Взяли участь у важливому міжнародному заході
Представники Національного природного парку «Білобережжя Святослава»: провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Мельничук С.С., начальник Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення Шалаєвський В.В. та провідний фахівець з екоосвіти відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Трусов Ю.В. взяли участь у фінальному заході «Summer Camp & Conference» міжнародного проєкту TransLearnN – «Трансформаційна мережа навчання для стійкості: підтримка вищої освіти України у сталому відновленні», що реалізується в рамках програми Erasmus+ KA-220-HED.
Ця масштабна подія об’єднала понад 21 заклад вищої освіти України, а також партнерів із Німеччини, Польщі, Литви та Чехії, представників 21 асоційованого партнера, громадських організацій, органів влади та бізнесу. В рамках співпраці з проєктом TransLearnN, яка тривала понад 2 роки, фахівці Національного природного парку «Білобережжя Святослава» брали участь у всіх ініціативах в якості стейкхолдерів.
Перший день включав знайомства, доповіді та дискусії по сталому розвитку і трансформації та ролі університетів у сталому перетворенні України. Університети представляли результати впровадження сталого розвитку в управління своїх закладів.
Другий день був присвячений управлінню сталістю в Українських Університетах. Було презентовано платформу Transformational learning network for resilience of higher education in Ukraine – TransLearnN». Особливо цікавим був кейс-стаді «Управління конфліктами в природоохоронних територіях» та рольова гра з фітбеком.
Третій день був присвячений сталості у викладанні та навчанні. Були презентовані результати по розроблений курсам та обговорено їх впровадження в університетські програми, а також проведено круглий стіл на тему «Трансформаційні підходи до сталого розвитку: екологічна освіта, наука та природоохоронні практики для відновлення України». Дискусія була жвавою, було приємно, що представники університетських спільнот прислухаються до рекомендацій стейкхолдерів, особливо представників ПЗФ.
Четвертий день був присвячений партнерству університетів, громад та природоохоронних структур. Було презентовано роботу різних природо-заповідних об’єктів України, обговорено ключові питання співпраці місцевих громад та природоохоронних територій, в тому числі в умовах військового стану. Також презентовано платформи природоохоронних територій Research Community for Ukrainian Recovery, які розроблялись в межах проєкту TransLearnN.
В останній день обговорено результати проєкту та можливості подальшої співпраці. Особливу увагу приділено необхідній співпраці громад, університетів та об’єктів ПЗФ України для реабілітації наших захисників.
Під час участі у проєкті працівники НПП «Білобережжя Святослава» представили рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Білобережжя Святослава» та можливості співпраці місцевих громад в цьому напрямку, отримали нові знання та навички, рекомендації щодо сталого розвитку в громадах та об’єктах ПЗФ, а також пройшли стажування і отримали сертифікати.
Щиро дякуємо організаторам, партнерам, лідерам TransLearnN за можливість бути частиною цієї команди професіоналів! Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”
Відбулась важлива зустріч з керівництвом Миколаївської області
Сьогодні, 10 вересня 2025 року відбулася зустріч в.о.директора національного природного парку «Білобережжя Святослава» Вікторією Петренко з першим заступником голови Миколаївської обласної ради Ігорем Щербиною та начальником Миколаївської районної військової адміністрації Максимом Кашубою Максим Кашуба . В зустрічі також прийняли участь начальник Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення та працівники відділу еколого-освітньої роботи та рекреації парку. Під час зустрічі було обговорено напрямки розвитку парку, стан збереження природно-заповідних територій під час військового стану, перспективи розвитку й розширення території ПЗФ в Миколаївській області загалом та безпосередньо території НПП «Білобережжя Святослава». Також торкнулися питань перспектив та напрямків діяльності установи в післявоєнний період та деокупації, розмінування Кінбурнського півострову, співпраці з місцевими громадами в напрямку збереження довкілля відповідно до діючого законодавства.
Гості відвідали офісну будівлю установи, оглянули робочі місця працівників та ознайомилися з роботою науково-дослідного відділу в напрямку моніторингу пожеж на окупованій території парку та служби державної охорони. Викликала жваву цікавість і експозиція копій старовинних карт Північного Причорномор’я, що представлені у відділі еколого-освітньої роботи та рекреації.
Приємно було відзначити, що саме за активного сприяння начальника Миколаївської районної військової адміністрації Максима Кашуби була надана своєчасна допомога після пошкодження офісної будівлі парку у січні 2023 року в результаті воєнної агресії рф.
Результатом зустрічі стала спільна домовленість про подальшу співпрацю в напрямку розвитку території та об’єкту природно-заповідного фонду Миколаївської області – національного природного парку «Білобережжя Святослава».
Адміністрація НПП “Білобережжя Святолава”
Робимо Україну чистою разом!
Продовження Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою! – 2025» для нашого НПП «Білобережжя Святослава» сьогодні 10 вересня ц.р. відбулося біля офісної будівлі установи в м.Очаків. Працівники національного природного парку «Білобережжя Святослава» здійснили традиційний «рейд чистоти» на подвір’ї, підсобних приміщеннях, наведено лад в кабінетах та приміщеннях офісу, а також перед будівлею. А ще – провели цифрове прибирання в робочих та особистих комп’ютерах та гаджетах – видалили непотрібну та застарілу інформацію, чим і зменшили викиди СО2. Всі заходи в рамках цієї акції проводилися з дотриманням безпекових умов. Робимо Україну чистою разом!
Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”
Проведено спостереження пташиного світу
09.09.2025 року працівники Покровсько-Хуторського природоохоронного науково-дослідного відділення працювали на території озера Солонець-Тузли спільно з начальником Покровсько-Хуторського ПНДВ, науковим співробітником науково-дослідного відділу та пожежним (респіраторником). Провели наукове спостереження стану острівців для гніздування птахів та отримали методичні рекомендації від науковця щодо їх покращення, зокрема підвищення привабливості для птахів.
Під час виїзду проведено також облік птахів. Виявлено близько 70 чайок, 100 мартинів, 25 пеліканів рожевих, 1 луня очеретяного, 1 скопу, 2 боривітри звичайні та інші види. Пелікани рожеві та скопа занесені до Червоної книги України.
Адміністрація НПП “Білобережжя Святослава”
Такі схожі і такі різні кермечники
В біології дуже часто зустрічаються вельми схожі один одного різні види, які можуть розрізнити лише фахові спеціалісти. Іноді такі види називають «видами-двійниками». Вони зустрічаються скрізь навколо нас, і майже серед усіх груп живих організмів – від мікросвіту вірусів та бактерій до квіткових рослин, птахів та ссавців. Один з таких прикладів – два види роду Кермечник (або Гоніолімон) – роду рослин, який отримав свою назву від тюркського kermak – гірка трава або дубільний корінь, що пов’язано з великою кількістю дубільних та гірких речовин у хімічному складі рослин. Перший з них – більш широко розповсюджений Гоніолімон татарський, другий – рідкісний та ендемічний Гоніолімон злаколистий.
Гоніолімон татарський, або кермечник татарський (Goniolimon tataricum) – це багаторічна рослина родини кермекових. Вид поширений у посушливих місцевостях Європи, Західної Азії та Північної Африки. В Україні кермечник татарський поширений по всьому степу, але на Правобережжі трапляється дещо рідше та лісостепу. У степовій зоні поширений на каштанових ґрунтах і чорноземах, де зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10-40 см та завширшки 30-45 см. Корінь завдовжки до 1 м, міцний, стрижневий з численними бічними корінцями. У верхній частині корінь переходить у каудекс – товстий, простий або коротко розгалужений на 2-4 частини. Стебла нечисленні (2-4), прямостоячі, ширококрилаті, у нижній частині дуже кутасті, починають вилчасто галузитися від середини або нижньої третини висоти. Головний пагін напіврозетковий. Нижні листки зібрані в прикореневу розетку, листки, еліптично-ланцетні, серединні та верхівкові – сидячі, дрібні. Загалом листки голі, жорсткі, світло-зелені, вкриті численними вапнистими цятками. Стеблові листки склероморфні, лускоподібні. Пагони цієї рослини мають коротке і негусте опушення. Квітконоси – 1-2, вони зелені, з середини сильно розгалужені. Суцвіття дуже густе, має вигляд несправжніх волотей завдовжки до 30 см та завширшки до 15 см. На початок цвітіння суцвіття має форму парасолі, наприкінці цвітіння і при достигання насіння набуває кулястої форми. Квітки актиноморфні, двостатеві, п’ятичленні, із подвійною оцвітиною, фіолетового кольору. Після достигання насіння суцвіття висихає, набуває бурувато-жовтого кольору. Плід – однонасінна коробочка. Квітне у червні-липні. Квіти запилюються комахами. Після достигання насіння у липні-серпні сухе суцвіття відламується біля самої основи і в неушкодженому вигляді переноситься вітром (цьому сприяє його майже куляста форма). Через цю особливість рослина отримала народну назву «перекотиполе». Під час цих «мандрів» відбувається розсіювання насіння (анемохорія).
Гоніолімон татарський в природі розмножується насінням, у культурі можливе вегетативне розмноження поділом каудексу. Він дуже чутливий до зміни середовища, тому в місцях значного антропогенного впливу вид стає нечисельним.
На території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами по всій території. У липні-серпні 2025 році виявлено 4 локалітети на схилах озера Солонець-Тузли.
Він використовується як декоративна рослина – у садівництві та при оформленні сухих букетів. До початку повного розкриття квіток суцвіття можна зрізати й засушити у підвішеному стані. При цьому вони не втрачають ані форми, ані кольору.
Корені цієї рослини містять багато дубильних речовин, втім, як промислову сировину її не використовують. Натомість, кермечник татарський можна застосовувати для рекультивації порушених ґрунтів, особливо в посушливих місцевостях, де відтворення трав’яного покриву утруднене. Довгий корінь гоніолімону, що проникає на значну глибину, добре затримує часточки ґрунту, запобігаючи його вимиванню чи вивітрюванню.
В Україні гоніолімон татарський підлягає охороні у Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях він занесений до регіональних Червоних списків рослин.
Гоніолімон злаколистий, або кермечник злаколистий (Goniolimon graminifolium) – багаторічна рослина родини кермекових. Це північнопричорноморський ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом, який скорочується. Поширений на території Причорномор’я в Україні і росії: (від пониззя Південного Бугу до Нижнього Дніпра а також правобережної частини Нижнього Поволжя). В Україні поширений в межах 3 областей: Миколаївська, Херсонська, Запорізька, у злаковому степу – на піщаних аренах і річкових пісках Нижнього Побужжя, Інгулу, Інгульця та Нижнього Придніпров’я. Тобто, у степовій зоні поширений на піщаних і супіщаних ґрунтах, де зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 20-40 см заввишки. Корінь завдовжки до 1 м, міцний, стрижневий з численними бічними корінцями. Стебло прямостояче, у верхній частині щитковидно-гіллясте, з тригранними вузькокрилатими гілочками. Стеблові листки лускоподібні, ланцетні або яйцеподібно-ланцетні, з країв плівчасті, прикореневі листки лінійно-ланцетні до вузьколінійних, із загорнутими всередину краями, голі. Квітконосні пагони поодинокі або нечисленні, прямостоячі, внизу тонко борозенчасті, вище розгалужені гранисті з ледве помітними крильцями, голі. Суцвіття розлоге, колоски одноквіткові, на кінцях гілочок утворюють довгі й рідкі однорядні колосоподібні суцвіття. Плід – однонасінна коробочка. Квітне у червні-липні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням та поділом кореневища.
Гоніолімон злаколистий – стенопотний вид, дуже чутливий до зміни середовища. Тому знищення екопотів внаслідок заліснення піщаних арен та рекреаційних навантажень на екосистеми, збирання рослин на букети, вплив військових факторів призводить до знищення виду.
На території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» зустрічається поодинокими особинами або невеликими групами по всій території Кінбурнського півострова.
Гоніолімон злаколистий – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється на території Чорноморського біосферного заповідника заповідника, Національного заповідника «Хортиця», Національного природного парку «Білобережжя Святослава», Регіонального ландшафтного парку «Кінбурська коса» та інших заповідних об’єктів.
Мельничук Світлана,
провідний науковий співробітник НПП “Білобережжя Святослава”
