Остані відгуки
    Июнь 2013
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Май   Июл »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    Архів

    5 червня — Всесвітній День охорони навколишнього середовища.

      У творчому конкурсі  «До природи рідного краю – з повагою!», який був проведений  у рамках щорічного краєзнавчо – природничого конкурсу «Краю мій рідний!», взяли участь учні загальноосвітніх шкіл м. Очаків та Очаківського району.

      Від учасників надійшли власні вірші та оповідання, фото та відео презентації, малюнки та вироби! Кращими визнані малюнки Кельбаса Ігора, Загребельної Валентини та Мандибури Ілони – ЗОШ № 3, Маркової Людмили – ЗОШ № 2; фото та відео презентації Ткачука Олега та Хворостіної Анни – ЗОШ № 4, Ячмінь Дар’ї та Софії – ЗОШ № 3, Мельникова Максима з Дмитрівської ЗОШ, Дмитренко Дар’ї з Чорноморської ЗОШ, Лагуна Олександра, Вакуленко Вікторії та Свистухи Дар’ї з Василівської ЗОШ; вироби Зволинської Валерії – ЗОШ № 4 та Колодистого Кирила – ЗОШ № 3.

    У цьому році від учасників конкурсу надійшли також власні вірші.  Тому поетичну сторінку присвячуємо Всесвітньому Дню охорони навколишнього середовища.   

     

    КРАЮ МІЙ РІДНИЙ

    Краю мій рідний,

    Земле моя!

    Гарно лунає

    Пісня моя.

    Про синє море,

    Про ниви безкрай,

    Про небо бездонне

    Пташині зграї.

    Море і гори,

    Рідні простори

    Все сили мені придає.

    Я виріс щасливий –

    Природа  — це сила,

    Це щастя моє!

    Віталій Тимченко- 10 клас ЗОШ № 4

     

    МІЙ РІДНИЙ КРАЙ!

    Мій рідний край! Мій край безцінний!

    Як я пишаюсь, що живу на цій землі!

    Ці трави, море, хвилі, квіти, мрії

    За що ці блага дарував Господь мені?

    Мабуть за те, що з самого дитинства

    Я відчуваю, що на Землі священній цій живу!

    О краю рідний! Любий краю!

    Ти в серці моєму завжди.

    Зичу тобі я кращої долі, і ніколи ніякої біди!

    Щоб ми раділи гомону прибою

    Щоб ніжно розквітали по весні твої сади.

    Валерія Зволинська – 10 клас ЗОШ № 4

     

    БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА

    Білобережжя Святослава –

    Частинка рідної землі.

    Це Кінбурн, де героїв слава

    В піснях, серцях і в ковилі…

    Ще сиві хвилі пам’ятають

    Той бій на водах, як набат –

    Де поряд браття виступають:

    Козак й суворовський солдат!

    Не бачити вам, яничари,

    В цій битві славного кінця!

    Знамено «Чорного корсара»

    Вже полотніє в пів сонця!

    Пройшли роки, та залишилась

    Нащадкам пам’ять у віках

    Про світлих лицарів сміливих,

    Та їхню мужність у боях!

    Тетяна Курило – 9 клас ЗОШ № 1

     

    МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

    Край мій гарний і чудовий,

    Має барви кольорові,

    Сине небо й море має,

    І приїжджих всіх вітає.

    Є перлина тут одна,

    Зветься Кінбкрном вона,

    Там Ахіллів храм стояв,І людей всіх дивував,

    Та пройшов той дивний час.

    Лиш легенди залишив для нас,

    Степів невідану красу,

    Та природу ще рясну.

    Пелікани тут літають,

    І кефалі запливають.

    Квіти рідкісні зростають,

    І дельфіни в морі грають.

    Люди їх оберігають,

    І природу захищають.

    Гречка Олександр – 10 клас ЗОШ № 3

     

    БЕЗМЕЖНИЙ ОЧАКІВ

    Біжить ріка, шумить вода

    Попід горою, в поле,

    І споминається мені –

    Шляхи відмічені зірками,

    Рукою вказане життя.

    Моє місто – це сонячний ранок, що лягає туманом на брук.

    Моє місто – це згноєні рани і сповільнений серденька стук…

    Моє місто – це завше погода, ніжний легіт і тиха журба.

    Місто моє – творіння неба і землі.

    Із покоління в покоління

    Передається Воля нам –

    Очаківським синам,

    Готовим вірити і сильним.

    Шевчук Яна – 9 клас ЗОШ № 1

     

    СВІТЛИЙ РАНОК

    Світлий ранок, теплий вітер

    Дме крізь хмари на пісок.

    Просипаються всі квіти,

    Бджілка встріла колосок.

    Той питається у бджілки,

    Трудівниці чарівної,

    Чи не опустить голівки

    Цією ранньою весною.

    Бджілка слова не губила,

    І завзято загула

    Я роботу поробила,

    Меду, ні, не пролила.

    Люди теж по ранку встали,

    Все ходили, працювали.

    Все сміття з полів прибрали,

    Все квітки пополивали,

    Навіть при дорозі, чуйні,

    Посадили дуби буйні.

    Люблять дуже рідний край,

    Грай природо! Для нас грай!

    Олена Боженко – 10 клас ЗОШ № 1

    ОДА КИНБУРНСКОЙ КОСЕ

    На жарких зеленых тропах, по которым Суворов ходил,

    Где вершилась вся история – воин русский турка победил.

    Там раскинулась на тропах, величава и скромна,

    В зеленеющем хитоне полуостров – Кинбурнская коса.

    Пусть мало здесь растительности, колючки да ковыль,

    На этих землях славных свершилось много див.

    Справа там маяк всем светит одиноко,

    Показывая путь далеким кораблям,

    А слева заповедник раскинулся широко

    По Кинбурнским чарующим полям.

    Здесь кабаны, лисицы, волки,

    Сюда прийти туристу самый прок.

    О, Кинбурн, твой чарующий пейзаж,

    И шепот твоих волн, и тихий плеск прибоя,

    Подмечу все и напишу картину.

    Где мне найти те миллионы слов,

    Чтоб описать такую красоту?

    Про то, как чайки острокрылые вдоль берега летают,

    Про бирюзу и чистоту твоих прекрасных вод.

    Мне дня не хватит описать все это.

    Вдали виднеется Очаков, а далее и церковь – Божий храм,

    На лево глянешь, там,  на горизонте –

    О Шмидте память – остров Березань.

    Ольга Бычкова – 7 класс ЗОШ № 1

     

    ПОСВЯЩЕНИЕ КИНБУРНУ

     Прекрасный мир природы!

    Ты радуешь нам глаз.

    Забудем про невзгоды!

    Встречай скорее нас!

    Ковыли тихий шелест

    И запах орхидей.

    Вот на травинку лезет

    Трудяга скарабей.

    По кромке водной глади,

    Хоть сам и не велик,

    Шагает, гордо глядя,

    Ходулочник – кулик.

    Прохладой шепчет море,

    Синеет небосвод.

    Хотела бы на Кинбурне

    Я солнца ждать восход.

    И слушала бы чаек,

    Гуляла босиком,

    Смотрела б я на рыбок,

    Плывущих косяком.

    У ласкового моря

    Я, сидя на песке,

    Поймаю лучик солнца,

    Сожму его в руке.

    Под заповедным дубом,

    Хранителем лесным,

    Тихонько подпевала б

    Я птицам озорным:

    «Спасибо тебе, Кинбурн,

    За красоту твою,

    Которую навеки

    В душе я сохраню!»

    Анна Хворостина – 8 класс ЗОШ № 4