклики та перспективи”

    Напередодні Дня працівників природно-заповідної справи для НПП «Білобережжя Святослава» були насичені яскравими зустрічами та приємними подіями. Так, 4 липня відбувся круглий стіл на тему: «Розвиток природно-заповідної справи на Миколаївщині: виклики та перспективи», що пройшов у Центральній міській бібліотеці м.Миколаєва ім. М. Л. Кропивницького. У заході взяли участь представники установ природно-заповідного фонду, органів влади, екологи, науковці, громадськість Миколаївщини.

    Звіт про діяльність Національного природного парку «Білобережжя Святослава» представила учасникам круглого столу в.о.директороа Вікторія Петренко. Також значна увага була приділена питанню фіксації шкоди, завданої довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення росії екосистемам Кінбурнського півострова, про що доповів Андрій Кузюк, в. о. першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.  Під час заходу були вручені Почесні грамоти Миколаївської ОВА в.о директору НПП “БІлобережжя Святослава” Вікторії Петренко, начальнику Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення  Володимиру Шалаєвському за вагомий внесок у збереження природної спадщини Миколаївщини. Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та бажаємо міцного здоров’я, натхнення, успіхів у роботі та сил для подальшої плідної діяльності на благо природи та нашого спільного майбутнього! Нехай Ваша відданість справі примножує природну красу України!

    Публікація От Тарабан С.В. Начальник еколого-освітньої роботи та рекреації

    ***Фото з сайту Миколаївської ОВА

    Червонокнижна перлина риб Білобережжя

    Севрюга звичайна

    Ілюстрація севрюги звичайної [1]
    Ілюстрація севрюги звичайної з Вікіпедії [2]

    Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771)), або осетер-пестрюга [3, 4].

    Біологічна класифікація:

    Домен: Ядерні (Eukaryota)

    Царство: Тварини (Animalia)

    Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

    Тип: Хордові (Chordata)

    Підтип: Черепні (Craniata)

    Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

    Клас: Променепері (Actinopterygii)

    Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)

    Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)

    Родина: Осетрові (Acipenseridae)

    Підродина: Acipenserinae

    Рід: Осетер (Acipenser)

    Вид: Севрюга (Acipenser stellatus)

    Типова місцевість: частково: Волга в околицях Симбірська [4].

    Поширення: Каспійське, Чорне, Азовське, Адріатичне моря. В Україні в Азовському морі уздовж українських берегів до Східного Сивашу і Арабатської Стрілки включно підвид A. s. donensis Lovetsky, 1834, у Чорному морі – уздовж берегів України і у басейнах Дунаю, Дністра, Дніпра – A. s. ponticus Movtschan, 1970 [4].

    Ареал поширення севрюги звичайної [4]

    Зовнішні ознаки: довжина тіла понад 2 м (до 220 см [3]), маса до 80 кг. Тіло видовжене, веретеноподібне [4]. Вкрите п’ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки [3]. Уздовж нього 1 ряд спинних та по 2 ряди бокових і черевних кісткових бляшок, з яких у спинному ряду 9-16 бляшок, у бічних рядах 24-40, у черевних – 8-14 бляшок. На боках тіла між рядами бляшок є зірчасті пластинки та дрібні гребінчасті зернятка. Спинний D 33-52 та підхвостовий А 20-31 плавці розміщені ближче до хвостового плавця, верхня лопать якого значно довша від нижньої. Перший промінь грудного плавця слабий. Рило дуже довге, вузьке, сплощене (вигнуте до верху [3]). Рот нижній, поперечний, задня губа перервана. На нижньому боці рила перед ротом короткі вусики, які не досягають кінця рила і рота, без торочок. Спина темна, блакитнувато-сірувата чи чорнява (іноді темно-сіра чи чорна [3]). Черево та жучки біляві [3, 4].

    Спосіб життя: прохідний вид. Влітку перебуває у морі, на ділянках, що добре прогріваються, з осіннім похолоданням відкочовує на глибини 30-40 м, де температура води не опускається нижче 8 ºС. З морських передгирлових місць нагулу основна переднерестова міграція починається у березні при температурі води 8-10 ºС, досягаючи найбільшої масовості у червні. Плідникам доводиться долати відстань понад 500 км. Щодобова швидкість переміщення становить майже 10 км. Весняно-літню міграцію здійснюють найкрупніші плідники, завдовжки 126-134 см. Сповільнення ходу відбувається у вересні-жовтні, який вважається передзимовим, його здійснюють менші особини – завдовжки 117-121 см. Серед риб-мігрантів переважають самки. Після нересту, який триває півтора-два тижні, плідники скочуються у море для нагулу зі швидкістю близько 75 км на добу [4]. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м [3].

    Живлення: бентофаг. Особини завдовжки до 40 см живляться в основному черв’яками, менше споживають ракоподібних, у більших за розміром – кількість черв’яків зменшується, зростає частка ракоподібних, молюсків та риб [4]. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою [3].

    Нерест: у травні-червні [4] (а у річках з квітня по вересень [3]). Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5-13 років, самиці – у 10-17 років [3]. Самці вперше нерестяться у віці 9-13 років, самки – у віці 11-16 років [4]. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км [3]. Кожна особина бере участь у нересті через 3-5 років. Плодючість майже 430 тис. ікринок (плодючість самої самки – 35-630 ікринок діаметром 3 мм [3]). Нерестовищами є місця на глибинах 5-10 м, вкриті галькою, гравієм, крупнозернистим піском, зі швидкістю течії 1-1,5 м/с. Найінтенсивніший нерест відбувається за температури 15-25 ºС (в середньому при температурі води 13-30°С [3]). Ембріональний розвиток при температурі води 15 ºС триває до тижня, при температурі води 25 ºС – не більше 2-3 діб. Личинки вимиваються течією і зносяться по річищу до гирла. Через 5-8 діб після народження личинки споживають зовнішні кормові організми. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців, але може затримуватися у річці до двох років [3, 4].

    Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Зустрічається рідко і зникає у водоймах України та Молдови [4].

    Природоохоронний статус: на межі зникнення (Critically Endangered, CR) (список МСОП (версія 2.3 1994 року)) [3]. Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря) [5] та CITES та до Європейського червоного списку [6].

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)

    1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Риби України. Севрюга звичайна. // Офіційний сайт URL: https://darg.gov.ua/files/21/07_05_sevruga.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

    2. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg/330px-Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

    3. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B0 (дата звернення: 17.04.2025).

    4. Щербуха А.Я. Риби України. – Київ: Видавництво Раєвського, 2013. – С. 44-45.

    5. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62).

    6. Червона книга України. Тваринний світ. Севрюга звичайна. // Електронний ресурс URL: https://redbook.land.kiev.ua/314.php (дата звернення: 17.04.2025).

    Молодший науковий співробітник НДВ Курило О.В.

    «СТОРІНКАМИ ДАВНЬОЇ І НЕ ДУЖЕ ІСТОРІЇ»

    Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом.

    В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США адмірал Джон Пол Джонс.

    20 червня 2013 року

    Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

    На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий – нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній кошовий отаман Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані – ІП].

    Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

    Афіша заходу

    Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам’ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

    Посол США Джон Теффт біля пам’ятника Леніну. Фото: 048.ua
    Посол США Джон Теффт біля бандуристів. Фото: 048.ua

    Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням гри на  справжніх старовинних  інструментах та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США Джон Поль двісті двадцять п’ять років тому. До речі саме тоді   він пройшов чинний обряд і став справжнім бойовим побратимом чорноморських козаків. Також представниками делегації США було заплановано відвідування Кінбурнської коси, яка тісно пов’язана з адміралом Дж. Полем Джонсом та славетною  перемогою в «Битві на Лимані» над турецьким флотом.

    Чаус В.Б. «А адмірал Джонс зумів би». Посол Дж Теффт «Він був справжнім воїном і хоробрим моряком а я всього-навсього історик…»
    Імпровізований знак на Кінбурнській косі присвячений «Лиманській Битві» виготовлений Маркауцаном О.Є.

    Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпро-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

    Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ескадру, яка намагалася розблокувати  оточену турецьку фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув перший кошовий отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

    Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

    Кінбурнська коса Україна. Пам’ятний хрест на честь С. Білого
    Аннаполіс, США. Бронзово-мармуровий саркофаг із останками Поля Джонса у Військово-морській Академії США. Його цілодобово охороняє почесна варта

    Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (та імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

    За матеріалами видання 048.ua. 2013 року та науково-дослідного відділу парку.

    Відбувся тренінг на дуже актуальну тему

    13.06.2025 року для працівників Національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено 6-годинний тренінг Товариства Червоного Хреста України з володіння навичкам надання першої допомоги.  Тренінг проводила Ушкац Світлана Юріївна – інструктор IRC, Червоного Хреста України, доцент кафедри Екології та природоохоронних технологій Національного університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.

    В умовах  повномасштабної російської агресії  на території нашого парку існує постійна загроза для життя та здоров’я працівників та відвідувачів. Кожному працівнику нашої установи критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль для порятунку чийогось життя. Учасники тренінгу набули теоретичних та практичних навичок з таких тем: принципи надання першої допомоги, відновне положення, серцево-легенева реанімація, порушення прохідності дихальних шляхів, кровотеча, рани, травми, транспортування постраждалого та інші невідкладні стани. У результаті тренінгу працівники установи отримали сертифікати, які дійсні протягом 3-х років.

    Провідний науковий співробітник НДВ Мельничук С.С.

    Короткий аналіз дистанційного моніторингу

    За допомогою аналізу інформації зі супутників Sentinel 2, Landsat 8, 9, MODIS Aqua, Modis Terra, VIIRS NOAA 20, VIIRS NOAA 21, VIIRS Suomi SNPP в НПП “Білобережжя Святослава” продовжено роботу по моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області).

    За даними дистанційного зондування Землі на території Кінбурнської коси, що входить до складу територій парку внаслідок військових дій з січня по травень 2025 року зафіксовано 144 пожежі, уражено понад 619,23 га (разом з повторами) особливо цінних земель.

    Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

    Ми пам’ятаємо Каховську трагедію

    До річниці цієї чорної дати 4 червня 2025 року науково-дослідний відділ національного природного парку «Білобережжя Святослава» організував проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю під назвою «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток».

    Для участі в семінарі зареєструвалося 51 учасник з 23 установ, серед яких 20 установ природоохоронного спрямування, 2 академічні установи та одна освітня. Під час семінару було проведено три дискусійні платформи різного тематичного спрямування.

    Привітала учасників семінару і побажала плідної роботи в.о. директора НПП «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія.

    Тематичний напрямок першої дискусійної платформи «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

    Дзеркаль Вікторії, в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».

    Ходосовцевої Юлії, заступника директора з наукової роботи, начальник науково-дослідного відділу НПП «Кам’янська Січ», на тему: «Оцінка наслідків осушення Каховського водосховища в межах території НПП «Кам’янська Січ»».

    Чауса Василя, начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період». Доповідач акцентув увагу на різних питаннях серед яких необхідність внесення змін до Проектів організації території всіх парків, на території яких відбувались і відбуваються військові дії. Необхідно бути готовими до післявоєнних реалій в напрямку зміни штатної чисельності установ, розробки реальних Планів відновлення які повинні викликати довіру у всіх зацікавлених сторін. Окремо було підняте питання відновлення довіри до роботи парку до його адміністрації  його актуальність пов’язана з затриманням керівництва парку 26.12.2024 року органами ДБР і СБУ. Також доповідач зупинився як на загальних перспективах розвитку установи – дистанційного моніторингу, цифровізації так і конкретних питань роботи на території Кінбурнської коси в пос-деокупаційний період: алгоритму дій зі здичавілими домашніми тваринами, табуном кінбурнських мустангів, безпечного переміщення сліпака піщаного з зон населених пунктів .

    Тематичний напрямок другої дискусійної платформи: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня  України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

    Кліменко Віталія – старший науковий співробітник НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».

    Касьянова Євгена, науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.». В виступі було деталізовано систему дистанційного моніторингу,  що проводилась парком протягом 2022 -24 років

    Зі своєю першою доповіддю в такому форматі виступив Курило Олександр Вікторович, молодший науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».

    Тематичний напрямок третьої дискусійної платформи: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

    Чауса Василя та Давидова Олексія, на тему: «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів». Доповідачі зупинились на вирішенні головної проблеми – а зараз  це є зрозуміло пошук механізмів та джерел фінансового наповнення. тих чудових та навіть неординарних ідей по відновленню природних комплексів нашого парку, взагалі перезапуску роботи постраждалих об’єктів ПЗФ, вже на іншому організаційному та технологічному рівні

    Давидова Олексія, наукового співробітника НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».

    Сімченко Сергія, заступника декана з цифровізації, факультету біології, географії та екології, Херсонського державного університету, на тему: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».

    Організаційний комітет семінару

    Судак-буговець – корінний мешканець Дніпровсько-Бузького лиману

    Судак морський (Sander marinus, Cuvier, 1828), або судак-буговець.

    Морський судак, або судак-буговець

    Біологічна класифікація:

    Царство: Тварини (Animalia)

    Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

    Тип: Хордові (Chordata)

    Підтип: Черепні (Craniata)

    Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

    Клас: Променепері (Actinopterygii)

    Підклас: Новопері (Neopterygii)

    Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

    Ряд: Окунеподібні (Perciformes)

    Родина: Окуневі (Percidae)

    Рід: Судак (Sander)

    Вид: Судак морський (Sander marinus)

    Типова місцевість: Чорне море, Азовське море.

    Поширення: басейни Каспійського (середній та південний Каспій), Чорного (північно-західна частина) та Азовського морів. Морський судак Каспійського моря в річки не входить і уникає опріснених районів та віддає перевагу щільним ґрунтам. З Дніпровсько-Бузького лиману поодинокі особини заходить до гирла Дніпра та Бугу. В Україні номінативний підвид у басейні Чорного моря, зокрема у Дніпровсько-Бузькому лимані, у пониззі Південного Бугу, Березанському та Дністровському лиманах, у східній частині Тендрівської затоки.

    Ареал поширення морського судака на території України

    Зовнішні ознаки: довжина тіла до 60 см (на 3 році життя близько 25 см, на 8 — понад 55 см), маса понад 3 кг. Тіло видовжене, низьке, трохи стиснене з боків, вкрите відносно дрібною, міцно прикріпленою лускою, якою частково вкриті й передкришки; бічна лінія повна, поширюється й на хвостовий плавець, l.l. 76-88. Спинних плавців два, їх розділяє невеличкий проміжок, передній з них високий, закруглений, на вершині виділяються вістря колючих, нерозгалужених променів, задній – коротший від переднього, за висотою майже однаковий з останнім і з колючими, нерозгалуженими променями та м’якими, розгалуженими променями, D XIII-XIV, II-IV 13-16. Підхвостовий плавець розміщений позаду вертикалі від переднього кінця заднього спинного плавця, зі слабо розвиненими колючими променями, A II-IV 9-11. Грудні плавці розміщені спереду черевних. Хвостовий плавець з добре помітною вирізкою. Голова видовжена, клиноподібна. Рило довге, рот великий, кінцевий. На щелепах дрібні зуби, серед них на піднебінних кістках великі ікла.

    Лоб ширший за діаметр ока. Очі розміщені високо. Спина та боки тіла чорняві, на цьому їхньому фоні виділяються понад десять різної інтенсивності темно-сіруватих поперечних смужок, які на повітрі швидко зникають, черево біляво-сірувате. Спинні плавці темно-сіруваті, на передньому з них є чорнява облямівка, на задньому – така ж пляма. Решта плавців сіруваті. На повітрі тіло набирає рожевого полиску. Живе понад 10 років.

    Спосіб життя: солонуватоводний, тримається у солонуватих водах лиманів та узмор’ї. не витримує як значного опріснення, так і осолонення води. Протягом літа-зими перебуває у лиманах, весною — у пониззях річок, де прісніша вода.

    Живлення: молодь споживає ракоподібних, личинок комах, на першому році стає іхтіофагом, споживає особин старшого віку (бички, тюлька, сопач тощо); бички, кільки, атерини, молодь оселедця, креветки.

    Нерест: відбувається у квітні-травні при середньодобовій температурі 8 ºС – 20 ºС на твердому дні (частіше на кам’янистих ділянках), здебільшого в опріснених водах лиманів та пониззях річок, куди переміщується з лиманів весною. Статевої зрілості досягає на третьому-четвертому році життя (частково у дворічному віці). Плодючість самок завдовжки 45-50 см понад 60-100 тис. ікринок (у залежності від розмірів коливається від 13 до 126 тис. ікринок). Ікра більша, ніж у звичайного судака. Морський судак охороняє ікру, до якої особливо охочі бички.

    Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Занесений до Червоної книги України (1994) за І ступінню загрози. Чисельність зменшилась через надмірне виловлювання та погіршення умов відтворювання; міг бути об’єктом риборозведення, останнє нездійснене через відсутність маточного поголів’я.

    Природоохоронний статус: згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид», даних недостатньо (Data Deficient, DD) (список МСОП (версія 2.3, 1994)), Червона книга України (охоронна категорія: зникаючий вид) (1994) та Червона книга Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані), та Європейського червоного списку.

    До Дня Великого Лиману (дня Дніпровсько-Бузького лиману)

    24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату – День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). У 2022-24 роках наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади, із зовсім неочікуваної сторони. Разом з нашими славними ЗСУ, лиман став своєрідним щитом для захисту від агресії, став нашим захисником про це ми писали в 2024 році. В цьому ж році, в рамках відзначення Дня Великого лиману ми акцентуємо увагу на природоохоронній цінності лиману, як важливої ділянки для міграції тварин (рисунок 1).

    Рисунок 1 – Краєвиди Великого Лиману

    Взагалі міграційна здатність, міграційна поведінка, є запорукою виживання диких тварин та збереження їх популяцій. Так тварини, як до речі і люди, шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для продовження роду. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно жити в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. Екокоридори, по суті – це сполучна територія, яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти та надає можливість диким тваринам: мігрувати та розповсюджуватися, розмножуватися, підтримувати здоров’я популяції завдяки генетичному обміну, шукати комфортні умови для виживання.

    В Україні є декілька таких еко-коридорів, але найбільш цінною та унікальною територією, до речі єдиною в нашій країні, є наш Дніпро-Бузький лиман, що лежить на перетині та злитті трьох найважливіших для природного комплексу країни міграційних екокоридорів: Дніпровського меридіального, Бузького меридіального та Причорноморського (степового) щиротного коридора (рисунок 2).

    Рисунок 2 – Великий Лиман в межах злиття трьох екокоридорів

    Мігруючі по цим еко-коридорам тварини, зрозуміло потребують охорони, необхідність якої визначено та формалізовано в Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS), або Боннської конвенції, яку підписано Україною в 1999 р., угоди AEWA (Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів), EUROBATS (Угода про збереження європейських популяцій кажанів), ACCOBAMS (Угода про збереження китоподібних). Відповідно до Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697–VIII припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття є однією зі стратегічних цілей національної екологічної політики.

    Також наш Дніпро-Бузький лиман внесено до об’єктів Смарагдової мережі Європи за номером UA0000109 (рисунок 3).

    Рисунок 3 – Великий Лиман як об’єкт Смарагдової мережі

    Тобто на рівні прийняття Конвенцій та Угод водойма начебто досить захищена, але на ефективному дієвому рівні природні комплекси лиману можуть бути захищеними по справжньому тільки при утворенні заповідного об’єкту. Установи ПЗФ, яка запровадить науково-обґрунтований режимом природокористування, рекреаційного використання та з надійною службою охорони. Охорони та сприяння її, насамперед, від місцевих жителів, які цінують свій лиман і хочуть зберегти його як для себе так і для своїх нащадків.

    Ініціативна група «Дня Великого Лиману»