Остані відгуки
    Декабрь 2012
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    « Ноя   Янв »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    Архів

    Зимуючі птахи Очаківщини потребують допомоги

    Серед зимуючих птахів, яких можна побачити в м. Очаків, його околицях та на Кінбурнській косі є низка цікавих видів. Так звичні для нас горлиця кільчаста та дятел сирійський, оселились тут лише 50-60 років назад, розселяючись зі сторони Балканського півострову. Ці птахи не уникають сусідства людини та живуть у нас круглий рік. Нещодавно на Кінбурнській косі оселився екзотичний — сивий дятел, котрий потрапив сюди долиною Дніпра. Додамо, що в нашу місцевість взимку інколи прилітають й дятел малий (розміром з горобця) та дятел великий строкатий. Ці два види схожі забарвленням на дятла сирійського. 

    В курортній зоні міста на хвойних деревах можна побачити групки сов вухатих, чисельністю до 25 особин. Тут вони знаходять затишок від вітру та безпеку від хижаків, але нажаль інколи потерпають від агресії людей. А даремно, оскільки вухаті сови – мишоїди. Хвойні дерева також полюбляють і найменші пташки нашої держави – золотомушки (рос. назва корольок).

    На полях та в балках можна побачити також й сову болотяну, яка на відміну від інших сов, відпочиває на землі. В місті, а також в селах можна спостерігати і сича хатнього, який полюбляє навіть вдень сидіти на будівлях та інших спорудах. Цікаво, що сови вухата та болотяна, в «мишині» роки можуть розмножуватись навіть пізно восени та взимку.

    З хижих птахів в місті найчастіше трапляється яструб малий, птах бурого кольору розміром з голуба. Звичайно його бачиш під час стрімкого нападу на зграю горобців чи синиць. На полях взимку годуються «мишоїди»: луні польові, зимняки та канюки звичайні, які мають більші розміри. Часто вони відпочивають на деревах вздовж автошляхів, причому спокійно реагують на проїжджаючий поблизу транспорт. Зрідка взимку трапляються поодинокі особини орла-беркута та соколів – сапсана, балабана, боривітра звичайного та підсоколика малого.

    Наголосимо, що зимняки гніздяться в тундрі. Звідти до нас прилітають також казарки, лебеді-кликуни, рогаті жайворонки, пуночки, лапландські подорожники та інші пернаті.

    Цієї зими очікується поява омелюхів (рос. назва свірістель), снігурів, шишкарів (клестів), синиць чорних (московок) та підкоришників звичайних (піщух). Всі ці птахи, крім підкоришника, зграйні.

    Синиці (велика, блакитна та чорна) тримаються галасливими зграйками чисельністю до 10-12 особин, а підкоришники, дятли поодинці. Підкоришники швидко переміщаються по стовбурах та товстих гілках дерев, шукаючи поживу в тріщинах кори, видаючи свою присутність тихим свистом. Синиці годуються в кронах дерев. Шишкарів московок та золотомушок найвірогідніше побачити на хвойних деревах.

    З шкільних часів ми знаємо, що взимку птахи відлітають в теплі краї, щоб весною знову повернутись. Цей постулат для півдня України та зокрема Очаківщини, вже давно застарів. В нашій місцевості граки, як і багато інших пернатих, живуть у нас круглий рік. Успішній зимівлі птахів сприяють зазвичай не суворі зими, що є проявом глобального потепління, а також пристосування до нових умов життя, наприклад, годівля їстівним рештками на звалищах сміття.

    Зазвичай птахи взимку малопомітні, але коли земля вкривається товстим шаром снігу, або настає ожеледь, багатьом пернатим приходиться сутужно. В цей час в межах сіл можна спостерігати зграї куріпок, фазанів, жайворонків, просянок, шпаків та інших птахів. Вони шукають собі поживу, мало звертаючи увагу на людей. Дещо простіше «сусідам» людини: горобцям хатньому та польовому, горлиці кільчастій та жайворонку – посмітюхі, які годуються біля домашньої худоби та птиці. На Кінбурнській косі взимку збираються в масі орлани, а в акваторіях лиману та моря тисячі качиних (лебедів, крохалів, попелюхів, чернів чубатих, гоголів, крижнів та інших), серед яких є і мешканці тундри.

    Шпаки зимують в нашій місцевості вже не одне десятиріччя, чисельність їх постійно збільшується. На ночівлю птахи зазвичай злітаються в очеретяні плавні. Звідти зграями зранку розлітаються в різних напрямках, шукаючи поживу на полях, біля скирт, на морському пляжі, в населених пунктах, парках. Взимку шпаки практично всеїдні, що дозволяє їм знаходити поживу навіть на звалищах сміття. На Кінбурнській косі зграї шпаків годуються на морському узбережжі.

    Найбільш сутужно приходиться взимку синицям. Ці яскраві жовточереві пташки, поодинці та зграйками, жваво оглядають дерева, кущі та інші місця в пошуках поживи – різних безхребетних, павуків. Синиці корисні птахи, які знищують багато шкідників саду, лісу та поля, причому у всі пори року. Тому в сутужний зимовий період їх бажано підтримати, встановивши годівницю. Щоб відвадити від останньої не бажаних гостів, зокрема, горобців, її можна зробити, наприклад, з пластикової пляшки та повішати так, щоб вона хиталась від вітру. Пластикова пляшка підвішується вертикально, поблизу днища, напроти один одного, вирізаються два отвори діаметром приблизно по 5-7 см. На дно насипається їжа. Взимку синиці охоче їдять насіння соняшнику. Також синицям можна допомогти, якщо на гілці причепити шматок несоленого сала. Синиці швидко знаходять поживу, а спостереження за їх поведінкою, дає позитивні емоції, особливо дітям.

    В зимовий період сутужно приходиться багатьом пернатим. Птахи потерпають не скільки від холоду, а більше від голоду. Багато гине взимку дрібних птахів, особливо синиць – «помічників садівників». Встановивши годівницю ми можемо допомогти їм та іншим птахам.

     Всіх небайдужих запрошуємо взяти участь у щорічній природоохоронній акції «Щедра годівниця». Подробиці на сайтах:

    http://kinburn.org/

    http://nationalparkbilosvyat.org.ua/. 

     

    К. Редінов,орнітолог