Сьогодні, 15 липня, працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» відзначили День Української Державності, адже українська традиція державотворення має тисячолітню історію, і саме 15 липня 988 року Київським князем Володимиром Великим відбулося Хрещення Русі. Так, прослухали звернення Президента України до Українського народу, встановили Державний Прапор України на офісній будівлі парку. Також співробітникам Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення, які вдало пройшли випробувальний термін, вручені посвідчення, сьогодні вони з гідністю охороняють територію озера Солонець-Тузли, що в Коблівській ТГ. Добрим словом подяки згадали і наших співробітників, які раніше були охоронцями та захисниками природи, а з початку російського вторгнення, стали мужніми воїнами і захисниками нашої держави і її територіальної цілісності. Адже в нашому національному природному парку «Білобережжя Святослава» їх десять.

Дякуємо нашим захисникам за мужність, відданість і любов до рідної землі та нашої Державності! Слава Україні! Героям Слава!

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

Нагородження кращих працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» до Дня працівників природно-заповідної справи, яке щорічно відзначається в Україні 7 липня, відбулося на святкових зборах трудового колективу. Майже 20 співробітників нашої установи відзначені Почесними Грамотами та Подяками від НПП «Білобережжя Святослава» за сумлінну працю та професіоналізм. Також під час проведення в м.Київ фестивалю «ПаркФест: там, де говорить природа», що організовано Міндовкіллям, було гідно відзначено працівників нашого Парку – вручені Почесні Подяки Міністра начальнику Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Володимиру Шалаєвському та науковому співробітнику науково-дослідного відділу Євгенію Касьянову. Тож ще раз вітаємо всіх співробітників Парку з професійним святом та дякуємо за щоденну працю навіть в надскладних умовах, вірність справі та витримку! Нехай ваша відданість справі примножує природну красу України!
Зі святом, колеги!

Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”

Колектив НПП “Білобережжя Святослава” привітала Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування,

кандидат біологічних наук Юлія Овчинникова.

Щиро дякуємо за теплі слова!

НПП “БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА” вітає усіх працівників установ природо-заповідного фонду, науковців, екологічних активістів і всіх, хто присвятив життя заповідній справі з професійним святом – Днем працівника природно-заповідної справи!
Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 установлено професійне свято – День працівника природно-заповідної справи, яке відзначається щороку 7 липня.
Природно-заповідний фонд держави охороняється законодавством України як національне надбання, для якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Головне завдання кожного працівника природно-заповідної справи – охорона та збереження ресурсів природи, культурної та історичної спадщини для майбутніх поколінь. І це все можливе лише шляхом заповідання еталонних природних ділянок, які представляють усе багатство флори і фауни конкретного регіону та національно цінних культурно-історичних обєктів.
Робота надзвичайно важлива та неоціненна, до якої входить збереження унікальних екосистем, вивчення та дослідження природних процесів, попередження вимирання видів і боротьба з негативним впливом на довкілля, а також формування екологічної свідомості серед населення.
Ми з Вами проводимо дуже важливу роботу у сфері збереження природно-заповідного фонду. Саме зберігаючи природу, як основу нашого буття, ми бережемо нашу країну задля нашого спільного майбутнього.
На жаль, сьогодні наша країна потерпає від ворожих обстрілів, внаслідок яких зруйновано багато цінних заповідних територій. Саме тому природно-заповідна справа в Україні є одним із найважливіших пріоритетів державної політики.
Особливу подяку в цей день висловлюємо тим працівникам, які раніше були охоронцями та захисниками природи, а з початку російського повномасштабного вторгнення, стали мужніми воїнами і захисниками нашої держави і її територіальної цілісності. В нашому національному природному парку «Білобережжя Святослава» їх десять.Дякуємо нашим захисникам за мужність, відданість та любов до рідної землі!
Щиро вітаємо всіх, хто присвятив своє життя збереженню природи та природних багатств нашої країни. Бажаємо міцного здоров’я, натхнення, успіхів у роботі та сил для подальшої плідної діяльності на благо природи та нашого спільного майбутнього! Нехай ваша відданість справі примножує природну красу України!
Бажаємо натхнення, енергії та підтримки від кожного українця,миру, добра, злагоди та ПЕРЕМОГИ НАД ВОРОГОМ!!!
Слава Україні! Героям слава!

З Повагою,

Колектив НПП “Білобережжя Святослава”

Севрюга звичайна

Севрюга звичайна (Acipenser stellatus (Pallas, 1771)), або осетер-пестрюга [3, 4].

Біологічна класифікація:

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)

Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)

Родина: Осетрові (Acipenseridae)

Підродина: Acipenserinae

Рід: Осетер (Acipenser)

Вид: Севрюга (Acipenser stellatus)

Типова місцевість: частково: Волга в околицях Симбірська [4].

Поширення: Каспійське, Чорне, Азовське, Адріатичне моря. В Україні в Азовському морі уздовж українських берегів до Східного Сивашу і Арабатської Стрілки включно підвид A. s. donensis Lovetsky, 1834, у Чорному морі – уздовж берегів України і у басейнах Дунаю, Дністра, Дніпра – A. s. ponticus Movtschan, 1970 [4].

Зовнішні ознаки: довжина тіла понад 2 м (до 220 см [3]), маса до 80 кг. Тіло видовжене, веретеноподібне [4]. Вкрите п’ятьма рядами кісткових жучок (на спині 11 — 14, по боках 30 — 36, на череві 10 — 12), між якими по боках є зірчасті пластинки [3]. Уздовж нього 1 ряд спинних та по 2 ряди бокових і черевних кісткових бляшок, з яких у спинному ряду 9-16 бляшок, у бічних рядах 24-40, у черевних – 8-14 бляшок. На боках тіла між рядами бляшок є зірчасті пластинки та дрібні гребінчасті зернятка. Спинний D 33-52 та підхвостовий А 20-31 плавці розміщені ближче до хвостового плавця, верхня лопать якого значно довша від нижньої. Перший промінь грудного плавця слабий. Рило дуже довге, вузьке, сплощене (вигнуте до верху [3]). Рот нижній, поперечний, задня губа перервана. На нижньому боці рила перед ротом короткі вусики, які не досягають кінця рила і рота, без торочок. Спина темна, блакитнувато-сірувата чи чорнява (іноді темно-сіра чи чорна [3]). Черево та жучки біляві [3, 4].

Спосіб життя: прохідний вид. Влітку перебуває у морі, на ділянках, що добре прогріваються, з осіннім похолоданням відкочовує на глибини 30-40 м, де температура води не опускається нижче 8 ºС. З морських передгирлових місць нагулу основна переднерестова міграція починається у березні при температурі води 8-10 ºС, досягаючи найбільшої масовості у червні. Плідникам доводиться долати відстань понад 500 км. Щодобова швидкість переміщення становить майже 10 км. Весняно-літню міграцію здійснюють найкрупніші плідники, завдовжки 126-134 см. Сповільнення ходу відбувається у вересні-жовтні, який вважається передзимовим, його здійснюють менші особини – завдовжки 117-121 см. Серед риб-мігрантів переважають самки. Після нересту, який триває півтора-два тижні, плідники скочуються у море для нагулу зі швидкістю близько 75 км на добу [4]. Доросла севрюга здійснює тривалі кормові міграції, влітку тримається на невеликих глибинах, восени та взимку — на глибині до 100 м [3].

Живлення: бентофаг. Особини завдовжки до 40 см живляться в основному черв’яками, менше споживають ракоподібних, у більших за розміром – кількість черв’яків зменшується, зростає частка ракоподібних, молюсків та риб [4]. Живиться бентосними організмами та дрібною рибою [3].

Нерест: у травні-червні [4] (а у річках з квітня по вересень [3]). Статевої зрілості досягає в різних водоймах по-різному. Самці у віці 5-13 років, самиці – у 10-17 років [3]. Самці вперше нерестяться у віці 9-13 років, самки – у віці 11-16 років [4]. У великих річках севрюга підіймається на нерест на 200 — 600 км, у невеликих гірських — на 30 — 60 км [3]. Кожна особина бере участь у нересті через 3-5 років. Плодючість майже 430 тис. ікринок (плодючість самої самки – 35-630 ікринок діаметром 3 мм [3]). Нерестовищами є місця на глибинах 5-10 м, вкриті галькою, гравієм, крупнозернистим піском, зі швидкістю течії 1-1,5 м/с. Найінтенсивніший нерест відбувається за температури 15-25 ºС (в середньому при температурі води 13-30°С [3]). Ембріональний розвиток при температурі води 15 ºС триває до тижня, при температурі води 25 ºС – не більше 2-3 діб. Личинки вимиваються течією і зносяться по річищу до гирла. Через 5-8 діб після народження личинки споживають зовнішні кормові організми. Молодь мігрує у море у віці від кількох тижнів до кількох місяців, але може затримуватися у річці до двох років [3, 4].

Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Зустрічається рідко і зникає у водоймах України та Молдови [4].

Природоохоронний статус: на межі зникнення (Critically Endangered, CR) (список МСОП (версія 2.3 1994 року)) [3]. Раритетний вид риб, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид перебуває в критичному стані), Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид), Бернської (Додаток ІІІ. Види, що підлягають охороні) і Боннської (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) і Вашингтонської (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення) конвенцій, а також до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид, вразливий в українському секторі Чорного моря) [5] та CITES та до Європейського червоного списку [6].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ)

1. Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Риби України. Севрюга звичайна. // Офіційний сайт URL: https://darg.gov.ua/files/21/07_05_sevruga.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

2. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg/330px-Acipenser_stellatus_s%C5%91regtok.jpg (дата звернення: 17.04.2025).

3. Севрюга звичайна. Вікіпедія. // Офіційний сайт URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D1%80%D1%8E%D0%B3%D0%B0 (дата звернення: 17.04.2025).

4. Щербуха А.Я. Риби України. – Київ: Видавництво Раєвського, 2013. – С. 44-45.

5. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40, 62).

6. Червона книга України. Тваринний світ. Севрюга звичайна. // Електронний ресурс URL: https://redbook.land.kiev.ua/314.php (дата звернення: 17.04.2025).

Молодший науковий співробітник НДВ Курило О.В.

Посол США святкував перемогу козацької зброї під Очаковом.

В Очакові (Миколаївщина) козаки з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей разом із послом США в Україні відсвяткували перемогу української зброї у Лиманській битві 1788 року. Тоді проти османського флоту бився і засновник ВМФ США адмірал Джон Пол Джонс.

20 червня 2013 року

Присутність американського дипломата на святі не було випадковою, повідомляє 048.ua.

На свято прибув офіцер ВМС США у відставці Олег Головатий – нащадок знаменитого отамана козаків-чорноморців Антона Головатого [командир Чорноморської веслової флотилії під час Лиманської битви, майбутній кошовий отаман Чорноморського козацького війська і організатор колонізації українськими козаками Кубані – ІП].

Крім того, в битві на водах Дніпровського лиману 225 років пліч-о-пліч із козаками проти турецького флоту бився засновник військово-морського флоту США адмірал Джон Поль Джонс.

Американського дипломата не збентежило, що святкування відбувалося на центральній площі Очакова, біля пам’ятника Володимиру Леніну, зазначає видання.

Посол США із зацікавленням поспілкувався з одеськими кобзарями і був зворушений відродженням гри на  справжніх старовинних  інструментах та репертуару, який міг чути у виконанні Антона Головатого і засновник ВМФ США Джон Поль двісті двадцять п’ять років тому. До речі саме тоді   він пройшов чинний обряд і став справжнім бойовим побратимом чорноморських козаків. Також представниками делегації США було заплановано відвідування Кінбурнської коси, яка тісно пов’язана з адміралом Дж. Полем Джонсом та славетною  перемогою в «Битві на Лимані» над турецьким флотом.

Лиманська битва (Битва на водах Очаківських) відбулася між флотом Російської імперії й експедиційними силами Османської імперії в червні 1788 року у Дніпро-Бузькому лимані. Основну ударну силу імперського флоту складали козаки, на інших кораблях теж служили переважно українці.

Завдяки умілим маневрам козацьких чайок турецьку ескадру, яка намагалася розблокувати  оточену турецьку фортецю Очаків, було розбито. Під час одного з боїв загинув перший кошовий отаман чорноморських козаків Сидір Білий. У грудні 1788 року Очаків було взято штурмом.

Внаслідок мирного договору 1791 року землі нинішньої Одещини і Миколаївщини остаточно повернулися до України, імперія також закріпила за собою захоплений за кілька років до того Крим.

Успіх Чорноморського козацького війська посприяв колонізації земель між Південним Бугом і Дністром, але після утворення на цих землях Катеринославської губернії (та імператорської адміністрації) козаки переселилися на Кубань.

За матеріалами видання 048.ua. 2013 року та науково-дослідного відділу парку.

13.06.2025 року для працівників Національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено 6-годинний тренінг Товариства Червоного Хреста України з володіння навичкам надання першої допомоги.  Тренінг проводила Ушкац Світлана Юріївна – інструктор IRC, Червоного Хреста України, доцент кафедри Екології та природоохоронних технологій Національного університету Кораблебудування імені адмірала Макарова.

В умовах  повномасштабної російської агресії  на території нашого парку існує постійна загроза для життя та здоров’я працівників та відвідувачів. Кожному працівнику нашої установи критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль для порятунку чийогось життя. Учасники тренінгу набули теоретичних та практичних навичок з таких тем: принципи надання першої допомоги, відновне положення, серцево-легенева реанімація, порушення прохідності дихальних шляхів, кровотеча, рани, травми, транспортування постраждалого та інші невідкладні стани. У результаті тренінгу працівники установи отримали сертифікати, які дійсні протягом 3-х років.

Провідний науковий співробітник НДВ Мельничук С.С.

За допомогою аналізу інформації зі супутників Sentinel 2, Landsat 8, 9, MODIS Aqua, Modis Terra, VIIRS NOAA 20, VIIRS NOAA 21, VIIRS Suomi SNPP в НПП “Білобережжя Святослава” продовжено роботу по моніторингу пожеж на території Кінбурнського півострова (в межах Миколаївської області).

За даними дистанційного зондування Землі на території Кінбурнської коси, що входить до складу територій парку внаслідок військових дій з січня по травень 2025 року зафіксовано 144 пожежі, уражено понад 619,23 га (разом з повторами) особливо цінних земель.

Науково-дослідний відділ НПП “Білобережжя Святослава”

До річниці цієї чорної дати 4 червня 2025 року науково-дослідний відділ національного природного парку «Білобережжя Святослава» організував проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю під назвою «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток».

Для участі в семінарі зареєструвалося 51 учасник з 23 установ, серед яких 20 установ природоохоронного спрямування, 2 академічні установи та одна освітня. Під час семінару було проведено три дискусійні платформи різного тематичного спрямування.

Привітала учасників семінару і побажала плідної роботи в.о. директора НПП «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія.

Тематичний напрямок першої дискусійної платформи «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Дзеркаль Вікторії, в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».

Ходосовцевої Юлії, заступника директора з наукової роботи, начальник науково-дослідного відділу НПП «Кам’янська Січ», на тему: «Оцінка наслідків осушення Каховського водосховища в межах території НПП «Кам’янська Січ»».

Чауса Василя, начальника науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період». Доповідач акцентув увагу на різних питаннях серед яких необхідність внесення змін до Проектів організації території всіх парків, на території яких відбувались і відбуваються військові дії. Необхідно бути готовими до післявоєнних реалій в напрямку зміни штатної чисельності установ, розробки реальних Планів відновлення які повинні викликати довіру у всіх зацікавлених сторін. Окремо було підняте питання відновлення довіри до роботи парку до його адміністрації  його актуальність пов’язана з затриманням керівництва парку 26.12.2024 року органами ДБР і СБУ. Також доповідач зупинився як на загальних перспективах розвитку установи – дистанційного моніторингу, цифровізації так і конкретних питань роботи на території Кінбурнської коси в пос-деокупаційний період: алгоритму дій зі здичавілими домашніми тваринами, табуном кінбурнських мустангів, безпечного переміщення сліпака піщаного з зон населених пунктів .

Тематичний напрямок другої дискусійної платформи: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня  України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Кліменко Віталія – старший науковий співробітник НПП «Нижньодніпровський», на тему: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».

Касьянова Євгена, науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.». В виступі було деталізовано систему дистанційного моніторингу,  що проводилась парком протягом 2022 -24 років

Зі своєю першою доповіддю в такому форматі виступив Курило Олександр Вікторович, молодший науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».

Тематичний напрямок третьої дискусійної платформи: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України». Під час роботи платформи були заслухані доповіді:

Чауса Василя та Давидова Олексія, на тему: «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів». Доповідачі зупинились на вирішенні головної проблеми – а зараз  це є зрозуміло пошук механізмів та джерел фінансового наповнення. тих чудових та навіть неординарних ідей по відновленню природних комплексів нашого парку, взагалі перезапуску роботи постраждалих об’єктів ПЗФ, вже на іншому організаційному та технологічному рівні

Давидова Олексія, наукового співробітника НПП «Білобережжя Святослава», на тему: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».

Сімченко Сергія, заступника декана з цифровізації, факультету біології, географії та екології, Херсонського державного університету, на тему: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».

Організаційний комітет семінару