В НПП «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» ВПРОВАДЖЕНО ЕЛЕКТРОННИЙ КВИТОК
З вересня 2025 року у національному природному парку «Білобережжя Святослава» впроваджено послугу – «електронний квиток» для задоволення потреб відвідувачів за оплату екскурсійно-туристичних послуг.
Для здійснення операцій необхідно зайти на сайт Парку у рубрику «Е. квиток» за посиланням: https://www.belosvyat.com.ua/elektronnij-kvitok/ вибрати дану послугу, перейти у платіжну систему LIQPAY та здійснити оплату.
Також можливі варіанти оплати через платіжну картку, Приват 24 та QR-код чи розрахунковий рахунок. Але краще миттєво замовити у нас послугу, оплативши її за допомогою смартфона. Потрібен тільки доступ до інтернет мережі та електронний додаток Приват24. Це простий і швидкий спосіб оплати без пластику та готівки з миттєвим зарахуванням коштів одержувачу.
Термін дії Е.квитка три дні з часу оплати.
Система максимально просто і зручна, а послуга оплати оперативна. Протягом четвертого кварталу система працює в тестовому режимі.
Всесвітній день мігруючих птахів
Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) започатковано у 2006 році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS). Обидва документи є компонентами Екопрограми ООН та ратифіковані Україною. Це рішення відобразило розуміння, того, що птахи не знають кордонів, і їхній захист вимагає координації країн з усіх континентів. Передумовою започаткування WMBD стала Міжнародна конвенція захисту птахів, яку було прийнято ще у 1906 році, та стрімке скорочення популяцій мігруючих видів птахів у ХХІ ст. Спочатку WMBD відзначали лише в травні, але з 2018 року його розширили на два періоди – весну та осінь, щоб охопити обидва сезони міграції.
У 2025 р. WMBD відзначався 10 травня та буде святкуватися 11 жовтня. Люди відзначають цей день, проводячи різноманітні громадські заходи, як-от фестивалі птахів, освітні програми, виставки та подорожі для спостереження за птахами. Хоча ці заходи зосереджені навколо головних днів святкування що припадають на другу суботу травня та жовтня, насправді їх можна організувати будь-коли протягом року.
Через південь Миколаївщини проходять екологічні міграційні коридори міжнародного, національного і регіонального рівня. Чисельність мігруючих птахів становить щонайменше десятками тисяч особин. Міграція триває протягом усього року. Наприклад, у травні ще триває весняна міграція бджолоїдок, куликів-сорок тощо, а лісові коловодники вже розпочинають зворотну «осінню» міграцію.
Загалом WMBD інформує людство про загрози, з якими стикаються перелітні птахи, та закликає всіх до міжнародної співпраці для збереження біорізноманіття. На офіційному сайті WMBD розміщено кілька простих дій для створення простору дружнього до птахів (https://www.migratorybirdday.org/):
- Приглушуйте світло вночі: сяйво міст і будинків може порушити цикл відпочинку птахів, змінити їх міграцію та вплинути на розмноження;
- Зробіть вікна видимими, птахи не розпізнають плоского скла і можуть зіткнутися з вікнами;
- Захист комах: 95% птахів залежать від комах протягом певного періоду свого життєвого циклу. Уникайте використання пестицидів та інших хімічних речовин, які сприяють зменшенню популяцій метеликів, бабок та інших комах;
- Стримуйте своїх домашніх тварин. Хоча ми любимо наших домашніх тварин, але коти й собаки можуть турбувати та навіть вбивати птахів;
- Скажіть «ні» пластику, повторно використовуйте сумки для покупок, уникаючи одноразових пластикових пляшок та посуду, а також купуйте непластикові іграшки та прикраси тощо.
Охорона мігруючих птахів та місць їх проживання (оселищ) на Кінбурнському півострові до тимчасової окупації цієї території російськими загарбниками, була одним із важливих напрямків природоохоронної діяльності Чорноморського біосферного заповідника, національного природного парку «Білобережжя Святослава» та регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Наразі охорона птахів на півдні області здійснюється у Покровсько-Хуторському відділенні НПП «Білобережжя Святослава» (оз. Солонець-Тузли та прилегла територія) та в РЛП «Тилігульський» (Тилігульський лиман і прилегла територія узбережжя). Заборона полювання під час воєнного стану сприяє охороні мігруючих птахів на типових територіях.
Костянтин РЕДІНОВ
орнітолог РЛП «Кінбурнська коса» та НПП «Білобережжя Святослава»
Всесвітній день захисту тварин
4 жовтня світ відзначає Всесвітній день захисту тварин. Це міжнародне свято, яке нагадує людям усього світу, що тварини мають право на життя, любов і турботу.
Всесвітній день захисту тварин — це день, коли об’єднуються люди, що піклуються про добробут та захист прав всіх тварин на планеті. Він закликає до співпраці громадськість, уряди та організації з метою покращення умов життя тварин та протидії жорстокому ставленню до них.
Свято було встановлене у 1931 році під час конференції екологів у Флоренції. Дата 4 жовтня була обрана, оскільки цей день також є днем пам’яті Святого Франциска Асізького, покровителя тварин. Це свято є фіксованим та відзначається щорічно.
Це свято спрямоване на привертання уваги до проблем захисту прав тварин та їхнього благополуччя. Але під час війни дикі тварини зазнають болю і втрат. Руйнуються і зникають місця їх існування, гинуть тварини, зникають їх популяції.
У Національному природному парку “Білобережжя Святослава” тварини під час війни РФ проти України отримають шалений стрес, птахи втрачають місця гніздування, ссавці виведення потомства та годівлі, гинуть особини та цілі покоління, популяції.
Особливо чутливими до військових дій виступають антропофобні види з вузьким екологічним діапазоном. Для таких видів критичними факторами виступають як турбування та вплив ударних хвиль (контузії різних ступенів), так і руйнування середовища їх існування. Для значної кількості рідкісних видів саме останній аспект виступає в якості найбільш деструктивного прояву антропогенного впливу, що тільки загострюється під час війни. Наприклад, масштабні пожежі та будівництво фортифікацій руйнують сформовані екосистемні зв’язки в цілому, порушуючи весь комплекс трофічних, симбіотичних та асоціативних відносин.
Характер реагування на негативний вплив війни у кожного виду індивідуальний. Наприклад, птахи, як вельми мобільна таксономічна група, відносно легко реагує на прояви активних бойових дій шляхом передислокації місць концентрації та гніздування. Так, під час періоду гніздування, формування пожеж або виникнення дії ударних хвиль (особливо на останньому тижні інкубації яєць), дуже негативно впливає на орнітофауну, але дорослі особини можуть достатньо легко змінити місце свого перебування, а у наступному році – тимчасово або тривало – змінити і локацію гніздування. Але більш дрібні тварини в зонах впливу військових дій можливості швидко вийти із зони пошкодження ареалу не мають. Особливо великі втрати спостерігаються серед антропофобних видів, які зберігаються виключно в умовах дотримання режиму заповідності.
На нашій території, де зберігаються природно-територіальні комплекси Нижньодніпровських піщаних арен, під максимальний вплив війни потрапили рідкісні види: Мишівка Нордмана, Сліпак піщаний, Кандибка звичайна, всі види Богомолів та Турунів та ін, і враховуючи масштаби пов’язаних з війною пожеж, на відновлення тваринного світу Парку буде витрачено багато десятків років. Особливо негативними в нашому випадку є факти пошкодження заповідних ядер біорізноманіття, якими виступають комплекси Чорноморськог БЗ та Національного природного парку
Мабуть, охорона тваринного світу потребує більш активної участі людини для ліквідації наслідків своєї ж діяльності? Сподіваємось, сучасне і майбутні покоління більше уваги приділятимуть реальним діям по збереженню природи, а не пустим розмовам.
З Повагою, колектив НПП Білобережжя Святослава
Осінне листя: не спалювати, а використовувати з користю
Щороку восени українські міста, села та дачні кооперативи поринають у яскраву палітру кольорів. Проте за цією красою ховається одна з найпоширеніших екологічних проблем — масове спалювання опалого листя. Ця практика, яка здається багатьом «традиційною» або «зручною», насправді є небезпечною, незаконною та шкідливою для довкілля, здоров’я людей і навіть економіки.
Чому спалювання листя — це злочин?
Спалювання рослинних решток порушує одразу кілька норм українського законодавства:
• Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає штрафи від 3 060 до 6 120 грн для громадян та від 15 300 до 21 420 грн для посадових осіб за самовільне випалювання рослинності.
• Якщо такі дії здійснюються на території природно-заповідного фонду, штрафи подвоюються: від 6 120 до 12 240 грн для громадян та від 21 420 до 30 600 грн для посадовців. • Стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років за умисне знищення або пошкодження рослинного покриву вогнем. У разі тяжких наслідків — до 10 років ув’язнення.
Особливо небезпечно спалювати листя поблизу лісів, заповідників, водойм, а також у межах населених пунктів, де ризик поширення вогню надзвичайно високий.
Екологічні наслідки
Спалювання листя завдає шкоди не лише природі, а й людям:
• У димі містяться діоксини, бензопірен, чадний газ, важкі метали — речовини, що викликають алергії, бронхіти, астму, онкологічні захворювання.
• Знищується мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.
• Гинуть тварини, рослини, комахи, черв’яки, мікроорганізми, які відіграють важливу роль у природному кругообігу. • Дим осідає на будинках, деревах, одязі, створюючи нестерпні умови для життя.
Що робити з листям замість спалювання?
Існує багато екологічно безпечних і корисних способів поводження з рослинними рештками:
1. Компостування
• Листя — чудова основа для домашнього компосту.
• У поєднанні з гілками, травою, кухонними відходами воно перетворюється на гумус, який збагачує ґрунт.
• Компост можна використовувати для добрива грядок, клумб, дерев.
2. Мульчування
• Подрібнене листя розкладається на поверхні ґрунту.
• Воно зберігає вологу, пригнічує бур’яни, захищає коріння від морозів.
• Мульча — це натуральний утеплювач і джерело органіки.
3. Природне укриття
• Листя можна залишати під деревами та кущами.
• Воно виконує роль ізоляційного шару, захищаючи кореневу систему.
4. Передача на утилізацію
• У багатьох громадах діють спеціальні майданчики для збору рослинних решток.
А якщо листя хворе?
• Листя, уражене плямистістю, іржею, грибками, шкідниками, не можна компостувати.
• Його слід збирати окремо, пакувати в мішки та передавати на спеціалізовану утилізацію. Інакше хвороби можуть поширитися на здорові рослини, знищити врожай наступного року.
Спалювання листя — це застаріла практика, яка не має місця в сучасному екологічно свідомому суспільстві. Натомість компостування, мульчування, утилізація — це шлях до здорового довкілля, родючого ґрунту та чистого повітря. Дбаймо про природу — і вона віддячить нам чистим повітрям та здоров’ям.
Служба Державної охорони НПП
Заборона джипінгу на територіях природно-заповідного фонду
У сучасному світі, де люди прагнуть нових вражень, джипінг – катання на позашляховиках, квадроциклах і мотоциклах по бездоріжжю – набуває все більшої популярності. Проте такий вид активного відпочинку, особливо на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), має серйозні екологічні та правові наслідки, адже це екстрим, що нищить природу.
Що таке природно-заповідний фонд?
Природно-заповідний фонд України – це сукупність територій, що мають особливу природну, наукову та культурну цінність. До нього входять:
• біосферні та природні заповідники,
• національні природні парки,
• регіональні ландшафтні парки,
• заказники та заповідні урочища,
• пам’ятки природи,
• ботанічні сади, дендропарки тощо.
Ці території створені для охорони рідкісних видів флори і фауни, збереження ландшафтів, проведення наукових досліджень та екологічної освіти.
Джипінг у ПЗФ офіційно заборонено!
У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон №4188-IX «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», який забороняє джипінг у межах територій ПЗФ. Закон доповнює статті 3, 14 і 64 базового закону, чітко визначаючи:
• Заборону проїзду механічних транспортних засобів у межах заповідних територій, крім доріг загального користування та приватних ділянок.
• Виключення лише для службових поїздок працівників природоохоронних установ, правоохоронців, рятувальників, медиків, військових та інших спеціальних служб.
Цей закон – результат багаторічної роботи екологічних організацій, науковців і громадськості, що почалася з петиції у 2022 році. Він став важливим кроком до європейських стандартів охорони природи.
Екологічні наслідки джипінгу
Рух важкої техніки по природних територіях спричиняє:
• Ерозію ґрунтів – колеса здирають верхній шар землі, порушуючи водний баланс.
• Знищення рослинності – включно з рідкісними та червонокнижними видами.
• Порушення тваринного світу – шум двигунів відлякує тварин, заважає розмноженню та годуванню потомства.
• Пожежну небезпеку – іскра або залишки пального можуть спричинити загоряння сухої трави. • Хімічне забруднення – паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунт і водойми, погіршуючи стан екосистем.
Відповідальність за порушення
Згідно зі статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
• для громадян — штраф від 153 до 408 грн,
• для посадових осіб — від 255 до 510 грн.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів № 575 від 10.05.2022 встановлено компенсацію за шкоду довкіллю; у випадку значних збитків може бути відкрито кримінальне провадження, що передбачає більш суворі санкції – включно з позбавленням волі.
Що можуть зробити громадяни?
• Не заїжджати у заповідні зони – навіть якщо немає шлагбаума чи попереджувального знаку.
• Повідомляти про порушення – звертатися до екологічної інспекції, адміністрації парків, поліції.
• Поширювати інформацію – у соцмережах, серед друзів, у громадах.
• Підтримувати ініціативи – екологічні акції, петиції, волонтерські проекти.
Екологічна альтернатива
Для тих, хто прагне активного відпочинку, існують екологічно безпечні альтернативи:
• піші походи,
• велотуризм,
• кінні прогулянки,
• каякінг,
• екскурсії з гідами.
Ці види дозвілля дозволяють насолоджуватися природою без шкоди для неї.
Природа – це не декорація для розваг. Це живий організм, який потребує нашого захисту. Джипінг у заповідниках – це не екстрим, а порушення закону і моральної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Служба Державної охорони НПП