Судак морський (Sander marinus, Cuvier, 1828), або судак-буговець.

Біологічна класифікація:

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Новопері (Neopterygii)

Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

Ряд: Окунеподібні (Perciformes)

Родина: Окуневі (Percidae)

Рід: Судак (Sander)

Вид: Судак морський (Sander marinus)

Типова місцевість: Чорне море, Азовське море.

Поширення: басейни Каспійського (середній та південний Каспій), Чорного (північно-західна частина) та Азовського морів. Морський судак Каспійського моря в річки не входить і уникає опріснених районів та віддає перевагу щільним ґрунтам. З Дніпровсько-Бузького лиману поодинокі особини заходить до гирла Дніпра та Бугу. В Україні номінативний підвид у басейні Чорного моря, зокрема у Дніпровсько-Бузькому лимані, у пониззі Південного Бугу, Березанському та Дністровському лиманах, у східній частині Тендрівської затоки.

Зовнішні ознаки: довжина тіла до 60 см (на 3 році життя близько 25 см, на 8 — понад 55 см), маса понад 3 кг. Тіло видовжене, низьке, трохи стиснене з боків, вкрите відносно дрібною, міцно прикріпленою лускою, якою частково вкриті й передкришки; бічна лінія повна, поширюється й на хвостовий плавець, l.l. 76-88. Спинних плавців два, їх розділяє невеличкий проміжок, передній з них високий, закруглений, на вершині виділяються вістря колючих, нерозгалужених променів, задній – коротший від переднього, за висотою майже однаковий з останнім і з колючими, нерозгалуженими променями та м’якими, розгалуженими променями, D XIII-XIV, II-IV 13-16. Підхвостовий плавець розміщений позаду вертикалі від переднього кінця заднього спинного плавця, зі слабо розвиненими колючими променями, A II-IV 9-11. Грудні плавці розміщені спереду черевних. Хвостовий плавець з добре помітною вирізкою. Голова видовжена, клиноподібна. Рило довге, рот великий, кінцевий. На щелепах дрібні зуби, серед них на піднебінних кістках великі ікла.

Лоб ширший за діаметр ока. Очі розміщені високо. Спина та боки тіла чорняві, на цьому їхньому фоні виділяються понад десять різної інтенсивності темно-сіруватих поперечних смужок, які на повітрі швидко зникають, черево біляво-сірувате. Спинні плавці темно-сіруваті, на передньому з них є чорнява облямівка, на задньому – така ж пляма. Решта плавців сіруваті. На повітрі тіло набирає рожевого полиску. Живе понад 10 років.

Спосіб життя: солонуватоводний, тримається у солонуватих водах лиманів та узмор’ї. не витримує як значного опріснення, так і осолонення води. Протягом літа-зими перебуває у лиманах, весною — у пониззях річок, де прісніша вода.

Живлення: молодь споживає ракоподібних, личинок комах, на першому році стає іхтіофагом, споживає особин старшого віку (бички, тюлька, сопач тощо); бички, кільки, атерини, молодь оселедця, креветки.

Нерест: відбувається у квітні-травні при середньодобовій температурі 8 ºС – 20 ºС на твердому дні (частіше на кам’янистих ділянках), здебільшого в опріснених водах лиманів та пониззях річок, куди переміщується з лиманів весною. Статевої зрілості досягає на третьому-четвертому році життя (частково у дворічному віці). Плодючість самок завдовжки 45-50 см понад 60-100 тис. ікринок (у залежності від розмірів коливається від 13 до 126 тис. ікринок). Ікра більша, ніж у звичайного судака. Морський судак охороняє ікру, до якої особливо охочі бички.

Господарське значення: рибогосподарське – важливе, за поживною вартістю високоцінний. Занесений до Червоної книги України (1994) за І ступінню загрози. Чисельність зменшилась через надмірне виловлювання та погіршення умов відтворювання; міг бути об’єктом риборозведення, останнє нездійснене через відсутність маточного поголів’я.

Природоохоронний статус: згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид», даних недостатньо (Data Deficient, DD) (список МСОП (версія 2.3, 1994)), Червона книга України (охоронна категорія: зникаючий вид) (1994) та Червона книга Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані), та Європейського червоного списку.

24 травня 2020 року за ініціативи громадськості, учнівської молоді, працівників національного природного парку «Білобережжя Святослава» вперше було відзначено нову регіональну екологічну дату – День Дніпро-Бузького лиману (День Великого Лиману). У 2022-24 роках наш Великий Лиман відкрився для нас – жителів багатостраждального міста Очаків та Куцурубської громади, із зовсім неочікуваної сторони. Разом з нашими славними ЗСУ, лиман став своєрідним щитом для захисту від агресії, став нашим захисником про це ми писали в 2024 році. В цьому ж році, в рамках відзначення Дня Великого лиману ми акцентуємо увагу на природоохоронній цінності лиману, як важливої ділянки для міграції тварин (рисунок 1).

Взагалі міграційна здатність, міграційна поведінка, є запорукою виживання диких тварин та збереження їх популяцій. Так тварини, як до речі і люди, шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для продовження роду. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно жити в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. Екокоридори, по суті – це сполучна територія, яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти та надає можливість диким тваринам: мігрувати та розповсюджуватися, розмножуватися, підтримувати здоров’я популяції завдяки генетичному обміну, шукати комфортні умови для виживання.

В Україні є декілька таких еко-коридорів, але найбільш цінною та унікальною територією, до речі єдиною в нашій країні, є наш Дніпро-Бузький лиман, що лежить на перетині та злитті трьох найважливіших для природного комплексу країни міграційних екокоридорів: Дніпровського меридіального, Бузького меридіального та Причорноморського (степового) щиротного коридора (рисунок 2).

Мігруючі по цим еко-коридорам тварини, зрозуміло потребують охорони, необхідність якої визначено та формалізовано в Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals, CMS), або Боннської конвенції, яку підписано Україною в 1999 р., угоди AEWA (Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів), EUROBATS (Угода про збереження європейських популяцій кажанів), ACCOBAMS (Угода про збереження китоподібних). Відповідно до Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697–VIII припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття є однією зі стратегічних цілей національної екологічної політики.

Також наш Дніпро-Бузький лиман внесено до об’єктів Смарагдової мережі Європи за номером UA0000109 (рисунок 3).

Тобто на рівні прийняття Конвенцій та Угод водойма начебто досить захищена, але на ефективному дієвому рівні природні комплекси лиману можуть бути захищеними по справжньому тільки при утворенні заповідного об’єкту. Установи ПЗФ, яка запровадить науково-обґрунтований режимом природокористування, рекреаційного використання та з надійною службою охорони. Охорони та сприяння її, насамперед, від місцевих жителів, які цінують свій лиман і хочуть зберегти його як для себе так і для своїх нащадків.

Ініціативна група «Дня Великого Лиману»

Шановні колеги!
Запрошуємо співробітників природоохоронних установ України, представників органів державної влади і громадських організацій, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої освіти, шкільних вчителів, аспірантів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти взяти участь у
Всеукраїнському науково-практичному семінарі.
Формат семінару передбачає три тематичні напрямки, які є актуальними в контексті реалізації природоохоронної справи під час військового стану. В рамках кожного напряму передбачається проведення дискусійної платформи, під час якої модератор надає слово основним доповідачам, які розкривають свій погляд на певну проблему та діляться досвідом. Після виступу доповідачів
передбачається обговорення та дискусія. За результатами кожної дискусійної платформи формується резолюція щодо подальшої перспективи розвитку певного питання та/або розв’язання певної проблеми.
Взяти участь у семінарі можна в якості:
доповідача, який має практичний досвід роботи в умовах військового стану та робить презентаційну доповідь під час роботи дискусійної платформи (час доповіді до 10 хвилин);
активного слухача, який задає питання та висловлює свою думку.

Основні тематичні напрямки семінару:

• Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України;
• Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України;
• Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України.

Мета проведення семінару полягає в обговорені досвіду реалізації природоохоронної справи в України та світі, в аналізі існуючих проблем функціонування установ та відновлення територій природоохоронного спрямування в умовах війни.
Офіційні мови конференції: українська, англійська.
Форма проведення: дистанційна, платформа ZOOM.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ:

Вікторія Петренко голова оргкомітету, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава», Україна.
Скорик Сергій директор національного природного парку «Кам’янська Січ», Україна.
Вікторія Дзеркаль в.о. заступника директора національного природного парку «Нижньодніпровський», Україна з науково-дослідної роботи.
Ліна Дікшайте директор національного парку «Куршська коса», Литва.
Василь Чаус начальник науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя
Святослава».
Олексій Давидов провідний науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Олександр Курило відповідальний секретар оргкомітету, молодший науковий співробітник національного природного парку «Білобережжя Святослава».

План науково-практичного семінару

13.50 – Офіційне відкриття семінару.

• Вітання від в.о. директора національного природного парку «Білобережжя
  Святослава» Вікторії Петренко.

13.55 – 14.00.Організаційні акценти семінару, Давидов Олексій Віталійович.

14.00 – 14.50. Дискусійна платформа 1. Модератор Петренко Вікторія Іванівна.
Тематичний напрямок: «Організація та основні напрямки роботи постраждалих від війни природоохоронних установ півдня України».
Доповідачі:

1. Дзеркаль Вікторія Миколаївна – в.о. заступника директора з науково-дослідної роботи НПП «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Науково-дослідна робота в умовах воєнних дій на території НПП «Нижньодніпровський».
2. Скорик Сергій Валентинович – директор НПП «Кам’янська Січ».
   Тема доповіді: «Досвід НПП «Кам’янська Січ» по організації роботи з розмінування території парку».
3. Чаус Василь Богданович – начальник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава»
   Тема виступу: «Деякі важливі організаційно-технічні заходи по відновленню природних комплексів та збереження об’єктів тваринного світу Кінбурнської коси в повоєнний період».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

15.00 – 15.50. Дискусійна платформа 2. Модератор Чаус Василь Богданович.
Тематичний напрямок: «Методи дослідження та оцінювання стану природних комплексів, як основа для відновлення постраждалих від військових дій природоохоронних територій півдня України».
Доповідачі:

1. Кліменко Віталій Миколайович – старший науковий співробітник НПП
   «Нижньодніпровський».
   Тема доповіді: «Моніторинг військового впливу на природні комплекси в національних природних парках «Нижньодніпровський» та «Кам’янська Січ».
2. Касьянов Євген Олександрович – науковий співробітник НПП «Білобережжя
   Святослава».
   Тема доповіді: «Деякі закономірності розвитку пожеж на території Кінбурнського півострова в межах Миколаївської області за військовий період 2022-24 рр.».
3. Курило Олександр Вікторович – молодший науковий співробітник НПП
   «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Результати дистанційного моніторингу стану рослинного покриву в межах ділянки масового зростання зозулинців «Орхідне поле»».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

16.00 –16.50. Дискусійна платформа 3. Модератор Давидов Олексій Віталійович.
Тематичний напрямок: «Перспективні напрямки розвитку природоохоронних установ України».
Доповідачі:

1. Давидов Олексій Віталійович – провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава».
   Тема доповіді: «Впровадження екологічного маркетингу у природоохоронну діяльність: міжнародний досвід створення центру відвідувачів».
2. Чаус Василь Богданович, Давидов Олексій Віталійович – «Фандрайзинг у природоохоронній справі: створення фондів та пошук грантів».
3. Сімченко Сергій Валентинович – заступник декана факультету біології, географії та екології з цифровізації, Херсонський державний університет.
   Тема доповіді: «Штучний інтелект в природоохоронній сфері: аналіз матеріалів, візуалізація та прогнозування».
   Питання та обговорення – 20 хвилин.

Для участі у семінарі необхідно до 1 червня 2025 року (включно) заповнити реєстраційну форму учасника конференції за покликанням https://forms.gle/GVx5vwsig2TPVcEk7
Реєстраційна форма учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»

Після реєстрації оргкомітет протягом двох днів (2-3 червня) відправляє на адресу учасника лист-підтвердження та посилання на зум-конференцію.
Учасники, які не отримали підтвердження, будь-ласка здійснить реєстрацію повторно (або звертатися до контактної особи на електронну адресу naukabs@ukr.net.
Прохання після семінару заповнити форму 3воротного зв’язку учасника семінару за покликанням
https://forms.gle/9bfZKMWDQicHALNu9
Форма зворотного зв’язку учасника Всеукраїнського науково-практичного семінару з міжнародною участю «Перспективи функціонування природоохоронних установ Південного регіону України на пост-воєнному етапі: відновлення, збереження та розвиток»
Сертифікати учасників (3 години / 0,1 кредити) будуть надіслані на e-mail учасникам заходу протягом 10 днів після проведення семінару.

Відкрила засідання Ради її голова, в.о. директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Петренко Вікторія Іванівна. Вона проінформувала про оновлення складу науково-технічної ради, затверджений наказом Міндовкілля України № 791 від 18.04.2025 року:

На розгляд засідання Ради вже в новому складі від 13 травня, надано два головних питання що стосувались звіту про науково-технічну діяльність НПП згідно Програми Літопису природи за 2024 рік та розгляд необхідності проведення організаційних заходів в рамках розробки Плану відновлення.

Літопис природи це узагальнення колективної праці науковців та й всього колективу парку. Нажаль, 2024 рік так само як і 2022-23 роки жорстко наклали свій відбиток на роботу парку взагалі і науково-дослідного відділу зокрема. Для підготовки чергового тому Літопису зібрано різноманітні матеріали, статі, звіти як зроблені працівниками НДВ, так і працівників парку які проводили обліки птахів та їх міграційних переміщень, як на прилеглих до НПП територіях регіону так і безпосередньо на території парку. Моніторинг здійснювався на озері Солонець Тузли протягом всього року та й в окупованому селі Василівка до травня 2024 року. До тому увійшли також фенологічні спостереження, кліматичні спостереження, ані моніторингу за гідрологічним режимом озера Солонець Тузли які поєднувались з космознімками поверхні озера. Також на озері Солонець Тузли відмічались та визначались сліди тварин на прибережній зоні, формувалась та накопичувалась фото-відеотека об’єктів тваринного світу та рельєфів гідрологічного заказника.

В томі за 2024 рік проаналізовано багаторічні тенденції динаміки загальних та сезонних змін площ озера Солонець Тузли та урочища Бієнкові плавні, що для нас особливо актуально після руйнації греблі Каховської ГЕС. Розміщено аналітичні матеріали щодо динаміки фронтальної частини берегової лінії Кінбурнської коси в 2024 році.

Також до Літопису 2024 року увійшов розділ  про характер та маршрут руху поміченого датчиками спостереження, для нашого парку досить рідкісного виду пелікана кучерявого «Periboina», який закінчив свій життєвий шлях на причальній гряді Очаківського військового порту. Можливо, і найвірогідніше, птах загинув від розриву боєприпасу в жовтні минулого року.

В 2024 році знову зафіксовано значні масштаби та відповідно шкоду завданої природним комплексам парку від пожеж, що виникали внаслідок бойових дій на лучних, лісових та водно-болотних угіддях парку. Щодо пожеж за 2024 рік – сформовано пласти інформації більше ніж на 300 сторінок, основна частина додатків це деталізована картографія пожеж з описом можливих постраждалих видів та аналітична довідка, яку зробив науковий співробітник НДВ Касьянов Є.О.

Досить реальним і вагомим в 2024 році було і продовжує бути зараз міжнародне співробітництво в рамках підписаних меморандумів про співпрацю. Це насамперед і з НП «Куршська коса» та іншими природоохоронними установами республіки Литва, університетом «Пассау» Німеччина, Баварія. Інформаційні блоки про це були включені до відповідного розділу тому Літопису. На матеріалах та наочних спостереженнях відвідування Куршської коси, вже на початку 2025 року розроблено методичні рекомендації по стримуванню росту чисельності баклана великого на території Кінбурнської коси, та його колоніальних скупчень на території дельти Нижнього Дніпра. Загалом об’єм Літопису природи за 2024 рік становить 658 сторінок і рішенням НТР від 13 травня 2025 року його схвалено до затвердження.

Другим питанням на першому засіданні НТР було розгляд необхідності проведення організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси. Наголошено на важливість вирішення цього питання в пост-деокупаційний період та акцентована увага членів НТР на необхідність його підготовки на ґрунтовній науковій основі, враховуючи думки багатьох сторін. Негативний досвід конфронтації при вирішенні різних питань на території Кінбурнської коси в минулі довоєнні часи насамперед суб’єктів владних повноважень, лісомисливського господарства, установ ПЗФ та місцевих жителів надає підстави зараз вважати, що в питаннях відновлення з таким неконструктивним підходом, особливо в умовах, коли потрібно буде гуртуватись не на словах, а на справах, реального та найбільш ефективного результату не буде досягнуто. Власне кажучи для пошуку взаємодії і був запропонований і рекомендований до затвердження план.

На завершення засідання Ради відбувся обмін думками, щодо нових напрямків роботи НДВ та парку, в ході обговорень виступили д.б.н. директор ДУ «Інститут морської біології» м. Одеса Мінічева Г.Г., голова ГО «Кінбурн» Грубий М.В., працівники науково-дослідного відділу парку Давидов О.В. та Мельничук С.С..

Науково-дослідний відділ НПП

Чаус В.Б.

Проект для розгляду на засіданні НТР

ПЛАН

організаційних заходів щодо підготовки та розробки Плану (Проекту) відновлення постраждалих від військових дій природних та антропогенних комплексів Кінбурнської коси

Начальник науково-дослідного відділу НПП

Чаус В.Б.

15 квітня 2025 року працівниками національного природного парку «Білобережжя Святослава» проведено  круглий стіл-семінар присвячений Дню екологічних знань. Головною темою семінару було обговорення досвіду  роботи заповідних об’єктів на території  Кінбурнської коси та основних  напрямків підвищення ефективності екологічної свідомості громадян в галузі збереження заповідних територій.

В семінарі взяли участь та виступили з доповідями та презентаціями  працівники НПП «Білобережжя Святослава»: відділу еколого- освітньої роботи та рекреації НПП Тарабан С.В., Дрозд Л.П., Лахтіонова І.В., науково-дослідного відділу НПП – Чаус В.Б., Давидов О.В., Мельничук С.С.. В засіданні також взяли участь представники РЛП «Кінбурнська коса», студентської та учнівської молоді регіону.

З першою доповіддю виступила провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Мельничук С.С.. До уваги учасників надана пізнавальна презентація «Рідкісні види рослин ефемероїдів та геміефемероїдів Кінбурнської коси занесені до Червоної книги України». В презентації була наведена також інформація про нові факти виявлення таких видів рослин-ефемероїдів в межах водоохоронної зони озера Солонець Тузли серед них рослинні локалітети шафрану сітчатого (ЧКУ).

Начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреції НПП Тарабан С.В. доповіла  про напрямки та перспективи розвитку еколого-освітньої діяльності в НПП «Білобережжя Святослава».Світлана Валентинівна наголосила як на основних досягненнях національного парку в проведенні еко-освітньої роботи, так і звернула увагу поки що не на досить високу її ефективність. Співдопівдачі, спеціалісти з еколого-освітньої роботи парку: Лахтіонова І.В. та Дрозд Л.П. зробили акцент на важливість проведення еко-освітньої роботи саме для юних дошкільнят та школярів. В учасників семінару викликали щирий душевний щем прочитаний Людмилою Петрівною вірш учениці Дмитрівської ЗОШ Бєлали Софійки, яка із-за постійних обстрілів разом з сім’єю покинула своє колись тихе прилиманське село, свій рідний будинок та свої незабутні квітки- проліски.

Темою виступу провідного наукового співробітника наукового відділу парку Давидова О.В. була охорона прибережних природних об’єктів еко-освітній аспект. В своєму виступі доповідач зробив також акцент на досвіді роботи наших колег,  природоохоронних установ республіки Литва .

Виступ Чауса В.Б стосувався  деяких важливих регіональних аспектів проведення еколого-просвітницької роботи, ролі об’єктів ПЗФ. Було згадано цілий ряд цікавих форм еко-просвіти, різнопланових заходів проведених установами ПЗФ на Кінбурнській косі в мирний період. Незважаючи на їх різноплановість практично всі заходи завжди мали еколого-освітній та заповідний аспект. Доповідачем зроблено наголос на необхідність ефективного впровадження змін в підходах по формуванні екологічної свідомості громадян, що є дуже важливим насамперед для цивілізованого, європейського суспільства.

На завершення Круглого столу-семінару відбувся обмін думками та надано відповіді на питання учасників.

Оргкомітет Круглого столу-семінару

Замість постскриптуму: вірш «Пролісок» Софії Бєлали ,12 років село Дмитрівка, Куцурубська громада.

Зимова тиша ще триває,

Але вже сонце пригріває.

І промінь лагідно несе

Тепло, що сніг струмком знесе.

Звільняється з-під снігу білий,

Маленький пролісок несмілий.

Розкриє пелюстки тонкі,

Назустріч вітерцю – легкі.

Пробудження ніжне, таке тендітне,

Весни початок заповітний.

Маленька квітка, диво знов,

Мій рідний сад, мій рідний дім

Тут панувала тиша снів….

7 квітня 2025 року працівники нашого відділу взяли участь в дуже знаковому заході що проводила міжнародна організація UGRP. Відкрила перший форум зацікавлених сторін міністр Міндовкілля України Гринчук С.В., яка наголосила на важливості піднятого і започаткованого в минулому році в Берліні напрямку «Зеленого відновлення» та досить високий та жвавий інтерес до нього. Про це також свідчила кількість учасників форуму, а саме більше 800 фахівців взяли участь в його роботі 7 квітня. На думку міністерки важливість проведення роботи в різних напрямках відновлення, в тому числі і зрозуміло, відновлення природного середовища – збитки нанесені війною які в Україні вже склали більше 80 млрд. євро. Далі, після хвилини мовчання на пам’ять загиблих українців, виступили представники Німеччини ,Фінляндії та Італії, до речі в цій країні в липні 2025 року відбудеться черговий форум з Зеленого відновлення. Цікавими були майже всі виступи всіх стейкхолдерів ,як приклади виступи представника ООН Матіаса Шмале, який наголосив на тому, що війна виявила ряд недоліків у енергетичному, комунальному господарстві, міському плануванні України. На його думку «Зелені інвестиції» повинні бути перенесені на рівень громад. Яскравим був також виступ П’єра Карло – посла Бельгії в Україні, який наголосив, що курс на енергонезалежність та декарбонізацію економіки значно знизить залежність і в цьому напрямку нашої країни від Росії. Пояснив що «Зелене відновлення» не є поки що одностайно ще прийнятим усіма сторонами та країнами, є думки щодо того таке відновлення буде більш повільним. Виділив три рівня організації – перший: всі ми, разом у кого є свої думки з напрямку відновлення, другий: координаційна група проекту – це насамперед це політична складова, і третій: спільнота донорів. Є зрозуміло і певні перешкоди роботи в цьому напрямку а саме забруднення, баланс між енергетичними потребами та принципами зеленої відбудови, фінансові бар’єри, управлінські проблеми та навіть корупційні ризики. Але всі ми розуміємо, що навіть тільки одні роботи по розмінуванню та рекультивації земель відновлять сільське господарство на значних площах, а також дозволять вирішити водогосподарські проблеми Південного регіону. На думку ряду учасників, Україна може стати піонером в галузі Зеленого розвитку.

В інших дискусійних панелях форуму виступило ряд знакових доповідачів та стейкхолдерів з проблем зеленого відновлення таких як: Світлана Гринчук, Олег Бондаренко, Анна Куземко, Іван Мойсієнко, Тетяна Тимочко, Олексій Василюк , Віктор Демченко, представники Світового банку, Верховної Ради та ряду ключових міністерств України.

Впровадження принципів «Зеленого відновлення» є дуже важливим для нашого парку «Білобережжя Святослава», як території що є найбільш постраждалою від військових дій. Тому адміністрація парку в цьому напрямку вже провела, проводить та планує проведення ряду підготовчих дій та заходів по оцінці напрямків, можливих ризиків та об’ємів робіт по Зеленому відновленню території національного природного парку в пост-деокупаційний період.

                                                                       Науково-дослідний відділ НПП.

В рамках відзначення дня Балтійського моря для працівників парку та студентської молоді   відбувся  виступ провідного наукового співробітника  науково-дослідного відділу НПП «Білобережжя Святослава» Олексія Давидова на тему: Дистанційний аналіз стану рослинного покриву та динаміки його відновлення в межах піщаних кос Чорного та Балтійського морів, постраждалих від пожеж.

Відповідний виступ був проведений на основі узагальнення поточних результатів  моніторингових спостережень  співробітників національного природного парку (Касьянов Євген¸ Давидов Олексій та інш.) та докторантки Центру дослідження природи у місті Вільнюс¸ Литва – Шевчук Юлії¸ а також аспірантки Херсонського державного університету Лаврової Вікторії. Під час виступу була висвітлена проблема вивчення стану рослинного покриву Кінбурнського півострова та динаміки його відновлення. Надана  інформація базується на матеріалах дистанційного аналізу поверхні півострова, а також на результатах польових та дистанційних досліджень Куршської коси. Визначені підходи по даному питання представляють собою взагалі нову концепцію по вивченню стану та відновлення рослинного покриву на піщаних поверхнях прибережних територій¸ які постраждали від пожеж. Вони можуть і повинні стати основою для планів та дій з проведення відновлення природних комплексів Кінбурнської коси , в  пост деокупаційний мирний період.

Науково-дослідний відділ

27.03.2025 бійцями 22-ої державної пожежно-рятувальної частини 2-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Миколаївській області спільно з особовим складом  служби державної охорони  НПП «Білобережжя Святослава» були організовані та проведенні практичні протипожежні заняття. Захід проведено в цілях підтримки вмінь та навичок боротьби з пожежами на теренах природно-заповідного фонду  та опанування методів роботи на  протипожежній техніці, а також задля налагодження скоординованих спільних дій в разі виникнення надзвичайних ситуацій на території Парку.

Служба державної охорони НПП

21.03.2025 року студенти 4 курсу спеціальностей 101 – Екологія та 183 – Технології захисту навколишнього середовища Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова відвідали територію Покровсько-хуторського відділення НПП Білобережжя Святослава, а саме, озеро Солонець-Тузли. Під час виїзду студентами під керівництвом співробітників парку було проведено моніторингові дослідження ранньоквітучих рослин таких, як півники карликові (Iris pumila), пшінка весняна (Ficaria verna), вероніка весняна (Veronica verna), зірочки маленькі (Gagea minima) та шафран сітчастий (Crocus reticulatus), який занесений до Червоної книги України. Дані по виявленим місцезнаходження були завантаження на платформу iNaturalist.

Під керівництвом співробітників кафедри Екології та природоохорониих технологій студенти провели дослідження води озеро Солонець-Тузли лабораторними методами. Визначили рН (8,5) та солоність (21,5 ‰).

Студенти взяли участь разом зі співробітниками парку у організації штучних гніздівель птахів на схилах озера – нір для галагазів, шпаківні – для шпоків, сов. Ці заходи розроблені співробітниками науково-дослідного відділу НПП дозволять компенсувати дефіцит природних місць гніздівлі для гніздових та перелітних птахів. Також взяли активну участь у очищенні, відновлені місць підгодівлі та підгодовуванні диких хижих звірів.

Всі учасники виізду-експедиції провели акцію по очищенню прибережної зони озера від сміття (пластик, скло).

Представники різних відділів парку: науково-дослідного, служби державної охорони, екологічної освітньо-виховної роботи познайомили студентів з обов’язками працівників парку і особливостями роботи в польових умовах під час військового стану. Студентів зацікавило плідне спілкування з колегами, яке дає можливість формувати практичні екологічні компетентності майбутнім випускниками.

Мельничук Світлана Сергіївна, провідний науковий співробітник НДВ НПП

Фото автора

15 березня 1950 року народився чудовий поет, друг і популяризатор Кінбурнської коси Володимир Юрійович Пучков. З нагоди цього ювілейного дня народження ГО «Кінбурн», за участю працівників науково-дослідного відділу національного природного парку «Білобережжя Святослава» підготували  обґрунтування та внесли клопотання про надання окремої назви вільховому гаю за адресою село Покровське вулиця Римбівська 3. Цей природний гай тісно  пов’язаний з творчістю поета. На частині цього вільховому гайку розташована була садиба в якій Володимир Юрійович  перебував в літній період щороку починаючи з 1983 року. Тут ним задумано і написано багато прекрасних творів . Також цей гайок окремо оспіваний поетом у вірші «Штрафная роща», що увійшов до однойменного збірника поезій.  В цьому яскравому та драматичному творі є частина строчки, яку було запропоновано для меморіальної назви: «Вільховий Храм».

Ми вважаємо, що вшанування пам’яті про Пучкова Володимира Юрійовича видатного поета, головного редактора газети «Вечерний Николаев», яскравої особистості що завжди стояла на захисті інтересів збереження природи Кінбурна та його заповідних об’єктів це важлива складова еколого-освітньої роботи та виховання молоді, яка відповідно сприятиме формуванню засад і принципів збереження прекрасних природних об’єктів та оселищ Кінбурнської коси  в наступному мирному періоді. А зараз це насамперед збереження пам’яті про патріотів заповідного Кінбурна, до числа яких беззаперечно входить і наш шанований та неповторний Володимир Юрійович.

PS. Замість нього надаємо частину спогадів про Кінбурн, його жителів  не менш чудової та талановитої дружини поета – Катерини Іванівни Наточої:

«…Цікавим було наше знайомство з бабою Мариною – колишньою рибалкою, у якої ми зупинялися ще з самого початку наших Кінбурнських відпусток. Часто вечорами бабуся розповідала про своє нелегке життя та про життя на хуторі. У кожній хаті тут була своя історія, і не завжди із щасливим кінцем. Колись Марина працювала в риболовецькій бригаді, де її чоловік був бригадиром. Коли чоловік трагічно загинув під час шторму в морі, Марина зайняла його місце. Важко навіть уявити, як молодій жінці доводилося жити без підтримки, працювати на рівні з чоловіками, (ще й виконувати плани), керувати, піднімати своїх дітей, годувати, господарювати. Коли здоров’я уже не дозволяло мірятися силою з морською стихією, Марина забрала з собою свій баркас і поставила його в кінці свого городу на лимані. (Таких дерев’яних баркасів, як свідків минулої епохи я, Василь Чаус, пам’ятаю декілька по березі лиману , один довго стояв на ставнику Мехеди , додаючи якоїсь своєрідної атмосфери берегу , допоки він не розтягувався туристами або не був підпалений дрібними  недалекими шибенниками 2000 років).

– Хлопці, не куріть там, баркас мені спалите! – кричала баба Марина командним бригадирським голосом, бо дійти туди вона вже не могла, дуже боліти ноги.

Насправді, від того баркаса залишився один скелет, його вже засипало піском та мушлями, крізь гнилі дошки проривався бур’ян. Але для бабусі це були спогади про нелегке її колишнє життя і найдорожче, що від нього залишилось.

Доля баби Марини – не єдина така на Кінбурнському півострові. Не поодинокі випадки, коли чоловіки ставали жертвами стихії, а жінкам доводилося важко працювати, адже цей клаптик суші майже відрізаний від благ цивілізації, був жорстким для життя.  Сподіватися можна було лише на свої сили. Можливо, у будь-кого ця розповідь старенької рибалки викликала б лише співчуття, та і все. Але в душі поета Пучкова вже визрівала нова розповідь про жіночу драму.

Одного разу ми з ним пішли за ягодами ожини. Смачних ,ягід набрали, але ключі зарості чіплялися за наш одяг, подряпали руки і ноги – ще та прогулянка! Але кому б спало на думку пов’язати колючу ожину з долею тієї ж баби Марини або інших жінок зі схожою долею?

А невдовзі була написана поема “Ожина” (таким незвичним іменем Володимир Пучков назвав свою героїню).

Можна було б розповісти ще чимало історій. Думаю, що не всі  задумки митця були реалізовані. Адже Кінбурн – це невичерпне джерело для творчості поета Володимира Пучкова, місце, що надавало йому силу.

Катерина Наточа,  Науково-дослідний відділ НПП